Як це все називати?

Але про якісь веселощі тут годі й казати, навпаки, стає сумно, а часом і страшно. За балаганом — явна прірва, куди нас і тягнуть. І це очевидно і в політиці, і в економіці, і в боротьбі з пандемією коронавірусу. Ось тут днями я підійшов до будинку місцевої ради, де зібралася група депутатів. У них була одна спільна риса — відсутність масок у всіх. Ось такий приклад вони подають своїм виборцям. Утім, вони тут далеко не перші, все йде з самого верху.

У аптеці, куди зайшов, щоб придбати чергову партію гумових рукавичок, виявилося, що ті, які коштували 8 гривень за пару, тепер уже коштують 9, але їх немає, я забрав останні, а нові коштують уже 13 грн. 25 коп. Ну хто ж з нашого не надто багатого населення їх купуватиме й носитиме? Тим паче що їх і міняти треба часто. А маски коштують 12 гривень за одиницю і їх теж треба часто міняти.

У країнах з нормальною, адекватною і відповідальною владою маски дають безкоштовно на кожному розі. В Україні це теж було б можливо, вистачило б і на кисневі апарати, і на захисні екрани для медиків, і на маски, і на рукавички, і на дезінфектори — адже у фінансовому фонді боротьби з коронавірусом сконцентрували 65 мільярдів гривень, це майже 2,5 мільярда доларів. Але пану Зеленському терміново знадобилося закатати їх в асфальт, оскільки наближаються місцеві вибори і треба імітувати шалену активність у вигляді будівництва доріг. Є підстави вважати, що асфальт зникне після виборів... У нас так часто буває: минула зима, зійшов сніг і зійшов асфальт...

Владі вірять дедалі менше. Тому й на її заклики дотримуватися правил карантину не реагують. Звісно, до неї ставилися б інакше, якби вона зробила все, що залежить від неї. Тоді б вона мала моральне право жорстко карати за зневагу до тих же масок, а так морального права немає, свою частину роботи у боротьбі з пандемією влада провалила. Єдине, що вона зуміла, — це оголосити карантинні обмеження. З одного боку, влада заявляє про збільшення зарплат (перед виборами), але не помічає стрибка цін, який з’їдає всі ці підвищення. У аптеці фармацевт поскаржилася, що майже щодня збільшуються ціни на ліки, особливо на противірусні препарати. Так, владі слід було б стежити за дотриманням карантину, застосовуючи серйозні покарання. Однак вона боїться зіпсувати відносини з електоратом. Але коли Україну накриє «дев’ятий вал» пандемії, коли доведеться закривати заводи, бізнес, школи, установи, зупиняти транспорт (не буде іншого виходу!), відносини з електоратом погіршаться ще більше.

Що стосується оборони та безпеки, то тут і провалена операція вітчизняних спецслужб щодо затримання бойовиків «приватної військової компанії» (та яка вона там приватна, це структура Головного розвідувального управління генерального штабу збройних сил РФ!) Вагнера, і спроба запустити бойовиків «ДНР / ЛНР» інспектувати позиції українських військ на Донбасі, і прагнення повісити на Україну дике з усіх поглядів зобов’язання провести вибори на окупованій території ОРДЛО під автоматами російських «зелених чоловічків» і найманців.

На телеканалі «Прямий» обговорювали, що може очікувати нашу країну, якщо «зеленіти» візьмуть на озброєння «турборежим» національних референдумів. Про що і в якій формі вони там запитають? Про Донбас? Про війну і мир? Про відмову від Криму «в ім’я дружби з Росією? Простір для маніпуляцій буде величезний. Нещодавно в РФ відбувся референдум про зміни до конституції Росії. Голосували всюди, і в гаражі, і на пеньку, і під яткою (свято народного волевиявлення!). Але там йшлося про 60 сторінок юридичного тексту. Юрист і екснардепка Вікторія Пташник із сарказмом запитала: «Ну і хто там, у Росії, читав ці 60 сторінок?» За допомогою референдуму можна домогтися будь-яких потрібних результатів. Партайгеноссе Гітлер дуже любив референдуми і плебісцити, і найважливіші рішення проводив через них.

Для влади це політика «умивання рук» і звалювання відповідальності на народну масу, яку до реальної відповідальності, на відміну від окремих осіб, не притягнеш. Будь-яку підлість і зраду можна виправдати тим, що «так сам народ захотів».

Найцікавіше, що потім, після референдуму, який освятив капітуляцію, не знайдеш нікого, хто за це проголосував. Можливо, через кілька років нам буде важко знайти тих, хто голосував за Зеленського, принаймні тих, хто голосно в цьому зізнається. Банкова не реагує на речі, на які б прореагували в будь-якій цивілізованій країні. Ось, наприклад, «зелений» нардеп Гео Лерос заявляє, що глава офісу президента Зеленського Андрій Єрмак агент російської військової розвідки. І заявляє це нардеп не десь у приватній розмові, не за стійкою у барі, не під вино-горілчаним відділом магазину, а у Верховній Раді з парламентської трибуни. Потім досить невиразно і у формі натяків до цього ж хилить у 4-годинному інтерв’ю Дмитру Гордону екс-голова офісу Зеленського Андрій Богдан. Панове, можливо, друга особа в державі є «їхньою», а не нашою людиною? Це катастрофа. І що? Яка реакція? А ніякої. Де всі ці ГПУ, ДБР, СБУ та інші?