У Вінниці провели майстер-клас із повʼязування української хустки
У Всесвітній день української хустки в молодіжному центрі «Квадрат» зібралися лідерки громадських організацій, щоб побачити традиційні українські хустини із різних областей України та навчитися правильно їх зав’язувати. Жіночі вечорниці відбулися в рамках проєкту «ДУХ», який ще три тому зініціювала вінничанка Людмила Станіславенко. Майстер-клас із повʼязування хустки для учасниць провела етнографиня Юлії Васюк, а її колежанка з Етномайстерні «Коло» Наталія Сентемон розповіла про історію походження української хустки, акцентувавши увагу на тому, що по сьогодні вона, як аксесуар, не втратила своєї актуальності.
«Якщо говорити про давній жіночий гардероб, то хустки прийшли до нас не так давно, якби хотілося. Вони прийшли з появою фабричної тканини, до того у нас жінки одягали намітки – білі шматки полотна. Тобто за фресками і переказами жінки покривали голову ще з часів Київської Русі. Так було під час Гетьману, – розповідає Наталія Сентемон. – Хустка така, яку ми знаємо, з’явилася в Україні у другій половині ХІХ століття. Її привезли, бо жінкам було зручно нею користуватися, ніж наміткою. Хоча пізніше багато жінок самі виготовляли собі хустки. Це здебільшого були однотонні головні убори – чорні, бордові, зелені, а прикрашали їх тороками. Вважалося, що чим довші тороки, тим майстриня вправніша».
Ініціаторка проєкту «ДУХ» Людмила Станіславенко каже, що ідея проводити День української хустки у неї виникла три роки тому, коли вона звернулася увагу на жінок, які носять хіджаб, знають історію цього головного убору і шанують свої традиції. Вирішила, що належної уваги заслуговує й українська хустка, а тому закликала жінок ділитися гарними світлинами в традиційному українському вбранні в соцмережах і розповідати про значення української хустки у своїй родині.
«Споконвіку на українських землях хустка була не просто обов’язковим головним убором для заміжніх жінок, а й особливим сакральним предметом, реліквією, що передавалася із покоління в покоління. Ми почули чимало історій жінок, які говорять про те, що саме завдяки хустці їх предкам вдалось вижити під час Голодомору. Тоді українки віддавали хустку, аби врятувати життя новонароджених, або обмінювали її на відро борошна. У кожної родини є своє історія, пов’язана з хусткою і кожна жінка має знати історію цього головного убору, крім того, вміти пов’язувати його і адаптовувати у сучасний стиль одяг», – відзначає голова вищої ради міжнародного Клубу Успішних Жінок, депутатка обласної ради Людмила Станіславенко.
Нагадаємо, що Всесвітній День Української Хустки вперше почали відзначати 2019 року. Тоді захід підтримали мільйони жінок у 20-ти країнах світу. Свято на сьогоднішній день неофіційне, але воно вже обєднало жінок різних професій, віку та національностей, які дбають про збереження українських традицій.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, «День»
