На Волині, на Красній горі, відбувається історично-музичне дійство, присвячене захисникам і захисницям України
Красна гора розташована на межі двох областей, між волинським Гороховом і львівським Радеховом. Красною горою ця місцевість зветься не тільки за надзвичайно мальовничі краєвиди горбистої округи, а й, за переказами, тут відбулася битва козаків із поляками, пролилося багато людської крові... Загиблих побратимів козаки начебто поховали на іншому пагорбі, й він називається Козацькою Могилою. І хоч історики не відшукали ще документального підтвердження такої битви, але століттями народні перекази про неї передаються з покоління у покоління, як і назва Козацька Могила. Сьогодні на Красній горі і біля храму на честь Покрови Божої Матері відбувається історично-музичне дійство, присвячене Дню захисників та захисниць України і святій Покрові.
Організатори події - ГО «Волинська фундація», Всеукраїнський молодіжний рух «Національний Альянс», Основа майбутнього, Горохівська спілка учасників АТО «Щит», ГО «Ветерани АТО за реальні зміни», полковник запасу Олег Вовк. У програмі - літія (молитва) за полеглими воїнами-захисниками України, військово-історична реконструкція бою підрозділу УПА із загоном НКВД за участю військово-історичної групи «Азимут», гутірка від Лесі Бондарук, історикині та регіональної представниці Українського інституту національної пам’яті, музична програма за участі Олександра Положинського, гурту Flyzzza - Флайzzzа, Юрія та Іллі Морозовичів, оркестрів волинського прикордонного загону та військової частини 1141 Національної гвардії України, місцевих виконавців Радехівської та Горохівської громад, ватра та перегляд кінострічки «Справа дев’ятнадцятьох. Українське підпілля на Волині». Завершитися захід має присягою вояків УПА зі смолоскипами.
Павло ДАНИЛЬЧУК, керівник ГО «Волинська фундація»:
- Ініціатива відзначення Дня захисників та захисниць України на Красній горі належить полковнику запасу Олегу Вовку та співаку Олександру Положинському, а ми із «Волинською Фундацією» радо приєдналися, адже наша організація постійно працює над захистом та популяризацією історичної спадщини та української військової героїки. Красну гору та хутір Черуковатиця обрали невипадково. Хочемо привернути увагу та показати величезну працю Василя Парахіна, митця, що живе тут і відновлює історичну справедливість. Користуючись нагодою, дуже дякуємо «Дню» і журналістці Наталії Малімон, за те, що розповідаєте Україні про таких людей як пан Василь. Готуючись до заходу, багато корисної інформації віднайшли, власне, в публікаціях «Дня».
Отже, хутір Черуковатиця – таке собі «родове гніздо» Василя Григоровича Парахіна, знаного митця, колишнього киянина і міністерського працівника. Красна гора – заповідне урочище поблизу хутора, на кордоні Волинської та Львівської областей. Тут з 1795 року проходив кордон між Російською та Австро-Угорською імперіями, а в 40-50-тих роках XX століття велися активні бої за участю Української Повстанської Армії. На цьому місці загинуло двоє повстанців, одного з яких особисто знав Василь Парахін, що в ті часи був іще дитиною. Він пообіцяв собі сюди повернутися і збудувати храм в пам'ять про повстанців та усіх полеглих захисників України й Василю Григоровичу це вдалося.
Наш захід відбудеться якраз поблизу церкви, яку він збудував власноруч, у давньоруському стилі. На щастя, минулого року храм допомогли добудувати волинські військові прикордонного загону за ініціативи та сприяння полковника Олега Вовка. Ікони для храму створила дружина Василя Парахіна, художниця пані Богдана, в техніці традиційного народного малярства, яку майстер відродив для настінних розписів. На могилі біля церкви, у пам’ять про безіменних упівців, яких розстріляли енкаведисти, встановлені хрести, які сформують історичний комплекс «Пантеон героїв».
Ідею відзначення Дня захисників та захисниць України на Красній горі радо підтримали суміжні територіальні громади двох областей – Горохівської та Радехівської, ветеранські спілки та молодіжні патріотичні організації. Наша особлива подяка Олександру Положинському, луцькому гурту ФлайzZzа, військовим оркестрам Волинського прикордонного загону та Національної гвардії України, ну і звичайно, родині Парахіних та полковнику запасу Олегу Вовку.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
