«Традиції прикрашають свята, але не заміняють їх»

Сьогодні православні та греко-католики відзначають свято Богоявлення, яке в українській народній традиції називають Водохрещем, або Йорданом. Воно встановлене в пам’ять євангельської події, коли Ісус Христос, перш ніж розпочати проповідування Нового Завіту, хрестився в річці Йордан.

— За законом Мойсея людина могла опинитися в духовному стані нечистоти, припустившись гріха, споживши заборонене чи доторкнувшись до чогось забороненого, — розповідає єпископ УПЦ КП Євстратій (ЗОРЯ). — Для того щоби очиститися, потрібно було, окрім усвідомлення зробленого, омитися у воді. Отож старозавітне хрещення означало розкаяння і очищення від минулого. Саме тому пророк і предтеча Іоанн Хреститель, розуміючи безгрішну природу Спасителя, запитує: «Ти прийшов до мене хреститися?». Власне, через Ісусове хрещення сталося явне одкровення Пресвятої Тройці. Коли Син Божий вийшов із води, Іоанн Хреститель побачив небеса, що розкривалися, і Духа Божого, що сходив у вигляді голуба. «Це — Син Мій улюблений, Якого Я вподобав», — промовив Господь. Тому свято і називається Богоявленням. Згадуючи дану подію, щороку здійснюємо урочисті богослужіння і звершуємо чин великого освячення води. (В інших випадках проводиться мале освячення). До речі, йорданська вода вважається особливою святинею.

— Мене завжди дивують люди, які її тримають впродовж кількох років, — продовжує голова синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ протоієрей Георгій КОВАЛЕНКО. — Та, звісно, може зберігатися дуже довго. Однак ми маємо набирати води стільки, щоби протягом року використати. Дійсно, вона — помічна, якщо підходити до цього свята з вірою (а не ставитися як до біблійної оповідки). Святиню можна споживати, окроплювати нею один одного, домівки. Але найголовніше — аби Богоявлення було для нас дійсно явленням Святої Трійці і богошануванням.

Також церковнослужителі згадали, що в останнє десятиліття відроджується народний звичай хрещенського купання. Церква не вбачає в даній традиції нічого поганого, але радить не спокушати Бога, тобто дотримуватися правил безпеки. І, очевидно, розуміти, що саме занурення у воду від гріхів не очищає. Очищає покаяння, яке є зміною всередині людини.

— Спало на думку, що треба при наших богословських школах мати й етнографічні та краєзнавчі, — продовжує отець Георгій. — Так не буде розділення між вірою і традиціями. Тоді знатимемо напевно, що 19 січня потрібно побувати на службі і великому освяченні води, а вже потім, якщо матимемо бажання, скупатися. Традиції прикрашають свята, але не заміняють їх.

P.S. У багатьох храмах воду святили ще вчора звечора або ж нині рано-вранці. Однак сьогодні, о 12 годині, можна потрапити на освячення води, яке здійснюватиме УПЦ на Оболонській набережній біля Свято-Покровського собору. Також о 14 годині в Гідропарку біля так званого Венеціанського містка правитиме урочисту літургію предстоятель УПЦ КП Філарет. (Обидва богослужіння відбудуться в Києві.)