Парк VS парковка
Як вирішити проблему зі стоянками біля зелених зон
На прогулянку до парку «Наталка» наша родина діставалася автівкою. Для сім’ї з дітьми це зручно, особливо якщо йдеться про мандрівку в інший кінець міста. Але цивілізованої стоянки для машин біля парку не було й ще немає. Шукали прихистку в дворах сусідніх будинків. Це незручно ані гостям парку, ані мешканцям будинків. Треба шукати вихід. Зараз цим питанням перейнялися активісти парку «Наталка», котрі два роки тому вберегли зелену зону від забудови, а зараз разом із міською владою перетворюють її на ідеальний парк. За словами міського голови Віталія Кличка, сьогодні «Наталка» є зразковим парком, і таку саму концепцію розвитку втілюватимуть при реконструкції або створенні інших зелених зон Києва. Тож співіснування машин і дерев у «Наталці» може стати цінним досвідом для інших подібних точок.
На сторінці парку «Наталка» у «Фейсбуці» йдеться, що цього року місто планує завершити проект реконструкції, після чого площа зеленої зони сягатиме 22 гектари. Відповідно, «Наталка» зможе приймати сотні гостей на день. Оскільки приватні автівки доволі популярні в Києві, чимало містян скористається саме цим видом транспорту, щоб дістатися парку. Логічно, що зелена зона потребує цивілізованого місця для стоянки авто.
«Наразі дуже актуальне питання паркування автівок відвідувачів парку. Хочемо зазначити, що парковка якщо й буде, то має бути екопарковкою, — писали на «фейсбук»-сторінці парку «Наталка». — З огляду на ДБН-360-92, 5.19 і 5.20, слід зазначити, що в зонах короткочасного відпочинку розмір стоянки для машин слід приймати за схемою: на 100 одночасних відвідувачів парку — 15 машиномісць. Також при розміщенні автостоянок біля об’єктів масового відпочинку слід врахувати витрати часу на пішохідний підхід до об’єктів відпочинку у межах 8—15 хвилин (умовна довжина пішохідного шляху складає 450—1000 метрів)».
Ще активісти запитали в киян, чи потрібна парковка біля «Наталки» взагалі. Якщо так — то де саме, бо варіантів не так і багато. Приватний гольф-клуб, медичні центри, готелі та інші заклади займають значну частину території довкола парку. У відповідь активісти отримали шквал емоцій і відгуків. Однозначно не можна допускати, щоб гості парку лишали свої автівки у дворах, бо й так затісно, ділились думками користувачі соцмережі. Так само вони проти стоянки просто біля входу в парк. Навіть є побоювання, що зона паркування захопить береги озера Вербного, а під приводом облаштування паркомісць забудовники таки захоплять частину «Наталки». Утім, активісти запевняють, що цього в жодному разі не буде. Не для того вони два роки боролися за збереження території від забудови. А дискусію розгорнули, щоб знайти компромісне рішення, яке влаштує всі сторони.
«Якби ми говорили про лікарню, станцію «Швидкої допомоги» чи готель, тоді логічно, що парковка має бути максимально близько до цього об’єкта, це важливо для його функціонального призначення, — коментує Григорій Мельничук, співкоординатор Ради з урбаністики Києва. — Якщо ми говоримо про об’єкти розважального характеру, тим паче передбачені для прогулянок, то розміщувати парковку при вході в сам парк трішки дивно. Парковка не може бути й десь за кілометр від парку. Якщо розмістимо стоянку біля входу, то нас зненавидять місцеві мешканці, бо люди з інших районів ставитимуть машини в когось під вікнами».
Урбаніст зауважує, що загалом співіснування парків і парковок залежить від транспортної інфраструктури певної місцевості. «От у Швейцарії будують стадіони, де немає жодного паркомісця. І нічого страшного в цьому немає, бо є загальна політика міст до скорочення використання приватного транспорту, — продовжує Григорій Мельничук. — Для «Наталки» можна продумати місця для паркування трішки далі — в бік проспекту Героїв Сталінграда, а сама дорога до парку має бути його продовженням, на кшталт алеї з озелененням тощо. Хоча в Києві ситуація з парками доволі складна, є більш-менш хороші приклади, як вирішувати проблему паркування. Приміром, у Гідропарку є автостоянка біля Московського мосту, а далі можна пройти пішки або скористатися автобусом. Це цілком нормальне та компромісне рішення. Або ж Національний музей народної архітектури та побуту України: його відвідувачі лишають машини біля входу й далі йдуть пішки. Просто цей відрізок дороги має бути приємною частиною парку».
