Всевидяче кіноОКО з Бессарабії

Цьогоріч проєкт  відбуватиметься  у подвійному форматі – online та offline.   OKO –  унікальний кінофест етнографічного та антропологічного документального кіно, де глядачі мають змогу побачити і відчути повсякденне життя малих та великих народів, спільнот, мешканців сіл та міст. 

        Цьогорічний кінофестиваль відбудеться 11-18 вересня – online та 16, 17, 18 вересня -  offline в сонячному регіоні – Бессарабії, на півдні України, в місті Болград, яке святкує цього року свій ювілей 200 років

        Цього року фестиваль, що проходитиме за підтримки Держкіно, отримав більше 500 заявок із 73 країн та охопив усі континенти нашої планети.       

       Кінофест, складається з міжнародного та національного повнометражного і короткометражного конкурсів. 

       У міжнародній конкурсній програмі представлені 34 фільми: це 8 кінострічок повного метру та 26 – короткого.

       До національного конкурсу повних метрів увійшло 10 стрічок, до короткометражної програми - 7 фільмів.

Код предків

        Програма показів побудована у форматі подорожі: кожного дня глядачі вирушатимуть у кіномандрівку до певного регіону світу, а наприкінці – повертатимуться додому, аби подивитися картини національного виробництва. Загалом глядачі, переглядаючи 60 фільмів, подорожуватимуть 42 країнами світу.

       Окрім того, цього року «ОКО» презентує нову, позаконкурсну секцію, в якій можна буде побачити художні та документальні стрічки на теми етнографії, антропології, культури; а також ретроспективу «Африка у фокусі», до якої увійшли кращі роботи з африканського континенту з торішній едиції фестивалю.

        Засновниця, продюсерка і директорка кінофестивалю - Тетяна Станєва, громадянка України, етнічна болгарка з південної Української Бессарабії, фольклористка та режисерка: «Доки існує людина - доти існуватиме етнографічне кіно. Світ шалено змінюється, й це все, що в нас залишиться після нас в пам’ять про нас. Перша едиція зібрала золотий фонд людської аудіовізуальної пам’яті. Це дуже емоційне та справжнє кіно, що викликає глибокі роздуми про минуле, сьогодення та майбутнє. Про справжніх нас. Й тема збирає навколо себе найкращих режисерів та глядачів, здатних заглянути вглиб себе. Фестиваль, розділений на міжнародну та національну програму, продовжує заповіт українського пророка Т. Г. Шевченка –  вчить свого не цуратись, й чужому навчатись. Та в першу чергу – визначити та полюбити своє. Наш фестиваль кращий за будь-які підручники з географії, історії, фольклору та культурології. Мова кіно – зрозуміла, мова нашого кіно зрозуміло вчить миру та толерантності та створює міжкультурний діалог. Тож запрошуємо ступити в новий світ картатих кіновражень разом із найяскравішою подією року - другою едицією Міжнародного етнографічного кінофестивалю ОКО!».

       Тож, ОКО - це подія, на якій не тільки фольклористи, антропологи та етнографи, а й кінематографісти, - зможуть краще зрозуміти один одного, поділитися ідеями та домовитися про майбутню співпрацю.

Йоємський лабіринт

       До складу журі увійшли відомі кінематографісти та фольклористи: Андрій Різоль (голова журі, кінорежисер, продюсер), Володимир Войтенко (кінокритик), Римма Зюбіна (українська акторка, телеведуча, громадська активістка), Василь Барков (голова журі, режисер, Болгарія), Олександр Гусєв (кінокритик), Юлія Коваленко (кінокритикиня, програмерка Docudays UA), Максим Руденко (режисер, переможець минулорічного фестивалю «ОКО»), Олена Івановська (професорка кафедри фольклористки університету імені Т. Г. Шевченка).

        Програмна директорка кінофестивалю - Олена Рубашевська, режисерка та редакторка міжнародної федерації кінокритиків FIPRESCI: «Започатковуючи фестиваль, ми домовилися, що будемо демонструвати перш за все позитивне кіно. Але коли почали приходити заявки, ми зрозуміли, що місія фестивалю – у дещо більшому, аніж просто показати яскраве різноманіття світу. Врешті-решт, як минулого року, так й цього,  до конкурсної програми увійшли дуже непрості роботи! Проте свою місію вважаємо виконаною: адже кожен фільм, який ми відібрали до показу, несе надію і справжню віру в людство! Незважаючи на минулорічний online-формат, ми відчули справжній зв’язок із учасниками. Ось один із прикладів: гроші з призового фонду міжнародної короткометражної роботи були відправлені режисером героям стрічки в Африку… Тільки заради цього варто було б організувати фестиваль!».