Старший брат Big Ben’a

Різниця у віці львівського та лондонського братів-часомірів — сім років.

— Годинник на Львівській ратуші встановлено 1851 року, — розповів «Дню» львовознавець Ілько ЛЕМКО. — Той годинник, що був до нього, 1848 року, під час артилерійського обстрілу австрійськими військами впав разом із ратушевими дзвонами і розбився. Після реконструкції вежi 1851 року на нiй встановили годинник, замовлений на фабриці Вiльгельма Штiлє, що під Вiднем, i, власне, цей годинник відміряє львів’янам час донині.

Ілько Лемко розповідає, що у 70—80-х роках XIX століття ратушевим годинником опікувався майстер, ім’я якого невідоме, але він залишився в історії Львова неймовірною відданістю своїй праці, бо, за словами львовознавця, «дивився за годинником, як за дитиною». І коли годинник почав трохи відставати, а годинникареві впродовж кількох днів не вдавалося усунути цей дефект, він так засмутився, що зліг і... помер.

Впродовж кількох останніх десятиліть часомір лагодить родина Басів — батько й син, в якій професія годинникаря передається з покоління з покоління. Важливо, наголошує І. Лемко, що львівський годинник донині — механічний, а це тепер велика рідкість: «У більшості європейських міст годинники комп’ютеризовані. Механічними залишилися наш і Big Ben».

Донедавна, до 2000 року, до годинника пересічних громадян не допускали — ратушеву вежу вважали стратегічним об’єктом. Тепер вхід на ратушу вільний, але дістатися до годинника непросто, адже висота вежі дорівнює висоті дванадцятиповерхового будинку (!), й від четвертого поверху ратуші, на який можна піднятися ліфтом, охочим до старовини треба здолати ще 255 сходинок!

Важить «ветеран годинникової справи» дві з половиною тонни. Діаметр циферблата — 2,7 метра. Довжина великої стрілки — 2,15 метра, маленької — 1,7 м. Дзвонить годинник кожні п’ятнадцять хвилин і, звісно ж, щогодини. Лемко стверджує, що голос львівського годинника неповторний — «він живий, як людський голос». На великому дзвоні — напис німецькою: «Спіть спокійно. Ми вас розбудимо, коли треба!». Львів’яни кажуть: якщо потрапити на вежу в той момент, коли дзвонить годинниковий дзвін, треба загадати бажання — воно обов’язково справдиться!