Михайло БОКОТЕЙ: «Недаремна наша праця!»

Проєкт реалізовувався за підтримки Українського культурного фонду, про що «Дню» розповів кандидат мистецтвознавства, керівник єдиної в Україні кафедри художнього скла, на базі якої відбувся захід, Михайло Бокотей.

За словами Михайла Андрійовича, «EuropeanGlassEducation» – міждисциплінарна відкрита платформа обміну мистецьким досвідом, співтворення авторських композицій молодими й досвідченими художниками-склярами.

Першочергово проєкт передбачав участь завідувачів кафедр, професорів та студентів дев’яти мистецьких вишів країн Східної Європи – Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Туреччини та України. Разом у змішаних групах учасники працювали б над виконанням поставлених завдань, обмінювалися досвідом, ділилися інформацією про національні школи художнього склярства та підходи до освітніх процесів.
Через пандемію СOVID-19 та жорсткі карантинні обмеження організатори змушені були провести захід лише за участю українських резидентів – викладачів кафедри художнього скла ЛНАМ, нещодавніх випускників та студентів (у тому числі – й інших спеціалізацій).

Керівник «EuropeanGlassEducation», керівник єдиної в Україні кафедри художнього скла, на базі якої відбувся захід, Михайло Бокотей.

Як саме розвивалися події на резиденції і про перспективи «EuropeanGlassEducation» на наступні роки – далі у розмові з Михайлом Бокотеєм. А розпочав він її очікувано.

• Резиденція наша відбулася, на жаль, у скороченому режимі, – зазначив куратор «EuropeanGlassEducation». –  Ми сподівалися на іноземну участь, але були тільки наші резиденти, наші студенти.

• Тільки склярі?

• Ні. Ще два скульптори. І ми дуже задоволені цим, бо їхня присутність збагатила товариство. А з іноземними учасниками ми контактували онлайн. Провели дуже  цікаві онлайн-бесіди з фахівцями з Естонії та Латвії. Також мали можливість ознайомитися в прямій трансляції з Вроцлавською кафедрою мистецтв (Польща) та кафедрою мистецтв і майстернями університету Anadolu в місті Ескішехір (Турція). Дуже гарно провели онлайн-контакт з нашими литовськими друзями, бо в них так само відбувався симпозіум скла у місті Паневежис GlassJazz (у них форум теж цього року через карантин був у скороченому варіанті). Отже, міжнародний контекст ми заповнили, і це добре. Ну, а наші студенти упродовж восьми днів працювали над реалізацією своїх творчих робіт у різних майстернях кафедри. На наш подив, меншість працювала з гутою, а більшість працювала  в  інших техніках, що для нас дуже приємно. Бо так складається, що наша кафедра працює все ж більше у гуті, користуючись нагодою, що маємо піч, яку аж ніяк не кожна кафедра скла у світі може собі дозволити.  На резиденції у нас були і холодні обробки, і техніки спікання, і комбіновані техніки. Тобто дуже широкий спектр запрезентували наші студенти. То все ж таки недаремна наша праця. А по відчуттях… Можу сказати, що роботи, виконані нашими студентами, в багатьох моментах навіть якісніші, ніж отримуємо на симпозіумах гутного скла.

• Нічого собі! Навіть так?

• Так! Це довершені і достойні, дорослі роботи. Бо на симпозіумах художник, як правило, дуже обмежений у часі, через що, трапляється, роботи  виходять потріскані, неякісні, розвалюються. І плюс до того – це все-таки гута, бо на симпозіумах ми маємо тільки гуту, тобто специфіка робить своє. А в резиденції автор, застосовуючи інші технології, мав більший маневр для виконання і спокійніші умови для реалізації задуму.

• Скільки маєте за результатами резиденції робіт?

• Зараз на експозиції є 32 роботи від 26 студентів і 6 інструкторів. Приємно, що до нас долучилася Оксана Сигарева з Харкова. Вона не скляр, але любить скло й активно ним займається вже понад рік. Перед тим кілька разів приїжджала до Львова, спілкувалася з нашими авторами й обрала для себе техніку, яку в нас на кафедрі взагалі не активували. Це робота на пальнику, дрібна пластика. А ми, маючи пальник, років із два не могли його під'єднати, бо ніхто з наших ні майстрів, ні викладачів ніколи на тому не спеціалізувався. Оксана, велике їй спасибі, запустила цей процес. Виконала роботу. Ще й трохи простудіювала і наших майстрів, і студентів, щоби наблизити до них ту техніку.

Робота студентки-магістра Софії Фіголь

Робота студенток ІІІ курсу Василини Бенях та Юлії Гарасим

Робота студента-магістра Руслана Лучка

• А хіба у Львові нема майстрів, які в тому працюють?

• Є, і дуже багато. Але  у нас чомусь руки до того не доходили – не було часу. А от при нагоді цієї резиденції ми запустили ще одну техніку, яка є для нас дуже цікава, важлива. Отже, студенти матимуть можливість збагатити технологічний спектр при виконанні робіт.

• У нашій минулій розмові, коли ішлося при підготовку до резиденції, ви, пане Михайле, говорили про новий експозиційний простір на кафедрі художнього скла в академії. Чи вдалося його обладнати?

• Вдалося! Маємо шикарні шафи – спеціальні, для експонування скла, з відповідним освітленням, що для художнього скла украй важливо, з відповідними підвісними конструкціями, відповідним вітринним склом. Тобто врахована у тих шафах низка нюансів спеціально для виставляння скла. Готуємо по тих шафах й окремий проморолик, щоби розповісти про їх специфіку.

Будні резиденції «EuropeanGlassEducation»

• Чи будуть роботи з цієї резиденції ще десь представлені – окрім галерейного простору кафедри художнього скла вашої академії?

• З часом плануємо створити експозиційний проєкт, який можна буде возити Україною і показувати будь-де. В принципі, можна і тепер в повному обсязі показувати ті роботи, що створені під час резиденції, але ми все ж таки почекаємо на другу-третю резиденції, щоби обрати найкраще і сформувати експозиційний проєкт та інформаційну (передусім – освітньо-наукову) складову до нього. А поки що роботи експонуватимуться до грудня в новоствореній галереї нашої кафедри. До семестрових переглядів. І кожні семестрові перегляди експонуватимемо у цій галереї.  Також вже зголошуються наші студенти (і не тільки студенти), щоби зробити виставочку в нашій галереї. Отже, цей простір не буде порожнім.

• Чи показала ваша резиденція, що нема меж досконалості?

• Мені важливо, що наші студенти розуміють, що тієї досконалості треба прагнути. Можу також з рукою на серці сказати, що підхід наших студентів десять років томі чи навіть п’ять років тому до виконання і довершення своєї роботи і підхід до цих питань зараз – дві різні речі. На це впливає багато чого, і побутові умови – також.

• Про які побутові умови ви говорите?

• Якщо студент має завалені коридори, завалені аудиторії чи, кажучи примітивно, занехаяні вбиральні, то відповідне відношення його і до роботи. Ми намагаємося зараз все довести до ладу, поновлюємо й розвиваємо технологічні засоби. В тому числі, й завдячуючи Українському культурному фонду, бо ми суттєво збагатили матеріально-технічний стан кафедри – це і матеріали, й інструменти, той самий експозиційний простір.  

• Чи плануєте за підсумками резиденції друковану продукцію?

• Так. Ми це закладали в проєкт. Йдеться, зокрема, про 80-сторінковий альбом кафедри художнього скла, каталог виставки резиденції, також – три версії методичних рекомендацій за результатами роботи, які ввійдуть в посібник, але не тільки. Будуть опубліковані матеріали від іноземних учасників нашої резиденції з представленням шкіл, творчості національних визначних особистостей кожної з країн в царині скла. Надали нам матеріали й наші, вітчизняні, корифеї. От і вийде повноцінний випуск мистецького часопису Західного регіонального науково-мистецького центру Національної академії мистецтв України «7UA».

• Король помер. Хай живе король. Чи складаєте, пане Михайле, плани на наступну резиденцію? І чи знову подаватиметеся на конкурс УКФ?

• Так. Якщо Український культурний фонд функціонуватиме і будуть якісь програми у нашому напрямі, думаю, що все буде гаразд. Докладемо до цього всіх зусиль. Маємо плани на повноцінну резиденцію, з іноземними учасниками, тобто так, як і планувалося на цей рік. І сподіваємося, що це буде! Знаю, що експерти УКФ схильні підтримувати проєкти, які вже були реалізовані.

Емблема «EuropeanGlassEducation»

Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів

Фото «Дню» надали організатори резиденції ЛНАМ