Життя, проведене в театрі

Експозицію представлять 16 жовтня у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20).

Виставка «Мирон Кипріян. Життя, проведене в театрі» – спільний проєкт НМЛ та Національного театру ім. Марії Заньковецької і перший захід із низки запланованих подій з нагоди 90-річчя від дня народження художника.  У показі – кураторська інсталяція, фотографії, а також близько сотні оригінальних ескізів сценографії та костюмів, виконаних художником для оформлення ним вистав для різних театрів з 1955 по 2015 роки. Як розповіла «Дню» завліт Театру Заньковецької Тетяна Батицька, подія супроводжуватиметься тематичними лекціями та екскурсіями, про які можна буде дізнатися на сайтах Національного музею, театру і у соцмережах цих установ.

Аби схарактеризувати постать Мирона Кипріяна (27 липня 1930 – 28 листопада 2019), напевно, замало сказати, що він був головним художником театру ім. Марії Заньковецької та лауреатом кільканадцятьох найвідоміших премій у галузі мистецтва, в тім числі – Національної премії ім. Тараса Шевченка. Мирон Володимирович – ціла епоха не лише національного театру, а й всього мистецького життя Львова.

Створив понад 350 сценографій. Колись розповідав журналістові «Дня»: «Самому не віриться – це фантастика».

Початок творчої діяльності Мирона Володимировича припав на 1950–1960-ті роки. Театрознавці стверджують, що уже перші самостійні роботи Кипріяна в оформленні вистав («Кадри» Микитенка, «В пошуках радості» Розова, «Остання зупинка» Ремарка) засвідчили принципово новий підхід до природи сценографії: просторове вирішення звільнилося від ілюстративного натуралізму, натомість пропонувалися конструктивність, функціональна дійовість театрального простору.

Йому пощастило працювати з метрами сцени – Борисом Тягном, Олексієм Ріпком, Сергієм Данченком, і результат цієї співпраці – довжелезний список талановитих постановок, котрі засвідчили існування окремого, неповторного стилю театральної сценографії Кипріяна.