Прозорий бюджет в Україні – це реально!

Чотири роки тому — у 2016 році — Кабмін затвердив концепцію інформаційно-аналітичної системи «Прозорий бюджет». Це складна система, яка складається з 2-х великих частин: перша — це відкрита частина для громадян, портал «Відкритий бюджет для громадян», друга — закрита, інструмент планування та управління коштами для відомств і міністерств з різним рівнем доступу і функціональними можливостями.

В 2017 році з’явилась Державна установа «Відкриті публічні фінанси», завданням якої було, озброївшись ІТ-інструментами, зробити доступною кожному платнику податків в Україні інформацію про доходи та видатки державної казни. Так, було відкрито єдиний державний портал відкритих даних — data.gov.ua, успішно працює портал державних  закупівель — Prozorro і єдиний портал використання публічних коштів — spending.gov.ua. Що далі, а також все про відкриті державні фінанси в Україні читайте в інтерв’ю «Дню» директора ДУ Відкриті публічні фінанси Олександра КОМАРЕУСА.

— Виглядає так, що сучасному чиновнику в Україні, аби отримати імідж рішучого реформатора, достатньо вивчити декілька модних слів, таких як  «діджиталізація», «blockchain»  ну і, звичайно, «опендейта». Та лише одиниці в країні розуміють, перше, що ці новомодні терміни означають, друге — чому і як вони можуть поліпшити «моє життя». Я сподіваюсь, що в цьому інтерв’ю ми з вами прояснимо ситуацію подай щодо одного терміну зі словника сучасного «реформатора».  Почнемо з вас. Розкажіть, будь ласка, нашим читачам детальніше, що таке ДУ ВПФ — як і чому ви з’явилися, коли та що вже встигли зробити доброго для українців за цей час?

— ДУ ВПФ — це державна установа «Відкриті публічні фінанси», яка створена Міністерством фінансів України у 2017 році і є неприбутковою. Першочерговим завданням є супровід, адміністрування Єдиного вебпорталу про відкритість використання публічних коштів (spending.gov.ua), ще відомого як Є-data — найбільша база відкритих даних у сфері публічних фінансів про витрати держави. Іншим нашим стратегічним завданням є технічна реалізація урядової концепції «Прозорий бюджет».

Так, у 2018 році ми відкрили ще один портал «Бюджет для громадян» (openbudget.gov.ua) — це найбільша база знань про бюджет. На платформі у відкритому доступі громадяни можуть дізнатись про бюджет, доходи та витрати, як держави так і кожної громади.

Для нашої команди важливо створювати наші продукти простими, доступними та зрозумілими. Для аналізу бюджетних показників ми створили аналітичний інструмент BOOST.

Ще один портал — це унікальний та єдиний реєстр проєктів, які реалізуються із залученням коштів (кредитної підтримки) Міжнародних фінансових організацій (proifi.gov.ua), у форматі відкритих даних. На сайті доступні всі угоди та статистика з використання коштів. На основі цієї інформації бізнес може приймати рішення щодо участі в тендерах, пов’язаних із цими угодами.

Сьогодні ці три портали ми називаємо порталами групи Є-data і на них можна потрапити через єдину точку входу edata.gov.ua. Вся інформація, розміщена на порталах, є предметом для аналізу, журналістських розслідувань та громадського контролю.

За період існування нашої державної установи ми також розробили низку інших продуктів. Наприклад,  DWH (Data Warehouse) — основа, або навіть можна сказати серце єдиного внутрішнього сховища даних Міністерства фінансів. Взяли на підтримку програмний продукт «LOGICA» — інструмент для управління та контролю виконання фінансових зобов’язань місцевих бюджетів, обміну даними з Міністерством фінансів та Казначейством. Цей інструмент стане одним із джерел даних для порталу «Бюджет для громадян». Також наша команда працює над проєктом «Є-контракт» — інструментом, який допоможе державі позбавитись від паперових договорів та об’єднає ряд державних інформаційних систем.

— Ви працюєте з тим, що називається «опендейта» в публічних фінансах, я правильно розумію? Поясніть, будь ласка, на прикладі що це і чому українські платники податків мають оплачувати вашу роботу? Чи платять не вони? А хто? І чому?

— Опендейта — це відкриті дані. Так, ми працюємо з відкритим даними у сфері публічних фінансів. 5 років тому ще ніхто не міг уявити, що у відкритому доступі можна буде побачити все до копійки, що витрачає держава, побачити всі доходи та видатки. Громадяни отримали інструменти, через які вони можуть контролювати владу, сприяти більш ефективному розподілу та витрачанню коштів. Завдяки порталам, що ми відкрили, кожен платник податків тепер може побачити, куди було витрачено сплачені ним податки. Витрачання коштів державою стало більш прозорим. Громадяни, отримавши інструменти відкритості, здобули силу, бо тепер вони можуть впливати на владні процеси у своїх містах, громадах.

Наша установа є неприбутковою та фінансується з бюджету Міністерства фінансів. Команду об’єднує єдина місія — відкривати державні дані, робити їх доступними, зрозумілими, прозорими.

— Хто є користувачем порталів, які ви створили? Чи підтримуєте ви з ними стосунки? 

— Ми наших користувачів ділимо на дві великі групи: ті, хто вносить на портал інформацію відповідно до закону і ті, хто користується внесеною інформацією.

Перша група — це розпорядники і одержувачі бюджетних коштів, тобто йдеться про всі бюджетні державні установи, міністерства, школи, державні та комунальні підприємства тощо, які подають інформацію на порталі про використання коштів, про виконання договорів та фінансові звіти.

Друга група користувачів порталу — це, якщо можна так сказати, усі громадяни нашої країни, які хочуть знати як держава розпоряджається їхніми коштами. Зараз портал активно використовують журналісти, аналітики, громадські активісти, експерти, контролюючі органи. На основі оприлюднених на порталі даних з’являються нові сервіси (такі, наприклад, як 007), журналістські розслідування, аналітичні матеріали, експертні оцінки.

Ми як розробники та адміністратори системи постійно драйвимо процеси, щоб вдосконалити портали та поліпшити і полегшити роботу обом нашим групам користувачів. Це зручний сервіс як для оприлюднення даних, так  для пошуку. Уже зараз ми гарантуємо безкоштовний цілодобовий доступ до порталу та регулярне оновлення інформації.

Наша команда є відкритою до наших користувачів. У нас працює гаряча лінія підтримки для розпорядників та одержувачів коштів. Ми маємо дві сторінки в соціальній мережі Фейсбук: Відкриті публічні фінанси, Є-data. Швидко та вчасно реагуємо на запити, консультуємо з відповідних питань, поширюємо інформацію. Наш проєктний менеджер групи порталів Є-дата також регулярно бере участь у навчальних тренінгах та лекціях, де розповідає про портали та особливості роботи з ними. 

З активною громадськістю, яка допомагає нам драйвити процеси змін та оновлень, ми створили робочу «групу 258». Наші зустрічі дуже допомагають нам не збитися з правильного шляху та постійно покращувати якість сервісів.

— Який зі створених вами порталів є, на вашу думку, найвдаліший та найкорисніший? Чому?

— На таке питання відповісти неможливо, це як запитати — що краще, пити воду чи дихати?

Створенню кожного з порталів передувала конкретна ціль. Жоден із порталів неможливо замінити іншим, не можна сказати, що він кращий, або більш потрібен. Вони доповнюють один одного.

Нині кожен із порталів групи Є-дата виконує свою конкретну місію для конкретної аудиторії і відповідно до конкретного запиту держави.

— Які найпопулярніші запити були на ваших порталах у 2020 році?

— Ми не моніторимо і не зберігаємо таку інформацію. Система оновлюється щодня, при цьому так само щодня багато ботів «забирає» із системи дані, на основі яких уже побудовані інші платформи, специфічні ресурси. Нас це радує, бо ми дали ключ до даних, а активна громадськість знайшла спосіб як ним скористатися. Значить ми зробили важливу справу.

Можу сказати, що з моніторингу згадувань наших порталів у медіа помітно, що у 2020-му громадськість найбільше цікавила інформація про закупівлі Міністерства охорони здоров’я та витрати з так званого «ковідного» фонду.

— Більше року тому тодішній міністр фінансів Оксана Маркарова анонсувала запуск порталу Є-контракт. На скільки мені відомо, він ще досі незапущений. Розкажіть детальніше про цей проект? І що гальмує його старт?

— Так, ми дали старт проєкту у 2019 році. Завдяки цьому продукту держава зможе «прибрати папір» із договорів, бо все можна буде зробити електронно, в одному місці.

«Є-контракт» допоможе впорядкувати процедуру укладання договорів на всіх її етапах — від ініціації до звітування, а також стане новим інструментом для аналізу даних та контролю за використанням публічних коштів. Аналіз даних у свою чергу є необхідною передумовою для прийняття ефективних рішень. Цей інструмент інтегрує і автоматизує процеси державних систем: Державної казначейської служби, Міністерства фінансів України (портали Є-data), Prozorro, Державна архівна служба.

Наш партнер GIZ допомагає нам та Мінфіну впроваджувати цей проєкт. Вони підтримують нас у створенні мінімально життєвого продукту (MVP). Наразі ми активно проводимо юридичний аналіз за підтримки GIZ, який і лягає  в основу технічного завдання. Юридичний супровід  передбачає глибокий аналіз чинного законодавства України та підготовку проектів документів, необхідних для внесення змін до чинного законодавства та для нормативного врегулювання роботи модуля Є-Контракт. Третій етап передбачає супроводження процедури прийняття розроблених проектів нормативно-правових актів та змін до чинного законодавства України. Це не так просто, як написати софт. Ми зараз на етапі дослідження юридичного поля та погодження. Відкриття та запуск самого модуля, платформи відбудеться лише після погодження між усіма стейкхолдерами.

— Розкажіть детальніше про плани на 2021 рік? Що ви очікуєте та що плануєте зробити?

— Відкритість та доступність наших проектів залишаються для нас пріоритетом. Тож плануємо працювати над поліпшенням наших сервісів. Зокрема плануємо запустити чатбот, який дозволить отримувати регулярні оновлення по обраним розпорядникам коштів. Він підключатиметься до DWH (маючи дані з OpenBudget, та Spending, proIFI, реєстру відшкодування ПДВ) і може видати інформацію по будь-якому бюджету або підприємству. Плануємо поліпшити пошукову систему на порталі Spending.gov.ua та зняти обмеження щодо горизонту пошуку в 90 днів. Також працюємо над поданням у форматі відкритих даних паспортів бюджетних програм та звітів з їх виконання.