Спустошена Тургенівська

Пам’ятаєте, рік тому палав Собор Паризької Богоматері? Подія сколихнула багатьох українців, хтось співчував, хтось дивувався, як трагедія об’єднала французів, зокрема бізнесменів, котрі оголосили про співфінансування реставраційних робіт. Наразі відновлення собору в розпалі. І не тільки тому, що у французів знайшлися гроші. Мабуть, справа більше у вмінні берегти своє і важливе для кожного громадянина Франції.

У нас хоч би скільки розповідали краєзнавці чи історики про втрачену культурну спадщину чи ті об’єкти, що опинилися на межі, але вчасна підтримка держави дала б шанс на збереження, — все марно. Список втрачених пам’яток росте. У більшості випадків причин дві — брак коштів на відновлення і безкарність за руйнацію пам’ятки, якщо вона перебувала у приватній власності.

ФРАГМЕНТ ФАСАДУ НА ЗГАДКУ

Днями наш фотокореспондент пройшовся вулицею Тургенівською — це центральна частина Києва. Місцина отримала назву Солдатська слобідка. Раніше тут жили відставні солдати та офіцери міського гарнізону. Та вулиця втрачає останніх свідків, котрі б могли розповідати про історію локації. Зокрема, в об’єктив «Дня» потрапила будівля під номером 19, із вибитими вікнами, обмальованими фасадами та обдертими плакатами про продаж споруди. Будинок має статус пам’ятки архітектури місцевого значення під охоронним номером № 99. Зведений ще у 1901 році.

А от сусідня споруда, під номером 17, уже втрачена. Її повністю знесли минулої весни. Спочатку будівлю позбавили статусу щойно виявленої пам’ятки, потім передали у власність ТОВ «Українська індустріальна група».

«Я був на місці, коли будівлю зносили, писав про це детально у соцмережах. І навіть лишив собі деякі елементи фасаду, так би мовити, співпрацював із будівельниками, думаю, все одно розбирають, то лишив собі дещо на згадку, — додає києвознавець Антон КОРОБ. — Програма «Схеми» свого часу робила сюжет про це, вони розмовляли із представником власника, а зараз йому висувають обвинувачення у справі, пов’язаній із розтратою бюджетних коштів через проведення аерофотозйомки (якщо точніше, у завданні збитків «Укркосмосу» на 8 мільйонів доларів. — Ред.). Це не стосується самої будівлі, але пов’язано з цією особою і свідчить про підхід фірми до роботи».

Компанія належала чиновникам із команди експрезидента Віктора Януковича, її пов’язували із колишнім міністром палива та енергетики Едуардом Ставицьким. Фірма отримала будинок на підставі рішення Київради від 21 жовтня 2004 року про продаж земельної ділянки на вулиці Тургенівській, 17. Місто продало землю усього за 918 тисяч гривень нібито для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі.

Власник планував викупити ще й сусідній будинок під номером 19 та відкрити у них офісні центри. Мабуть, реставрувати історичні споруди не захотіли, чекали, доки самі розсиплються. Та, як ідеться у відкритих джерелах, домовитися з містом про викуп другої споруди чи землі не вдалося. Згодом будівлю передали на баланс КП «Житлоінвестбуд-УКБ» для реконструкції. А вже у квітні 2018 року ділянку на вулиці Тургенівській, 19 викупило ТОВ «Старт груп Україна».

У департаменті архітектури та містобудування КМДА двічі готували містобудівні умови та обмеження на реконструкцію будинку. У першому варіанті фірму зобов’язували зберегти частини та елементи пам’ятки, у новіших МУО про збереження частин пам’ятки не йдеться. Натомість рекомендується реставрувати та відновити фасади на об’єкті. Але часто саме під прикриттям реконструкції чи реставрації інвестори просто зносять об’єкти, саме так і було із спорудою під номером 17.

НЕМАЄ МЕХАНІЗМІВ ВПЛИВУ ЧИ БАЖАННЯ?

Знищити — знищили, а хто понесе відповідальність за зруйновану історичну спадщину? На жаль, у столиці не траплялося жодного прецеденту, коли власник постав перед судом за те, що допустив руйнування пам’ятки. І перспектив, що так буде незабаром, поки жодних. Рік тому, коли якраз зносився будинок на Тургенівській, у КМДА пояснювали, що все зміниться після прийняття закону «Про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини». Документ мав посилити відповідальність власників пам’яток за їхнє зумисне знищення, невиконання протиаварійних робіт у передбачені терміни і за проведення будь-яких робіт на пам’ятках чи їхній території без погодження з профільними органами влади. Також мав запрацювати механізм викупу об’єктів культурної спадщини.

Утім, закон досі не прийнято. Відносно швидко він пройшов перше читання — 26 березня 2018 року був поданий на розгляд ВРУ, а вже 19  червня за нього проголосували депутати. Таблиця поправок була вручена 26 лютого 2019 року — відтоді тиша. «Я взагалі здивований, як законопроєкт прийняли у першому читанні, адже у ВРУ теж є своє забудовне лобі та свої інтереси», — коментує Антон Короб.

Та за бажання міська влада могла б шукати інші способи порятунку пам’яток, не чекаючи манни небесної. Якщо раніше у КМДА розповідали про якісь програми відновлення об’єктів культурної спадщини, складали плани виділення грошей на це, створювали робочі групи для вивчення ситуації на скандальних об’єктах (їхня ефективність та довіра громади до представників — окрема тема), то зараз, особливо під час карантину, складається враження, що про збереження історичного надбання всі забули. Якраз навпаки, намагаються тихо повирішувати усі проблемні питання, проти яких протестують кияни, і дозволити забудовникам будувати все, що хочуть і де забажають. Собор у Парижі відновлять, а що залишиться в Києві?