Потрібен «симбіоз зусиль»

Найближчим часом склад переговорної групи від України в Мінську може змінитися. Уже сьогодні представник нашої країни у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Леонід КУЧМА востаннє візьме участь у засіданні. Принаймні про це напередодні повідомила речниця Кучми Дарка ОЛІФЕР. «Леонід Кучма візьме участь у засіданні ТКГ у Мінську, що відбудеться 2 жовтня. А щодо наступних засідань — усі подальші кадрові рішення з цього питання є прерогативою Президента України», — сказала вона.

Це пояснення речниці Кучми, бо перед цим екс-президент заявив буквально наступне: «Колись треба мені зупинитися... Коли я досягну критичного віку, я повинен прийняти таке рішення. Коли я приїжджаю додому, я дві доби відходжу від цих зустрічей, а там перед кожною зустріччю обов’язково пігулку заспокійливу під язик... Там занадто важкі розмови» (glavcom.ua).

До речі, 2011-го коли проти Кучми порушили кримінальну справу, в якій його звинувачували у злочинах проти журналіста Георгія Гонгадзе та громадського діяча Олексія Подольського, нині президент-утікач Віктор Янукович вже також згадував пігулки: «Безумовно, неприємно Леоніду Даниловичу, йому, як кажуть, не позаздриш, але треба завершувати, врешті-решт, колись. І досить спати на снодійних пігулках: треба колись жити. А для цього необхідно дати відповідь на це питання — і закінчити».

Зрештою, як відомо, «закінчили» з Януковичем, а не з Кучмою. Справу проти останнього через деякий час закрили, пізніше колишній перший заступник генпрокуратура Ренат Кузьмін публічно заявив: «У 2013 році ми отримали інформацію про те, що за припинення кримінальної справи проти Кучми була сплачена колосальна сума хабара — 1 млрд дол.» (1plus1.ua). А сам Янукович після трагічних подій на Євромайдані (судових вироків досі немає) змушений був тікати з країни. Як показав 2011 рік, довести «справу Гонгадзе — Подольського» до кінця виявилися неготовими ні Янукович, ні частина медіа і суспільства. Замість того, що говорити про суть і вимагати розслідування, почали обговорювати, хто і як хоче використати цю справу.

Повернімося до заяви Кучми про «критичний вік». Заява цілком у стилі другого президента. Отже, речниці довелося пояснювати. За словами Дарки Оліфер, влітку цього року колишньому президентові виповнилося 80 років, і саме цей вік він вважає «критичним». Своїм наступником Леонід Кучма називає радника президента Петра Порошенка, дипломата Руслана Демченка. Також вона заявила, що Кучма не має писати заяву на звільнення, оскільки працював у групі на громадських засадах.

Нагадаємо, 2 лютого 2015 року стало відомо, що Президент Петро Порошенко призначив Кучму офіційним представником України в ТКГ, але розпорядження про це було датоване набагато раніше — 8 липня 2014 р. Фактично Кучма був призначений через місяць після інавгурації Петра Порошенка. Уже тоді розпочалися перші консультації та переговори з представниками так званих «ДНР» і «ЛНР». Леонід Кучма, Віктор Медведчук, Нестор Шуфрич — таким був перший склад представників від України. І коли журналісти запитували владу — чому саме ці люди? Їм відповідали, що вони на контакті з бандитами і агресором. Далі були перші Мінські домовленості вересня 2014-го, під якими стоїть підпис Кучми. Звернімо увагу, що останнім пунктом угод від 5 вересня 2014 року записано наступне: «Надати гарантії особистої безпеки для учасників консультацій».

«Це не випадково, — коментує «Дню» громадський діяч, потерпілий у «справі Гонгадзе — Подольського» Олексій ПОДОЛЬСЬКИЙ. — Я давно казав, що це не просто гарантії учасникам переговорів, тим більше, колаборантам Плотницькому (втік в Росію) і Захарченко (вбитий) вони не допомогли. Це гарантії одній людині — Кучмі, і пов’язані вони зі «справою Гонгадзе». Тому коли сьогодні Кучма погрожує, що він вийде з переговорів, це означає, що гарантії для нього погано виконуються. Він же хоче, щоб цю справу нарешті закрили і його «відбілили». І я вам скажу, судячи з заяв і дій нинішнього генпрокурора, Юрій Луценко не проти цього».

«Хочу повідомити вам, що нещодавно ми були у Верховному Суді і з’ясували сенсаційні речі, які пов’язані з нашою справою, — продовжує Подольський. — По правді кажучи, навіть мій досвідчений адвокат був дещо шокований. Подробиці ми повідомимо найближчим часом, але якщо коротко, то фальсифікації «справи Гонгадзе» тривють. Однак дії нашої команди, зокрема моїх представників в суді, ламають їхні плани, звідти зокрема і шантаж з боку Кучми. Він прямо про це не сказав, але зі слів Романа Безсмертного найближчим часом відбудеться зустріч Кучми та Порошенка, на якій буде вирішуватися низка питань».

Днями колишній учасник переговорів в Мінську Роман Безсмертний після слів Кучми про вихід із переговорного процесу, заявив, що екс-президент це робить для того, щоб привернути увагу українського керівництва до ситуації у Мінській контактній групі. «Мова не йде про швидкий вихід. Можливо, це станеться, а можливо — ні, в силу тих чи інших обставин. Судячи з усього, скоро відбудеться зустріч президента Кучми з нині чинним президентом Порошенком, де буде досягнуто якогось результату з точки зору присутності, продовження роботи чи якогось іншого варіанту», — переконаний він (112.ua).

Водночас Безсмертний зауважив, що питання, чи взагалі буде існувати далі Тристороння контактна група і чи саме в Мінську, будуть ключовими при обговоренні найближчі місяці та тижні. «Те, що відбувається зараз з голосуванням Білорусі в ООН, заява постпреда України в ООН, заява українського президента, заява президента Кучми. Все це створює певні аргументи «за» і «проти» розвитку подій навколо Нормандського формату та Тристоронньої контактної групи. Ви побачите, як все це вкупі буде тиснути на підготовку до президентської кампанії в Україні», — зазначив політик.

Оцінюючи ситуацію ширше, дійсно, виникає питання перспектив Мінських переговорів. «Мені складно коментувати мотиви Кучми і його виходу з Мінського процесу, як одного з комунікаторів. Але з точки зору мого власного ставлення до Мінського процесу, то абсолютно очевидним є те, що в такому вигляді цей процес не має сенсу, — вважає голова руху «Сила права» Андрій СЕНЧЕНКО. — Це зовсім не значить, що треба перекреслити всі попередні зусилля наших європейських партнерів. Але Мінський процес для своєї ефективності вимагає іншого формату учасників. Окрім того, треба більш чіткіше сформулювати цілі. Чотирьохрічні переговори про перемир’я і повернення нам Донбасу за формулою Путіна — це все абсолютно неприйнятно. Мета — це повноцінний мир та повернення всіх наших територій. І лише в цьому аспекті треба підписувати нові мінські документи. В іншому випадку ми можемо ще 10 років брати участь в цьому процесі і не мати результату. При цьому повторювати про безальтернативність Мінського процесу, в той час як наші військові будуть гинути майже щодня. Чому ми взагалі увійшли до Мінського формату? На мій погляд це питання треба задати самому Порошенку. Вважаю, що у нього не вистачило досвіду, сили волі, патріотизму для того, щоб не допустити підписання саме такого роду документу. Від Мінських угод виграв лише Путін».

«Чи допомогла участь Кучми в мінському процесі для того, щоб поставити Росію на місце? І так, і ні, — коментує екс-міністр закордонних справ Володимир ОГРИЗКО. — Так — тому що вдалось уникнути найгіршого повномасштабного наступу. Це була перш за все заслуга українського народу, українських бійців, волонтерів, а не самого Кучми. Також це була заслуга наших західних друзів. А те, що не вдалося, то це тому що немає повноцінних важелів для того, щоб поставити Путіна на місце. В цьому, як на мене, полягає найбільша проблема. І тут питання не в одній особистості. Це має бути симбіоз всіх зусиль, які у підсумку змусять агресора відступити».