«Для нас наука — це бренд»

Наприкінці липня Комітет виборців України склав рейтинг діяльності голів облдержадміністрацій за перше півріччя 2017 року. На першому місці — втретє! — голова Харківської ОДА Юлія Світлична. Як повідомили у КВУ, експерти відзначили ініціативу голови ХОДА щодо підвищення зарплат на промислових підприємствах області, контакти Харківщини із закордонними партнерами та економічне зростання, зокрема у промисловості, на тлі спаду цього показника по країні. А ще, за даними Кабінету Міністрів, Харківська область очолила рейтинг соціально-економічного розвитку областей за 2016 рік.

Юлія Світлична працює в штаті Харківської облдержадміністрації з 2014 року, очолила ХОДА 15 жовтня 2016-го. Вона — наймолодший керівник області в Україні та єдина жінка на цій посаді. Якщо від рейтингів перейти до практики, то за її керівництва в області відновили будівництво майже 200 об’єктів соціальної інфраструктури, розбудовується метро, у промисловості частка прибуткових підприємств збільшилася з 50% до 70%.

Попри близькість до зони бойових дій на Донбасі, у Харківській області регулярно відбуваються масштабні міжнародні зустрічі. З останніх прикладів — I Міжнародний гендерний форум, який на початку липня зібрав близько 500 учасників із різних країн. А ще область стала таким собі магнітом для іноземних інвесторів. Торік Харківщина залучила $148 мільйонів іноземних інвестицій — майже вдесятеро більше, ніж 2015 року. Майданчиком, на якому часто зароджується таке партнерство, є міжнародний економічний форум «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи!», який наприкінці вересня відбудеться в обласному центрі вже вдев’яте. Незадовго до форуму ми розпитали в Юлії Світличної про «рецепт успіху» області, науковий бренд Харкова та її власні межі компромісу. А почали — з гендеру.

«ПОДОЛАННЯ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ Є ВИМОГОЮ ЧАСУ»

— У липні в Харкові відбувся I Міжнародний гендерний форум. Він охопив велике коло проблем: гендерне питання під час збройних конфліктів, участь в ухваленні управлінських і громадських рішень. Що стало головним результатом такої масштабної дискусії? Які практичні рішення з’явились завдяки йому?

— Треба розуміти, що позбавлення від фактичного поділу професій чи посад на «чоловічі» та «жіночі», подолання інших гендерних стереотипів — це вже норма для сучасного світу. На цей процес дедалі більше уваги звертають провідні економісти світу й уряди розвинутих держав, бо в сучасній економіці головним ресурсом зростання є не нафта чи метал, а люди. Країни, які не повною мірою використовують потенціал половини свого населення, втрачають. У перспективі вони просто не зможуть витримувати конкуренцію за високий рівень життя. Тобто це вимога часу. Саме тому разом з першою леді Мариною Порошенко та представницею Президента в парламенті Іриною Луценко ми ініціювали таку дискусію, і я вважаю, що вона виявилась дуже важливою та корисною для України.

I МІЖНАРОДНИЙ ГЕНДЕРНИЙ ФОРУМ

Наразі на базі Харківської області вже розпочато створення Всеукраїнського аналітичного гендерного центру. Він дасть змогу об’єднати всі ініціативи, які існують на рівні органів влади і громадянського суспільства, напрацювати ефективне законодавство в гендерній сфері, поставити на системну основу проектну роботу на місцях. Серед перших кроків, намічених під час форуму, — проведення інформаційної кампанії з підтримки Стамбульської конвенції Ради Європи. Це наріжний міжнародний документ, питання про ратифікацію якого Верховна Рада має розглядати восени.

— Можливості для реалізації чоловіків та жінок в Україні стали одним із ключових питань форуму. З вашого досвіду, наскільки сильний дисбаланс у цьому контексті? Чи змінюється ситуація зараз?

— Певний дисбаланс досі фіксується навіть у Євросоюзі чи США, де гендерні питання є предметом широкої громадської дискусії та відповідної державної політики. Порівняно з ними Україна перебуває на попередньому етапі. Ми щойно починаємо усвідомлювати, що гендерна нерівність — це насправді ще одна проблема з минулого, без розв’язання якої важко розбудувати успішну та сучасну державу.

— Періодично в Україні заговорюють про запровадження квот на кількість жінок в органах влади. Це може стосуватися й партій, інших структур. У деяких країнах, наприклад у Франції, такий досвід є. А яке ваше ставлення до цих практик?

— Справді, така практика у світі є. Але чи здатна вона сьогодні принести очікуваний ефект в українському контексті — питання дискусійне. Завжди є спокуса механічно скопіювати якісь ініціативи, які спрацювали в інших країнах, і начебто закрити цим питання. Але не треба забувати й один із відомих законів Мерфі: «Будь-яке складне завдання має просте, легке для розуміння неправильне рішення».

Я вважаю, що реформи, які стосуються сфери цінностей і норм, — це не той випадок, коли треба стрибати через сходинку, бо є великий ризик спіткнутися. Вони можуть бути успішними лише тоді, коли мають потужний суспільний запит і супроводжуються системними змінами нормативної бази, а не простим запровадженням квот. Інакше можна отримати не соціально значущий результат, а «потьомкінські села». Треба визнати, що в гендерних питаннях Україні ще належить пройти певний шлях, концентруючи свою увагу не на поверхових рішеннях, а на формуванні фундаменту для глибоких і стійких змін. Це об’єктивно, і зробити це повинна не тільки держава, а й суспільство, адже йдеться не лише про державний апарат чи політичні партії, а й про підприємницький сектор, де жінки також обіймають лише п’яту частину керівних посад.

Саме тому сьогодні ми спрямовуємо свої зусилля на укріплення громадської бази з підтримки гендерних перетворень в Україні. Вважаю, що для початку потрібно закласти законодавчу основу і створити дієві механізми для вирішення найбільш гострих питань, де особливе місце займають не тільки трудові відносини, а й відносини в суспільстві взагалі.

«ЖОДНОГО КОМПРОМІСУ НЕ МОЖЕ БУТИ В БОРОТЬБІ З СЕПАРАТИЗМОМ ТА КОРУПЦІЄЮ»

— Харківщина демонструє лідерські амбіції не лише в гендерних питаннях. І 2016 року, і за підсумками першого півріччя 2017 року, ви посіли перше місце у рейтингу голів облдержадміністрацій за дослідженням Комітету виборців України. За моніторингом Кабінету Міністрів України, Харківщина також перша. А що особисто для вас є критерієм успіху?

— Якісні зміни, які відчуватимуть люди. Для мене важливо бути частиною суспільства, яке має на меті реформування країни.

Зараз багато працюємо над соціально-економічним розвитком і безпекою регіону. Мати постійний зв’язок з громадськістю — необхідна умова, без цього немає розвитку. Також важливо на сході України донести до людей безальтернативність європейського вектора розвитку країни. Можу сказати, що завдяки системній підтримці Президента України сьогодні Харківщина є для Європи та світу регіоном миру і розвитку, а не війни.

Другий рік поспіль в області будується понад двісті об’єктів соціальної, гуманітарної, інженерної інфраструктури на рік. У промисловості прибуток підприємств перевищує два мільярда гривень, а частка прибуткових підприємств збільшилася з 50% до 70%. Зокрема, в машинобудуванні маємо зростання виробництва на рівні 20%, і це дає змогу розпочати підвищення зарплат працівникам підприємств. Відновив роботу Харківський тракторний завод, на танковому заводі імені Малишева вже за перше півріччя вийшли на минулорічні обсяги реалізації продукції. Торік область залучила $148 мільйонів іноземних інвестицій — майже вдесятеро більше, ніж 2015 року.

Чи є вагомими ці результати? Вважаю, що ми на вірному шляху. І це є результатом спільних дій влади, менеджменту різних підприємств, бізнесу та громадськості. Наголошу, що багато ініціатив, вже впроваджених у Харківській області, були реалізовані саме завдяки системній взаємодії з громадським сектором.

РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ

— Готуючись до нашої розмови, звернула увагу, що в Харківській області будується доволі багато потужних об’єктів. Які плани на цей рік? Які пріоритети?

— Будівництво — це розвиток, а отже, ми приділяємо цьому особливу увагу. До речі, за перше півріччя обсяги будівельних робіт збільшилися на 30%. Багато працюємо над великими інфраструктурними проектами. Із найбільш великих та пріоритетних зазначу кілька національного рівня.

Перше — це продовження будівництва метро. Минулого року відкрили 30-ту станцію Харківського метрополітену і зупинятися не плануємо. Відповідні проекти щодо будівництва двох станцій вже затверджені урядом, зараз разом із міською радою працюємо з ЄБРР щодо фінансової підтримки будівництва.

Друге — будівництво великої концертної зали обласної філармонії на 777 місць. Торік перших глядачів прийняла нова органна зала філармонії, велику залу плануємо запустити 2019 року.

Третє — Центр адміністративних та соціальних послуг, який розпочне роботу найближчим часом. Це п’ятиповерхова будівля на 6000 м2, де надаватимуть майже 450 послуг. Подібного центру в Україні немає, це буде найбільш комплексна установа з надання адміністративних послуг у країні.

Четверте — це будівництво нових об’єктів гуманітарної сфери та капітальний ремонт об’єктів охорони здоров’я. Цього року відкриємо дві нові школи і продовжимо будівництво сучасних фізкультурно-оздоровчих комплексів. Рік тому відкрили спортивні комплекси в Первомайському та Вовчанському районах, вже будуємо в селищі міського типу Пісочин, найближчим часом розпочнемо в Золочівському та Красноградському районах. І так далі, по всіх районах області.

П’яте — будівництво комплексу з переробки побутових відходів. Це буде найсучасніший завод, який зможе в результаті переробки відходів виробляти електричну енергію. Харківською ОДА і міською радою повністю підготовлена відповідна проектна документація, її вже передано на розгляд до Кабміну.

У нас справді амбітні плани, і вони будуть реалізовані.

— Як знаходите порозуміння з різними учасниками політичного процесу в області? Яка ваша команда? І в чому не підете на компроміс?

— Вважаю, що керівник регіону має забезпечувати баланс зрілого досвіду та молодої ініціативи, цінувати професіоналізм і залучати до справи тих, хто здатен продемонструвати реальний результат, а не імітацію процесу. Саме результат.

На цих принципах будується також діалог з політичним середовищем. Я завжди готова до співпраці з усіма, хто несе конструктив і здатен працювати на розвиток області. Кожен повинен розуміти: майбутнє регіону — не предмет для популізму та політичних спекуляцій.

Що ж до компромісу, то відверто скажу — жодного компромісу не може бути в боротьбі з сепаратизмом та корупцією. У цьому толерантність нульова. Тільки знищення.

«МИ СИСТЕМНО ІНВЕСТУЄМО В ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ»

— Ви зазначали, що фінансування освітньої сфери області значно збільшилось. За рахунок чого це відбулося? На що спрямовуються кошти?

— Торік обсяг фінансових ресурсів, які вдалося вкласти в освітню сферу регіону, вдвічі перевищив фінансування двох разом узятих попередніх років. Це і державна підтримка, і кошти міжнародних партнерів, і наслідок експерименту з впровадження європейської моделі солідарного фінансування, яка дає змогу мобілізувати на розвиткові проекти кошти бюджетів всіх рівнів — від місцевих до обласного. Принцип простий: громади, які мають якісні проекти і готові їх фінансувати, отримують співфінансування з обласного бюджету. Це стимулює районні та місцеві органи влади і надає можливість значно підвищити темпи оновлення матеріально-технічної бази освітніх закладів.

Сьогодні ми системно інвестуємо в освітні технології, які мають вивести якість навчання на новий рівень. За останні два роки встановили нових комп’ютерів більше, ніж за попередні п’ять. Закуповуємо нове мультимедійне обладнання. Проводимо енергомодернізацію шкільних будівель, встановлюємо сучасні спортивні майданчики, харчоблоки, нову сантехніку. Діти мають отримувати якісну освіту в безпечних і комфортних умовах. Для нас це — однозначний пріоритет.

— Серед своїх пріоритетів ви також називаєте доступність якісної освіти для кожної дитини. Як плануєте цього досягати? Щодо практичних прикладів — чим особливе будівництво школи в мікрорайоні «Мобіль» селища Пісочин?

— Над проблемою доступності якісної освіти сьогодні працюють на державному рівні. Це реформа загальної освіти, яка передбачає створення освітніх округів та опорних шкіл у районах області. Реалізуючи цю реформу в постійній взаємодії з урядом, ми не женемося за кількісними показниками, коли гімназію чи ліцей від звичайної сільської школи відрізняє лише нова вивіска. Сьогодні на Харківщині діють вже 12 опорних шкіл, і кожну нову відкриваємо лише тоді, коли проведено капітальний ремонт, встановлені комп’ютерні класи, закуплено нове обладнання для кабінетів фізики, хімії, біології, математики, географії, яке не оновлювалося по 30—40 років. І це не комплект пробірок, а сучасні цифрові лабораторії, інтерактивні комплекси, на яких навчаються діти в європейських країнах.

Опорна школа обов’язково повинна мати укомплектований штат кваліфікованих педагогів, гарантований підвіз учнів, умови для навчання дітей з особливими потребами. Такий підхід дає змогу не тільки уникнути якоїсь соціальної напруженості, ризик якої завжди існує в ході реалізації реформ, а й досягти головної мети: наблизити якість навчання на селі до стандартів обласного центру. В результаті, цього року діти із сільських районів здобули перемоги на всеукраїнських олімпіадах та конкурсах Малої академії наук. Це прекрасний результат, який надихає на подальшу роботу.

Що ж до Пісочина, то там давно існував великий дефіцит учнівських місць. Протягом п’яти років влада не звертала уваги на численні звернення людей. Але два роки тому ми взяли розв’язання цієї проблеми під свій контроль. І це буде перша за останні 12 років нова школа, побудована «з нуля». До речі, у дуже стислі строки — почали в листопаді 2015 року, завершимо у серпні 2017-го. Це сучасна будівля, створена із застосуванням новітніх енергозберігаючих технологій. Вона розрахована на 640 місць, із найсучаснішим обладнанням, має умови для інклюзивного навчання.

Як я казала, це не єдина нова школа, яка прийме перших учнів у новому навчальному році. Відкриваємо школу також у прикордонному Золочівському районі. Її будівництво тягнулося з початку 1980-х, а сім років тому було взагалі заморожено. Ми знайшли кошти і разом із громадою довели справу до кінця.

«ПИТАННЯ РЕФОРМУВАННЯ МЕДИЦИНИ НАЗРІЛО ДАВНО»

— Харків відомий своєю науковою школою, з містом пов’язані долі трьох нобелівських лауреатів: Іллі Мечникова, Льва Ландау і Саймона Кузнеця. Сьогодні залучаєте місцевих вчених для запровадження інновацій? Як розвивається Харківський університетський консорціум, створення якого ви ініціювали?

— До речі, в жовтні цього року будемо відзначати 85-річчя розщеплення ядра атома у стінах Харківського фізтеху. Запрошую, буде цікаво.

Так, для Харківської області наука — це бренд і потужний сектор регіональної економіки, який має всі шанси в перспективі стати провідним. Для цього Харківщина запроваджує інноваційні для України формати об’єднання зусиль органів влади, науково-освітнього комплексу, а також підприємств та організацій реального сектору. Харківський університетський консорціум є одним із таких форматів, і сьогодні по всіх ключових напрямках його роботи ми маємо конкретний результат. По-перше, це поліпшення конкурентних позицій університетів-учасників на ринку освітніх послуг, зокрема на міжнародному. По-друге, науково-виробничі кластери, створені в межах консорціуму разом із бізнесом, генерують реальні розробки та прибуткові проекти. Особливо відзначу кластер «Оборонний», який активно залучений до програми імпортозаміщення у сфері ВПК. Таку програму Харківська область розробила разом з державним концерном «Укроборонпром», і до її виконання залучені вже півтори сотні промислових підприємств області.

Серед важливих ініціатив відзначу також унікальний для нашої держави проект «Наукові обрії Харківщини». Його мета — виховання інноваційних навичок та укріплення потенційної кадрової бази науки в регіоні. У межах цього проекту провідні вчені працюють з дітьми та молоддю по всій вертикалі навчальних закладів — від дошкільних до вищих. І сьогодні я вже можу сказати, що він викликає захоплення всіх його учасників.

— Надактуальна для всієї країни тема — медична реформа. В області є розуміння змін, які хоче впровадити Міністерство охорони здоров’я?

— Абсолютно зрозуміло, що питання реформування медичної сфери назріло давно. Сьогодні бюджетне фінансування цієї сфери в Україні сягає близько 4% ВВП. А якщо зважити на витрати, які несуть пацієнти, то майже 7% ВВП. Давайте відверто: часто людині доводиться платити зі своєї кишені за кожну дрібницю. Але при цьому в багатьох випадках українці не мають ані тієї якості медичних послуг, яка б відповідала такій ціні, ані гідних зарплат та умов праці лікарів. А закупівля сучасного обладнання для місцевих лікарень в Україні часто сприймається як подвиг.

Реформа не просто має запровадити нові принципи бюджетного фінансування, зробити його ефективним і справедливим. Її головне завдання — побудувати абсолютно нові, прозорі стосунки з пацієнтом. Безумовно, у проекті реформи є низка дискусійних моментів, які потрібно обговорювати. Ця реформа дуже важлива для людей, і необхідно людям роз’яснювати й переконувати їх у тому, що це потрібно робити. Коли не вистачає інформації, її місце завжди займають чутки.

До речі, вважаю, що останні зміни до державного бюджету, якими на реформування сільської медицини передбачено чотири мільярди гривень, кардинально покращать якість медичних послуг у районах області. Цей процес був ініційований Президентом і підтриманий урядом і парламентом.

«ХАРКІВСЬКИЙ ФОРУМ СТАНЕ ПОДІЄЮ В ЕКОНОМІЧНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ»

— Харківська область — непростий регіон, зокрема через близькість до Росії. Сьогодні тут проходять великі міжнародні події, наприклад, засідання Моніторингового комітету Конгресу регіональних влад Ради Європи. Ви називали Харків «ще одним джерелом посилення європейської ідеї на всьому континенті». Наскільки область захищена від впливу Росії?

— Передусім, Харківська область — це один із провідних інтелектуальних центрів України, а вже потім прикордонний регіон.

Звичайно, Росія залишається нашим географічним сусідом. Але Харківщина навчилася з цим жити. І в економічному плані, динамічно освоюючи нові ринки. І в плані безпеки. Ми завжди пильнуємо, і сьогодні у держави — досить сил і засобів, щоб забезпечувати безпеку на всій території Харківської області й по всій лінії кордону. Як наслідок, за останні два роки Харківська область стала одним із нових центрів міжнародної співпраці в державі, і відстань у тисячу кілометрів до кордону з Євросоюзом лише стимулює нашу активність.

— До речі, ви є віце-президентом Палати регіонів Конгресу регіональних влад Ради Європи. Досвід яких країн стосовно самоврядування вам цікавий? А Харківська область стає прикладом для інших країн?

— Харківщина сьогодні привертає велику увагу міжнародних партнерів. Адже у світовій практиці практично немає прикладів, щоб прифронтовий регіон був здатен демонструвати випереджальну динаміку розвитку порівняно з іншими регіонами країни, які розташовані за сотні кілометрів від зони бойових дій. Власне, бажання ближче познайомитися з регіоном і надати чіткий сигнал, що схід України — це Європа, були серед головних причин, чому вперше в історії України засідання Моніторингового комітету Конгресу регіональних влад Ради Європи відбулося саме в Харкові.

Європейських колег розвиток України цікавить не менше, ніж нас — історія успіху Європи. Адже в умовах війни наша держава проводить реформи, багато з яких є актуальними і для західних демократій. Раніше це вважалося неможливим. Завдяки децентралізації доходи місцевих бюджетів в Україні зросли вже у два з половиною рази — із 69 мільярдів гривень 2014 року до 170 мільярдів гривень поточного року. Одна з причин такого результату полягає саме в тому, що Україна не копіює якусь готову модель, а ретельно вивчає зарубіжний досвід, щоб уникнути помилок і відібрати успішні рішення, які спрацюють у наших умовах. Адже кожна з європейських країн має свій, доволі тривалий шлях організації ефективного урядування на регіональному та місцевому рівнях, і він далеко не завжди був прямим і простим. Були і нерозуміння, і суспільний спротив. Під час засідання Моніторингового комітету, яке відбулося наприкінці червня, цим питанням ми з колегами приділили значну увагу.

— У вересні в Харкові вдев’яте відбудеться міжнародний економічний форум «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи!». Торік він викликав резонанс — як рівнем представництва, так і контрактами в енергетичній та фармацевтичній галузях, укладеними за його підсумками. Які акценти форуму цього року?

— Харківський форум прагне зайняти нішу основного майданчика для налагодження міжнародної співпраці на сході України. І це підкріплена амбіція, адже за останні три роки жоден із наших форумів не завершився без підписаних угод. Цього року Харківщина також налаштована на конкретний результат, і я вже можу анонсувати, що разом з Національною інвестиційною радою при Президентові України ми готуємо на вересень особливий формат. Переконана, що форум стане подією в економічному житті нашої країни. Тому чекаю на вас і ваших колег-журналістів. Гарантую, що матеріалу для висвітлення буде більше ніж досить.