Перерваний політ

«Душа Вадимова відлетіла 24 вересня, десь о 9-й вечора. О 18.30 я вітав його по телефону з ювілеєм, із 70-річчям. Попри стан здоров’я (останні два роки він не полишав квартири, проблеми з легенями набули катастрофічного вигляду), голос його був доволі бадьорим. «Ніколи не думав, — сказав він,— що я стільки проживу...»  Я прочитав йому кілька привітань із своєї сторінки у «Фейсбуці». «Треба нарешті й собі у той «Фейсбук» вибратися»,— відповів Вадим. Не вибрався....

Його душа одлетіла через ті ж врата, у які зайшла — рівно 70 літ тому. Одлетіла у сфери, музику яких він дивовижним чином відчував. Він був справжнім композитором, його душевно-тілесний апарат був налаштований чути-відчувати звуки, недоступні нам, простим смертним. Він зробив кіно куди чутливішим до звучання надреальних стихій...

Прощайте, Вадиме! Спасибі, спасибі за все!

А музика Ваша нас не покине...» — написав у facebook кінокритик Сергій ТРИМБАЧ.

Своє останнє інтерв’ю маестро дав «Дню» (автор Ольга Міхейшина), яке було надруковано 22 вересня в №№ 168-169,  де розказував про «рецепти творчої кухні»:  «Коли я починав працювати в кіно, практично вся музика писалася для оркестру або різних ансамблів. Епоха електронної музики була ще попереду. А технологія багатоканального запису дозволяє оркеструвати більш компактно, ніж при живому виконанні. Природний оркестровий баланс передбачає врівноваження звучання однієї оркестрової групи кількістю інструментів іншій. У кіно не потрібно використовувати чотири кларнети для симфонічного оркестру, не потрібно робити дублювання тощо. Там застосовується зовсім інша техніка оркестровки. У кіно потрібен штучний баланс, який створюється за допомогою мікрофонів...»

Вадим Юрієвич позиціонував себе саме, як кінокомпозитор, хоч серед його робіт є й музичні твори в академічних жанрах, зокрема Симфонія для оркестру з сольним квартетом у двох частинах (1983).  Він почав працювати в кіно 1973 року.  Його перший фільм — телевізійний серіал «Стара фортеця».  Творчий доробок В. Храпачова — величезний. Він   був автором музики до сотні ігрових, документальних та анімаційних фільмів; зокрема, до кінокартин відомих режисерів Романа Балаяна, В’ячеслава Криштофовича, Миколи Мащенка та інших. Стрічки з мелодіями маестро  були  призерами численних міжнародних кінофестивалів.  Вадим Юрієвич викладав на кафедрі історії та теорії музики Київського педагогічного інституту.  А останні роки маестро мужньо боровся з тяжкою  хворобою... Його земне життя обірвалося у День народження, коли митець приймав поздоровлення з  70-річчям, залишивши нам у спадок особливу сторінку в історії української кіномузики.

Прощання з Вадимом Юрієвичем відбудеться 28 вересня  в Будинку кіно.

«День» висловлює співчуття  родині митця та його колегам.