Як не зазнати поразки від самих себе

19-й саміт Україна—ЄС, який  завершиться вчора без схвалення спільної декларації, ледь не став скандальним, як і попереднє засідання комісії Україна—НАТО з участю делегації Північноатлантичної Ради Альянсу на чолі з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом 10-го липня. Тоді приводом назвати це засідання ледь не провальним стала одностороння заява Президента України Петра Порошенка на прес-конференції, що ніби то сторони погодились почати діалог з надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО. Після цього в штаб-квартирі НАТО відзначили, що члени Північноатлантичної ради «взяли до уваги» прагнення України отримати план дій щодо членства, але не давали згоди з цього приводу.

Цього разу приводом до подібного скандалу могло стати наполягання Києва включити в спільну декларацію за підсумками саміту європейські прагнення України. Зокрема, як пише «Європейська правда»: «За наполяганням країн-членів, Європейський союз поставив під сумнів сам факт того, що Україна прагне до інтеграції з ЄС. Київ наполягав, щоби в спільній заяві було посилання на фразу з преамбули Угоди про асоціацію: «Європейський союз визнає європейські прагнення України і вітає її європейський вибір, у тому числі її зобов’язання розбудовувати розвинуту й сталу демократію та ринкову економіку».

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

І справді, саміт завершився без спільної декларації, і в цьому немає нічого дивного, адже ця зустріч планувалась для підведення підсумків і фіксації досягнутих успіхів. А це і вступ у дію угоди про лібералізацію візового режиму між Україною та ЄС, і завершення ратифікації Угоди про асоціацію.  І цього разу, схоже, Президент був обережнішим і не наполягав на саміті і прес-конференції на необхідності вписування перспективи членства України в ЄС в черговий спільний документ. Джерело розповіло «Дню», що така вимога висувалась напередодні цього саміту, але було досягнуто домовленості, що фразу про визнання європейських прагнень України озвучить на прес-конференції президент Європейської Ради Дональд Туск.

Петро Порошенко у своєму вступному слові наголосив: «Україна чітко задекларувала свої європейські прагнення і європейський вибір. І ми нікому це не віддамо. І ніхто не має права у нас цього забрати». Зрозуміло, що в цьому ніхто в нашій країні не сумнівається щодо вибору. Очевидно, такою заявою Президент хотів компенсувати відсутність   заключної заяви з черговим формулюванням прагнень України вступити в ЄС. 

В подальшій промові він декілька разів назвав 19-й саміт Україна—ЄС історичним і глибоко символічним. «Нинішній, 19-й саміт Україна — Європейський Союз, уже увійшов і увійде в історію як Саміт безвізу та асоціації. Саміт є важливим і глибоко символічним для відносин України та ЄС, а також відкриває нову сторінку спільної історії успіху. Розраховую, що наша зустріч дасть чіткий сигнал і українському народу, і громадянам ЄС, і всьому світові про нашу єдність та солідарність, спільну віру в силу наших цінностей», — підкреслив Президент.

Торкаючись історії успіху, він назвав скасування візового режиму для українців «результатом конкретної роботи, яку кожен може побачити на власні очі». Порошенко також наголосив на важливості формули «Імплементація Угоди про асоціацію — наш шлях до Євросоюзу» як директиви для української влади і суспільства. Він особливо акцентував увагу на важливих економічних напрямках євроінтеграції, а також наголосив на необхідності розвитку міжлюдських контактів та запропонував скасувати тарифи на роумінг та міжнародний телефонний зв’язок.

«Наше стратегічне завдання — утвердження України як успішної європейської демократії з міцними державними інститутами, конкурентною економікою, інтегрованої в економічний простір Європейського Союзу. Ми хочемо, щоб переваги євроінтеграції відчув кожен громадянин України», — підкреслив глава держави.

Залишається вітати такі слова і бажати, щоб вони якомога скоріше були втіленні в життя, або іншими словами — влада більше уваги приділяла конкретним справам, а не пошуку красивих гасел, за якими нічого немає.

Президент Європейської Ради Дональд Туск, який виступав на саміті українською мовою, сказав, що українцями пройдено половину шляху до реалізації свої європейських прагнень. «Якщо ви і надалі будете такими рішучими і хоробрими та послідовними, якими були на Майдані і під час битви за незалежність і гідність України, і якщо ви зможете подолати тягар реформ та не здатися, тоді ви зможете втілити свої мрії та досягнути ваші цілі. Ми чітко бачимо, що зовнішньому ворогу вас не здолати, ви занадто сильні, але ви можете зазнати поразки від самих себе. Саме тому ви маєте зберігати єдність і уникати внутрішніх конфліктів всередині країни», — наголосив Туск. Зрозуміло, що до такої поради про єдність варто прислухатись українським політикам, бо в історії було багато випадків, коли розбрат приводив до поразок.

Уже на спільній прес-конференції президент Європейської Ради сказав, що ключове речення Угоди про асоціацію: «Європейський Союз визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір» не є гаслом. «Після рішення про візову лібералізацію, після (ратифікації) Угоди про асоціацію та поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, це є новою реальністю. І я повторю цю цитату: Європейський Союз визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір», — наголосив Туск. Він також відзначив, що це також особиста думка Жан-Клода Юнкера. «І це не є збігом, що двоє президентів європейських інституцій мають однакову позицію щодо кожної деталі, коли мова йде про Україну», — додав Туск.

Президент Європейської Ради закликав до негайного звільнення всіх незаконно утримуваних українських громадян, які перебувають в Росії і на Кримському півострові. Він також у черговий раз підкреслив, що Європейський Союз підтримує територіальну цілісність України і не визнає анексію Росією Криму. «Сьогодні ЄС чітко заявив, що ми підтримуємо Україну проти російської агресії і спроб підірвати незалежність України. Ми заявили про нашу подальшу підтримку територіальної цілісності й суверенітету України. Ми не визнаємо незаконну анексію Криму, ми закликаємо до повного виконання мінських угод усіма сторонами і підкреслюємо відповідальність РФ у зв’язку з цим», — наголосив Туск на прес-конференції.

Тим часом президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер, який у даній ситуації більше виглядав як «поганий поліцейський» (і який, до речі, двічі на прес-конференції сказав, що «дуже голодний і хоче їсти». Навіть для жарту, здається, це — забагато), наголосив на важливості боротьби з корупцією. Він сказав, що в Євросоюзі погодились «на створення спеціальної Антикорупційної палати, яка займатиметься боротьбою з корупцією і більше не наполягатимуть на створенні окремого Антикорупційного суду».

Юнкер зауважив, що головне в боротьбі з корупцією полягає «не в інструментах, а в намірах та переконаннях, що в українському суспільстві є бажання боротьби з корупцією, яка сьогодні фактично оминає усі зусилля всередині країни для просування вперед». «Якщо у вашому суспільстві на усіх щаблях ви не зруйнуєте корупцію, інвестори не прийдуть в Україну. І це має бути найважливішій бій», — наголосив він, запевнивши при цьому, що ЄС надаватиме фінансову підтримку цього напрямку реформ.

До речі, Юнкер і на саміті, і на прес-конференції виступав французькою мовою. Після виступів Порошенка і Туска українською мовами він навіть пожартував, яка тут робоча мова. І потім сказав, що виступатиме мовою, яку вивчав з п’яти років. На спільній прес-конференції він розповів журналістам, що вперше побував в Україні 5 вересня 1997 року на першому саміті Україна—ЄС, будучи прем’єр-міністром Люксембургу. «Тепер я повернувся у це чудове місто, де проходить 19-й саміт. 20 років тому я не міг сподіватись, що у нас будуть такі тісні стосунки між ЄС і Україною.  У вас, українців багато терпіння, прагнень і переконань, а також великі амбіції. А щоб здолати довгий шлях, треба мати наснагу і терпіння. А у вас за останні три роки було здійснено більше, ніж за 20 років, і мені приємно бути свідком успіху України», — наголосив президент Єврокомісії.

«ЄС ПРОДЕМОНСТРУВАВ, ЩО ЕВОЛЮЦІОНУЄ У ДЕДАЛІ ЗАКРИТІШУ СТРУКТУРУ»

Катерина ЗАРЕМБО, заступник директора Iнституту світової політики:

— 19-й саміт Україна—ЄС обіцяв стати одним з найуспішніших, а виявився одним з найсумніших з усіх самітів Україна—ЄС. Через відсутність спільної заяви, каменем спотикання для якої виявилася фраза про європейські прагнення України, ЄС продемонстрував, що еволюціонує у дедалі закритішу структуру, яка не дозволяє собі стратегічне мислення, натомість воліє мислити короткими термінами — від реформи до реформи, від траншу (якщо такий буде надано Україні восени) до траншу. На жаль, песимістично виглядає компромісний підхід ЄС до створення антикорупційної палати замість окремого антикорупційного суду. Таким чином компрометується сама ідея незалежного суду, яку ЄС обстоював раніше. Можливо, такий підхід пов’язаний з загальною переорієнтацією зовнішньої політики Європейського Союзу з політики демократизації до політики підтримки «стійкості» (resilience) — чогось середнього між впровадженням хорошого урядування і підтримкою стабільності. Вірогідно, що за відсутності перспективи членства як «пряника» в обмін на реформи — а Європейський Союз боїться навіть вимови такої перспективи вголос, як показав нещодавній виступ голови Представництва ЄС в Україні Х’юґа Мінгареллі на конференції Інституту світової політики — підтримка реформ в Україні з боку ЄС також ризикує стати «гібридною» — напівпідтримкою-напівсимуляцією.