Не тільки фрески, а й фасади

«День» неодноразово розповідав про порятунок унікальних фресок склепіння вівтарної частини Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, що на вул. Театральній, 11 (деталі у матеріалі «У львівському храмі рятують фрески XVIII століття» у «Дні» від 12 липня 2019 р.). Роботи розпочалися шість років тому, у 2015-му. Відкрили і рятують ілюзіоністичні зображення авторства Франциска Григорія Екштайна з Моравії (Чехії), виконані у 1738–1740 роках, реставратори Львівської та Краківської академій мистецтв. На фресках зображені чотири сторони світу, які представляють різні групи людей, що стоять довкола Земної кулі. У храмі розповідають, що ця алегористична ілюстрація пов’язана з основним зображенням, виділеним в окрему раму «Святий Павло – Апостол Народів»,  що засвідчує також напис латинською мовою поруч з фігурою апостола: «Щоб ти ніс моє Ім’я перед народами та царями» (Діяння 9, 15).

Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла, відомий як Костел єзуїтів, збудований у стилі раннього бароко на початку XVII ст. за зразком римської святині Іль-Джезу. Вважається однією з найбільших культових споруд Львова. З 1946 року, згідно зі статтею Вікіпедії, не функціонував як храм – кілька десятиліть використовувався спочатку як склад, згодом – як книгосховище обмінного фонду Наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника. Освячений і відкритий 6 грудня 2011 року – з нагоди 20-ої річниці створення Збройних Сил України.

Водночас тривають роботи з реставрації фасаду Гарнізонного храму. Міський голова Львова Андрій САДОВИЙ, який 4 серпня оглядав церкву,  зазначив, що всі роботи мають бути завершені до 2 грудня, бо саме на початок грудня припадає десята річниця відновлення її діяльності. «На кінець цього року нас очікує велика дискусія, тому що львів’яни пам’ятають цей прекрасний храм у сірому кольорі, – зазначив мер. – А коли ми завершимо тут всі роботи з реставрації, він буде білий – подібний до свого візаві, який є у Римі. Роботи тривають, і до кінця року вони будуть завершені».

Згідно з інформацією, що її надає пресслужба Львівської міської ради, реставрація фасаду фінансується з міського бюджету, а на відновлення фресок та скульптур кошти виділило Міністерство культури та національної спадщини Польщі – майже 8 млн грн та 4 млн грн відповідно.

За словами керівника управління охорони історичного середовища ЛМР Лілії ОНИЩЕНКО-ШВЕЦЬ, до відновлювальних робіт у Гарнізонному храмі підходять дуже обережно: «Це дуже важлива святиня для Львова, до реставрації ми підходимо дуже обережно, особливо до головного фасаду. Він багатодекорований, вимурований з каменю і цегли, і нам вдалось зробити багато відкриттів, чого проєктна документація не передбачила».

Роботи з відновлення фасаду поділені на кілька етапів. «Минулого і поточного року розчистили фасад, – розповіла, зокрема, Лілія Онищенко-Швець. – Розчищали і скульптури, і карнизи – усі кам’яні елементи. Відкриття на нас чекало на цегляних стінах – дослідження показали, що тиньк, який тут є, містить багато цементу, що погано для цегли, і його потрібно було збити. Цей тиньк походить з 20-30-х років минулого століття – тоді було модно так гарно вигладжувати фасади. Під час демонтажу цього тиньку ми побачили, що під ним зберігся первісний делікатний тоненький тиньк. Важливо його показати там, де він зберігся, і доповнити там, де його нема».

Загалом проєкт передбачає розчистку кам’яних поверхонь, закріплення тиньку; антисептичну та протисольову обробку кам’яних поверхонь та тиньку; реставрацію і відтворення втрачених елементів карнизів, декору, поверхонь; відновлення скульптур; покриття міддю виступаючих частин стіни фасаду; опорядження, відповідно до паспорта фасаду. Роботи виконує підрядна організація ПП «Володар-Маркет», автор проєкту – І. Черняк. Технічний нагляд – ЛКП «Бюро спадщини».

Окрім Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, міська влада цього року заопікується ще трьома культовими спорудами. Йдеться про реставрацію даху у каплиці Трьох Святителів, що належить до ансамблю Успенської церкви на вул. Руській, 7. Відновлюватимуть й дзвіницю храму Покрови Пресвятої Богородиці на вул. Личаківській, 175 та підпірну стінку храму Климентія Папи на вул. Генерала Чупринки, 70. Усі реставраційні роботи фінансуватимуть коштом бюджету Львова.

«Місто є головним драйвером реставраційних робіт, бо церковна громада сама фізично кошти не назбирає. Цього року у нас є три храми в роботі. Наступного братимемо ще кілька храмів у роботу. Були б лише кошти», – говорить міський голова Львова. І додає, що Львів фінансуватиме реставрацію церков і в селах, які ввійшли до міської територіальної громади. Зокрема, оголошено тендер на комплексну реставрацію дерев’яної церкви у с. Воля-Гомулецька, яка є пам’яткою архітектури національного значення. Також місто дофінансує розпочаті минулоріч реставраційні роботи ще однієї пам’ятки архітектури національного значення – дерев’яної церкви у с. Зарудці.