Музичне бароко і сьогодення
У Мамаєвій слободі Ніна Матвієнко офіційно представила свій новий альбом![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20120223/432-8-1.jpg)
У Києві відбувся шляхетний прийом із нагоди виходу в світ альбому з добіркою старовинних кантів «Всякому городу нрав і права» народної артистки України Ніни Матвієнко й Ансамблю давньої музики під керівництвом Костянтина Чечені. Привітати співачку на прийомі, організованому музичним видавництвом «Країна мрій» у козацькому селищі «Мамаєва слобода», зібралися найщиріші друзі та хороші знайомі.
Презентація альбому пройшла в форматі шляхетного прийому за мотивами українського бароко. Обрали такий формат не випадково, бо його традиції сягають сивої давнини, коли в домах козацької старшини та гетьманів збиралася поважна та вишукана публіка, щоб відзначити сімейні чи навіть державні події, послухати музику, поспілкуватися й відпочити у гідному товаристві.
На початку вечору гостей порадувала сольним концертом винуватиця дійства — Ніна Матвієнко. Дев’ятнадцять композицій із альбому, датованих XVI—XVIII століттям, належать до так званої «гетьманської» доби — епохи становлення та розквіту українського бароко.
Ніна Матвієнко зізналася «Дню»: «До українського бароко ніколи раніше не зверталася. Але коли почала працювати в цьому напрямку, то не змогла не помітити чистоту цієї поезії та її невимовну близькість до народу. Коли виконуєш ці пісні, то схоже, наче говориш із сьогоденням». За словами співака Олега Скрипки, образ українського бароко для урочистого вечору підібрали навмисне, бо представлена пісенна творчість Ніни Матвієнко якраз і є яскравим зразком цього бароко. Унікальні твори були відновлені за стародавніми рукописами та раритетними виданнями.
Тож атрибутами прийому стали особливий дрес-код (національні костюми періоду XVII—XVIII століття) й різноманітні традиційні українські наїдки.
ДО РЕЧI
25 і 26 лютого на Колодія (Масляну) в Мамаєвій Слободі пройде Свято українського вареника з сиром як головної страви на Масляну в козацькій Україні.
З цієї нагоди господині козацького селища Мамаєва Слобода виліпили 16 252 вареники із солодким сиром та 13 628 вареників із солоним сиром, що разом становило 29 880 вареників. Упродовж тижня до 25 лютого молодиці та дівчата на Слободі хочуть виліпити ще близько 5 000 вареників, що разом становитиме до 35 000 смачних українських вареників із сиром, розказали «Дню» організатори дійства. Також пройдуть командні змагання на найшвидше поїдання українських вареників із сиром та російських «блінов» під козацьким гаслом: «Вареники проти млинців»! Початок заходів о 12.00.
Нагадаємо, наші прадіди вважали, що на Масляну «...й турки вареники їдять»! Ось як описує зрозумілими для росіян термінами свято Масляної, тобто «Колодія», ще в далекому 1850 році видатний український етнограф та громадський діяч М.Маркевич у газеті «Петербургские Ведомости»: «В конце февраля приходит Масляница; женщины волочат колодку, т.е. идут по домам и привязывают парубкам и дивкам небольшую колодку к ноге в наказание за то, что не вступили в брак в прошлый Мясоед. Эту колодку можно снять не иначе как за некоторый выкуп; на собраные деньги пируют и вместо блинов московских подают вареники со сметаною; на Маслянице это главное блюдо».