Бізнес — про винятковість застосування податкових санкцій:

Останнім часом у ЗМІ раз по раз з’являються повідомлення про податково-бізнесові конфлікти. Кожен провокує справжню хвилю професійного цунамі. Після того, як 5 квітня податкова міліція Державної податкової інспекції в Шевченківському районі Києва вилучила бухгалтерську, організаційну документацію й комп’ютери у лідерів кінодистрибюторського ринку України ПрАТ «БІ ЕНД ЕЙЧ», а також у ТОВ «КІНОПАЛАЦ», ТОВ «СІНЕМА», власником яких є Богдан Батрух, у пресі заговорили про перспективи міжнародного скандалу. («День» від 10 квітня 2012 року).

Згодом проблеми зі сплатою податків раптом «з’явились» у телеканала ТВі, першого й найбільшого українського інтернет-магазину ROZETKA.UA і трохи «молодшого», але не менш популярного серед он-лайн-споживача магазину «Сокол». Суми претензій, зважаючи на обороти компаній, були досить невеликі. Проте підприємців та їхніх клієнтів обурив уже сам факт наявності такої претензії. Крім того, методи, які застосовувалися під час обшуків, призводили у всіх вищезгаданих випадках до припинення роботи підприємців.

Уряду потрібно переглянути податковий тиск на виробництво, заявив після всієї інформаційної катавасії довкола бізнесово-податкових конфліктів міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко. «Збільшувати податковий тиск на економіку більше неможливо. Ці креативні ідеї, де б щось ще вишукати, щоб обкласти податками виробника, треба припинити», — сказав урядовець. Він наголосив на тому, що влада повинна не тільки покласти край подальшому збільшенню податкового тиску, а й переглянути, де ці податки вбивають виробництво, тиснуть на нього, роблять виробника неконкурентним.

Аж тут раптом, не пройшло й місяця після такого «палкого» виступу Петра Олексійовича, як у ЗМІ просочилося повідомлення про те, що Податкова міліція розслідує кримінальну справу, яка стосується службових осіб ДП «Кондитерська корпорація «Рошен», підконтрольного, як відомо, голові МЕРТ. До рук журналістів потрапила постанова Шевченківського райсуду Києва від 11 травня 2012 року, винесена за результатами розгляду скарги директора ДП «КК «Рошен» на постанову слідчого про порушення даної справи, винесену 23 січня 2012 року.

Справа порушена за фактом замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем службовими особами ДП «КК «Рошен» за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу. На думку Податкової міліції, «таким чином, службові особи даного підприємства незаконно сформували податковий кредит у жовтні 2010 року на 214 тисяч 667 гривень та в листопаді 2010 року на 477 тисяч 825 гривень». Цікаво, що справу на «Рошен» завели ще в січні, а от інформація у ЗМІ просочилася лише нещодавно. Чому?

Чи бува не підхопила українська Податкова «вірус» від вітчизняного правосуддя? Відтепер і податкові санкції у нас застосовуються за вибірковою ознакою?

Як пояснив «Дню» аналітик столичної юридичної компанії, до обов’язків якого належить безпосередньо справи зі сплатою та поверненням ПДВ, справді сьогодні складається враження, що у податківців є якась особлива тактика порушення справ. Утім однозначно важко сказати, що за критерій береться «опозиційність» чи взагалі політична приналежність власника капіталу. Мовляв, беруться «в розробку» успішні великі компанії, й представляються претензії на достатньо «помірні» суми. Тож зазвичай шукати правди в судах вищої інстанції підприємці не йдуть. «Щоб довести справу до «вишки», в судах вищої інстанції зазвичай правди шукати дарма, бізнесу треба витрати не менше трьох років і дуже багато грошей на юристів і адвокатів, — розповів «Дню» наш співрозмовник. — Тож зазвичай, коли мова йде про десятки тисяч, компанії з мільйонними оборотами віддають перевагу «мовчки» заплатити й не судитися».

КОМЕНТАРІ

Анна ДЕРЕВ’ЯНКО, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації:

— Весь бізнес відчуває посилення податкового пресу. Від компанії залежить, як вона зможе домовитися з тим чи іншим податковим інспектором. Країна переживає нелегку ситуацію, і бізнес також. Уряду треба фінансувати підвищення соціальних ініціатив і загалом соціальний сектор, тому потрібні додаткові кошти. Бізнес зростає не дуже швидкими темпами, отже, й приріст податкових відрахувань теж не дуже швидкий. Тому відбуваються розмови з підприємцями про сплату податку на прибуток наперед. Це стосується не когось окремо, а всього приватного сектору. Представники компаній, які входять до ЄБА, розповідають, що для отримання відшкодування ПДВ вони повинні заплатити авансом податок на прибуток у сумі 50—100% від отриманої суми ПДВ. Зараз бізнес платить. Але треба розуміти, що скоро перестане, бо не матиме чим. Якщо наперед вибирати податки, то що робити в наступних податкових періодах?

Скарги бізнесу підтверджує й податковий індекс, який почала розраховувати з I кварталу 2012 року ЄБА. Ситуація непроста. Бізнес не відчуває легкості в адмініструванні податків. Тому головна задача для підприємців та податківців — піти один одному назустріч. Треба, аби податківці дали бізнесу змогу дихнути спокійно і вільно, щоб ті створили нові робочі місця.

Леонід РУБАНЕНКО, президент Союзу податкових консультантів України:

— Складається враження, що податківці сьогодні використовують не податкове, а якесь інше, вигадане ними, законодавство. Податковий прес на підприємців посилюється, але не у вигляді перевірок. Кількість перевірок скорочується: у І кварталі 2012 року планових перевірок суб’єктів малого підприємництва було 1838, тоді як у відповідний період 2011 року — 3352 випадки. Проте з’явилися негласні вказівки про неприйняття податкових декларацій від бізнесу, бо податківці перевіряють рівень заробітної плати працівників, які працюють за трудовими договорами чи тимчасово зайняті. Тож сьогодні в районних податкових інспекціях величезні черги. А де в Податковому кодексі написано про неприйняття такої звітності у підприємці? Цього немає. Навпаки там існує пункт про обов’язковість прийняття, і у випадку відмови вказати офіційно причину. Однак маємо те що маємо. За минулий рік в тіні працювало, за скромними оцінками, до 40% українського бізнесу, а зараз — не менше 60—70%. Тобто за рік в підпілля пішло 30% підприємців. Це добре? Однозначно — ні. Якщо підхід податківців не зміниться, то цифра зростатиме, принаймні резерв у 30% ще лишився.

Наталія КОЖЕВІНА, президент Української асоціації бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів:

— Виняткового підходу немає, тиснуть на всіх. Не має значення ні політична складова, ні що інше. Єдиний аргумент: до якої групи ти належиш — «своїх» чи «чужих». І от відносно останніх тиск значний. Особливо страждає сьогодні будівельний, туристичний, готельний бізнес. Відбувається негласне витискування «чужих» із цікавих ринків та банальний перерозподіл бізнесу. Минулого року це призвело до відкату в тінь до 30% бізнесу. Вигоди для держави від цього ніякої, а от окремим особам — так.

Руслан (прізвище відмовився називати), підприємець із Черкас:

— Буду говорити про підприємство мого товариша. З початку 2011 року там щомісяця Державна податкова інспекція у місті Черкаси проводить позапланові перевірки зі взаємодії підприємства з різними контрагентами. Причому іноді одні й ті ж періоди та підприємства-контрагенти перевіряють по кілька разів. За результатами проведених перевірок, незважаючи на те, що підприємство надало на перевірку належним чином оформлені та передбачені законодавством документи, ревізори складають акти про визнання укладених угод недійсними та проводять донарахування ПДВ, податку на прибуток та штрафні санкції. Спроби підприємств оскаржити незаконні акти до вищих інстанцій залишаються без задоволення.

ДО РЕЧІ

«Європейська бізнес-асоціація оприлюднила результати першої хвилі проекту «Податковий індекс». Експерти опитали 117 представників членських компаній Європейської бізнес-асоціації, як малих і середніх, так і великих підприємств. Опитування було проведено в першому кварталі 2012 року Європейською бізнес-асоціацією за підтримки дослідницької компанії InMind і відображає стан системи оподаткування 2011 року. Податковий індекс показав, що, на жаль, скарги на хід реалізації податкової реформи переважають. Так, серед найпоширеніших негативних відгуків було зафіксовано такі:

Що ж до змін ефективної податкової ставки, тобто співвідношення прибутку відповідно до фінансового обліку й прибутку відповідно до податкової звітності, половина опитаних (51%) не побачила змін ставки»