Для балансу... в гаманці

В Україні все, що пов’язане з пенсією і старістю, містить неадекватність, крайність, стереотипи та перекоси. У першу чергу — в політиці держави, в другу — в свідомости громадян. Трішки фактів: в Україні сьогодні є 11,3 мільйона пенсіонерів, очікується, що до 2050 року кількість громадян у віковій категорії 60+ зросте до 40%. При цьому громадян, які сплачують податки зараз — 13,2 мільйона осіб, 11,8 мільйона громадян офіційно не отримують жодних доходів, при цьому 60% витрат — не обліковуються. Бюджет Пенсійного фонду на 40% дотаційний через «тіньову економіку». На додачу: рівень народжуваности в Україні — в п’ятірці найгірших у світі (2019 рік, коефіцієнт — 7,4 на 1 тисячу населення), в країнах, які воюють, рівень народжуваности завжди низький.

Фігуральний вислів очільника уряду Дениса Шмигаля, що за 15 років нічим буде виплачувати пенсії, на жаль, не є фігуральним. Але фахівці кажуть, що й у такій складній ситуації можна і потрібно шукати вихід — запроваджувати другий (обов’язковий накопичувальний) і третій (добровільні внески в недержавні фонди) рівні пенсійної реформи. В Україні, як відомо, діє два рівні — перший (солідарна система) і третій (близько одного мільйона громадян роблять відрахування в недержавні пенсійні фонди).

«ІЗ СОЛІДАРНОЇ СИСТЕМИ СЛІД ПРИБРАТИ ВСІ СПЕЦПЕНСІЇ»

— Демографічні процеси в Україні — одні з найгірших у Європі: це швидка депопуляція (скорочення чисельности населення), очікувана тривалість життя — нижча, ніж середня по земній кулі в цілому. На жаль, у нас природне скорочення населення, яке є в усій Європі, посилює й міграцію населення. Якщо чисельність населення і віковий склад Німеччини підтримується за рахунок припливу мігрантів, то в нас ситуація — протилежна. Надалі населення України скорочуватиметься. Старітиме — нічого іншого нас не чекає. Ми маємо це закладати в прогнози, — сказала директорка Інституту демографії і соціальних досліджень імені М.В.Птухи Елла ЛІБАНОВА. — Ми пішли шляхом зниження сукупних пенсійних прав: у нас підвищують пенсійний вік, вимоги до мінімального страхового стажу, який дає права на отримання пенсій солідарної системи. Але є ще один напрям — стимулювати людей якомога більше працювати. Це не означає довше. Йдеться про легальну роботу, відрахування податків, соціальних внесків працездатними людьми до бюджету і Пенсійного фонду. Щоб люди дбали про своє майбутнє. Тут у нас — повний провал. «Тінізація» економіки практично не зменшується: частка людей, які отримують офіційно одну зарплату, а де-факто іншу — теж значно більша, ніж у розвинених країнах. Відсотки заміщення є ще гіршими — бо зарплата є штучно заниженою... Дуже пізно наші громадяни починають турбуватися про своє майбутнє. В переважній більшости європейських країн люди замислюються про це лише після 40 років. У нас у 40 і 50 люди не можуть відкладати, бо зарплати є низькими. Хочу звернути увагу на те, що не можна залишати поза увагою — рівень зарплат: держава має обмежені важелі на приватного підприємця, як правило — через підвищення мінімальної зарплати.

За словами Лібанової, пенсія в солідарній системі має бути на рівні певної мінімальної суми, але розрахована «чесно і справедливо». Сума ця повинна бути скорегованою на тривалість страхового стажу. Експерти наголошують, що для спецпенсій — військовим, держслужбовцям, суддям, прокурорам тощо — має бути створений окремий фонд.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

ПОТРІБНІ ТРИ РІВНІ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Міністр соціальної політики України Марина ЛАЗЕБНА наголошує, що прийняття законопроєкту про запровадження накопичувального рівня пенсійної системи стане початком справжньої реформи, яка роками відкладалася в Україні. В законі йдеться про осіб до 35 років, джерелом пенсійних активів будуть страхові внески, які сплачуватимуться роботодавцями за рахунок підвищення ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

— 28,7% — це нинішній коефіцієнт заміщення в солідарній пенсійній системі. В 2050 році він складатиме 18% (прогноз Світового банку). Це означає, що при зарплаті в 10 тисяч гривень пенсія буде 1,8 тисячі гривень. 37,7% видатків держбюджету йде на пенсійні виплати. На засіданні уряду були схвалені два пакети законодавчих ініціатив: один стосується прожиткового мінімуму — ми запропонували змінити методологію, другий       — впровадження обов’язкової накопичувальної системи, щоби збалансовувати солідарну. В країнах, де є гарні накопичувальні системи, активи цих фондів перевищують річний ВВП. Це — мультиплікативний ресурс, який піднімає економіку — люди, відкладаючи кошти, працюють на економіку і на свою старість, — пояснила Марина Лазебна.

Для того, щоб ефективно провести роботу, слід комплексно вирішити чотири питання, вважають у ДПС. «В Україні необхідно збалансувати кількість робочих місць відповідно до кількости населення. Сьогодні в Україні з 29,6 мільйона працездатних осіб (18 — 70 років) 11,8 мільйона не мають жодних доходів. Тобто на одного працюючого в нас — один пенсіонер і один непрацюючий. У 2004 році ми мали понад 19 мільйонів робочих місць, у 2013 році втрачено п’ять мільйонів робочих місць. Без нормального перепису населення ми не зрозуміємо, що відбувається в країні, — вважає голова Державної податкової служби України Олексій ЛЮБЧЕНКО. — Контроль за споживчими витратами — друге завдання. У 2019 році українці витратили три трильйони гривень. Через фіскальний чек держава контролює лише 1,2 трильйона. Отже, 60% споживчих витрат — поза контролем держави. Ще 20 років тому держава мала доступ до банківських рахунків. Сьогодні сотні мільярдів гривень несплати рахунків. Електронні гроші, криптовалюта, інтернет-торгівля — це все величезні кошти і втрати. Саме банківська таємниця є головним, хто підтримує тіньовий ринок. Четверте — нульове декларування як точка відліку без можливости легалізації доходів майбутнього. Треба всіх переконати, що потрібно лише раз провести нульове декларування, амністію капіталу».

ПЕНСІЙНІ ВНЕСКИ ДОПОМОЖУТЬ «ОЖИВИТИ» ЕКОНОМІКУ

Кандидат економічних наук Віталій Мельничук наголосив, що головна проблема нашої економіки — недоінвестованість. Саме відрахування майбутніх пенсіонерів можуть стати добрими інвестиціями в економіку держави. Для цього має бути захист і від девальвації.

— Важливим є питання довіри до Нацбанку і прогнозованість кредитно-грошової політики. Починаючи з 2017 року, дохідність недержавних пенсійних фондів — трішки вища за інфляцію: люди вже не втрачають, як це було в 2014 — 2015-х роках, коли в нас була валютно-курсова криза. Сьогодні активи недержавних пенсійних фондів — 3,5 мільярда гривень. У Польщі — 120 мільярдів доларів. Як ВВП України. Ці кошти спрямовуються в економіку держави, є хорошою інвестицією. У такий спосіб ми можемо отримати їх як довгий інвестиційний ресурс — це дасть навіть певну незалежність від кредиторів. Але питання — куди вкладати при відсутности нормального фондового ринку. Навіть при такому обмеженому інструментарії сьогодні дохідність недержавних пенсійних фондів зрівнялася зі ставкою по депозитах у банках. Як держава, ми маємо гарантувати недоторканність коштів недержавних пенсійних фондів другого рівня, — наголосив радник міністра фінансів України Віталій ЛОМАКОВИЧ.

Експерти кажуть, що держава має гарантувати недоторканність коштів недержавних пенсійних фондів другого рівня.

— 1,5 трильйона гривень за рік — це зарплати громадян України за рік. Якщо відраховувати 4% на рахунки (хоча потрібно 7 — 9% як у розвинутих країнах), як планується законом, отримаємо близько 60 мільярдів гривень щороку. Ці кошти інвестуватимуться в економіку та підвищуватимуть купівельну спроможність громадян, дадуть можливість «дихати» економіці, — сказав засновник інвестиційної компанії «Універ» Тарас КОЗАК.

Щодо заощаджень українців у недержавних пенсійних фондах, то на сьогодні в Україні таких діючих є 60 (працюють понад 15 років). Це              — менше від 10% від тих, то працює. Їхніми вкладниками є 880          тисяч осіб та кілька тисяч підприємств. Головними причинами низької популярности таких фондів експерти називають низьку обізнаність, низьку довіру та низькі доходи.