На Вінниччині відбулися кінні перегони

Кінноспортивне свято в Чечельнику на призи агрофірми «Ольгопіль» днями вже вдруге відбулося в одному з найвіддаленіших райцентрів Вінницької області. Як і торік, воно стало можливим завдяки депутатові обласної ради, керівникові агрофірми, давньому другові «Дня» Павлові Євгеновичу Каленичу. На старт вийшли шістнадцять учасників, відповідно — шістнадцять коней. Вершники зі своїми підопічними змагалися в трьох дисциплінах — забігах на дистанції 1200 метрів (рисаки та англійська чистокровка) та 2400 метрів (коні, старші чотирьох років). Були також показові виступи на конкурі. У забігу орловських рисаків на 1200 метрів першість здобув представник фермерського господарства «Мустанг» із Котовська Одеської області, кандидат у майстри спорту Володимир Постіка на коні Мізгір. Йому вручили премію — 500 гривень. А в забігу на таку ж дистанцію англійських чистокровок переміг Борис Самбієв із фермерського господарства «Новосулківське» (Бершадський район, Вінниччина), він теж здобув 500 грн. Його коня звуть Цезар. На дистанції 2400 метрів кінь української верхової породи Ахіллес здобув перше місце, а його власник, чечельничанин Олександр Ковальчук, який і став володарем головного призу змагань, — премію 1000 гривень. Під час показових виступів на конкурі майстерність продемонстрували гості з Котовська, що на Одещині, їх нагородили премією 3000 гривень. Утім, хоча спортивні результати й були важливими для учасників, глядачі мали більше задоволення, коли спостерігали за власне процесом змагань, підтримували всіх, незалежно від того, хто і яку команду представляв. Співчували, коли норовисті коні не давали деяким вершникам утриматися в сідлі. І раділи, коли чотириногі красені долали перешкоди на конкурі.

Павло КАЛЕНИЧ, директор АФ «Ольгопіль»:

— Коли я був дитиною, то разом з іншими хлопчаками пас коней. Нам було цікаво проїхатися верхи. Нас ніхто не вчив, ми самі опановували цю нехитру науку. А головне — просто любили коней. Нині це інтелігентний, елітний вид спорту в Європі та світі. Гадаю, незважаючи на свою віддаленість, будемо продовжувати й розвивати ті чудові традиції, які було закладено графом Орловим саме тут, на чечельницькому іподромі, у попередні століття. Адже колись тут виводили славетних орловських рисаків. Конярством займалися дуже серйозно. Скажу так: нині втрачається інтерес молоді до спорту, культури, всебічного розвитку особистості. А наші змагання мають стати прикладом того, як треба виховувати молодь, взагалі покоління, що підростає. З іншого боку, це святковий день, люди прагнуть відзначити його разом. Це сприятиме згуртуванню. А щодо спортивних результатів... Знаєте, хоч якими б вони були, сама ідея матиме свій розвиток у добрій, гарній і творчій традиції.

До речі, того дня на старт на показових виступах у конкурі виходив і кінь, якого подарували Павлові Євгеновичу — красень Додо.