Два слова, які не любить Мінгареллі

Вчорашня презентація результатів соціологічного дослідження під назвою «На яку допомогу українців очікують від ЄС і США», організована Центром «Нова Європа», виявила декілька цікавих моментів.

З одного боку, переважна більшість українців схвально ставиться до допомоги ЄС та США й очікують, що така допомога має бути розширена,  розповів у своєму виступі  перший заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий.  При цьому 28% опитаних вважають, що ЄС може більш тиснути на українську владу у питанні реформ, а 16,3% вважає, що ЄС і уряди держав-членів можуть більш відкрито протистояти Росії. З іншого боку, найбільше проти допомоги ЄС виступають на сході України — 34,2 %, і на півдні України — 13,6%.

Водночас досить цікавим є те,  що майже 40% українців вважають, що проєвропейські реформи важливо провадити незалежно від перспективи членства в ЄС і лише 7%, що Україна може здійснити поворот у напрямку Росії.    

«Українці не  довіряють органам влади і очікують, що саме допомога ЄС сприятиме поступу в реформах, необхідних для розвитку», — пояснює Солодкий такі результати опитування.

Що стосується очікувань від допомоги з боку США, то 22,2% на заході,  27,9% на сході і 17,4% на півдні вважають, що США можуть надати гарантії безпеки для України. Іншим очікуванням українців, 26,7% на заході, 23,5% на сході і 8,2% є те, що США можуть ввести нові санкції проти Росії. Але тривожним результатом опитування є те, що 42,2% українців на сході і відповідно 22,8% на півдні України виступають проти допомоги США.

Глава представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі назвав цікавими  результати опитування,  але водночас він заявив, що у згаданих формулюваннях йому не подобаються два слова: вплив та допомога.

«ЄС не збирається в жодному разі впливати на Україну, адже сам український народ та українська влада постійно заявляє, що хочуть рухатись ближче до ЄС. І українці заплатили неймовірно високу плату, щоб підписати Угоду про асоціацію», наголосив посол. При цьому він додав, що згадана Угода має чітку мету — поглиблення співробітництва між Україною та ЄС, інтеграцію України в європейських ринок.

Я також не люблю слово допомога, підкреслив посол, радше йдеться про співпрацю, бо допомога з боку ЄС надається у вигляді позик, а не грантів.

При цьому він навів статистику, що за останні чотири роки ЄС надав Україні лише 200 млн євро у вигляді грантів і 17 млн євро як гуманітарну допомогу. Інші кошти, а це 4,4 млрд євро в рамках макрофінансової допомоги, наданої ЄС, по 3 млрд євро від Європейського інвестиційного банку та Європейського банку розвитку та реконструкцій, підкреслив посол, це позики, які потрібно буде повертати з відсотками. Більше того, додав він, ці кошти надавались під певні умови, які були узгоджені з українським керівництвом і призначаються задля поліпшення життя українців.

Щодо сподівання українців на більшу відкритість ЄС у протистоянні Росії, посол нагадав, що Євросоюз прийняв три серії санкцій проти РФ, які що шість місяців було одностайно продовжено Європейською Радою. Тим самим, продовжив він, ми продемонстрували Росії, що вона має припинити агресію на Донбасі, повернути Крим до складу України і покласти край зусиллям, спрямованим на підрив України.