Книга про життя та творчість Тараса Шевченка

         Кожне нове покоління українців створює свій образ великого Поета, співзвучний даному часові і тим викликам, які постають перед нацією. Саме завдяки цьому процесові Тарас Шевченко залишається завжди живим та актуальним для України та всесвітнього українства. Проте, формується така візія завдяки тим розвідкам, уявленням та описам життя і творчості Поета, які були створені у попередні майже півтора століття осмислення та переосмислення  його творчої спадщини та життєвого шляху.

Саме до таких книг про видатного українця належить і твір Богдана Лепкого «Про життя і твори Тараса Шевченка», видання якого 1918 року належить сьогодні до раритетних. Повна назва розвідки Лепкого: «Тарас Шевченко. Том І. Про життя й твори Тараса Шевченка. Кобзарь (до першого арешту)». Книга вперше побачила світ у друкарні Шпамера у Ляйпцігу, обсягом 544 сторінки. Ця книга складається з двох частин. Першу частину видання складає художньо-документальне біографічне оповідання українського прозаїка, літературознавця, публіциста, громадсько-культурного діяча, педагога й історика літератури Богдана Лепкого. Друга частина – власне «Кобзар» Тараса Шевченка.

Примірник вище названого видання зберігається сьогодні у фондах Музею книги і друкарства України, який розташований на заповідній території київської верхньої Лаври. Існує й оцифрована версія цієї книги на сайті «Тарас Шевченко. Енциклопедія життя і творчості» за посиланням https://www.t-shevchenko.name/uk/Studies/Lepky.html. Проте, це не є точна копія вказаного вище першопочаткового варіанту твору Богдана Лепкого. У примітках зазначено, що дана версія «Подається за виданням: Тарас Шевченко. Твори. Том 1. Про життя й твори Тараса Шевченка. Кобзарь (до першого арешту). – Київ-Лейпциг: Українська накладня, [1918? р.] с. 1 – 174». Далі йде опис оцифрованої версії твору: «Ця біографія Шевченка рясно ілюстрована, але якість ілюстрацій – на рівні можливостей поліграфії 1910-х років, тобто досить низька. В тих випадках, коли ми маємо кращі скани тих самих зображень, які подав Б. Лепкий, ми вміщуємо саме їх, в решті випадків – скани з оригінального видання. Розділам дано назви відповідно до їх змісту (у Б. Лепкого вони мали тільки римську нумерацію)».  (URL: https://www.t-shevchenko.name/uk/Studies/Lepky.html)

Як бачимо, тут під питанням є рік видання та змінено нумерацію розділів із автентичного твору Богдана Лепкого на назви, яких у першопочатковому варіанті книги, що зберігається в Музеї, не існувало.

Дослідження Богдана Лепкого цікаве не лише своєю старовинністю, а ще й тим змістовним наповненням образу Шевченка, який автор пропонує читачеві. Саме на баченні Шевченка-людини, митця («артиста» за виразом Богдана Лепкого) і варто зупинитись детальніше, оскільки саме на цих характеристиках і акцентує свою увагу Богдан Лепкий.

Сьогодні образ Тарас Шевченка функціонує в українському культурному та суспільному просторі з одного боку як уособлення національного Генія, Поета-Пророка, Батька Нації, Борця за визволення України та звільнення її народу, міфологізований в образ Кобзаря. З іншого ж боку в культурному просторі України доби новітньої незалежності відтворено й образ Шевченка – живої людини з його сумнівами, переживаннями, стражданнями, хворобами, захопленнями, коханнями, прагненнями та мріями.

Ще донедавна в часи УРСР Тарас Григорович Шевченко характеризувався майже виключно як революційний демократ, співець горя народного та сліз, борець проти панів і кріпацтва. Цей канон був однозначно затверджений ідеологічними відділами Компартії СРСР та УСРС як єдино правильний і рекомендований до вивчення та популяризації. 

У Богдана Лепкого Тарас Шевченко змальований саме як жива талановита людина, наділена даром співчуття та співстраждання. Автор так описує поета: «Доки був кріпаком, доти занятий службою, битий і зневажуваний, не мав навіть часу на тую аналізу субтельних почувань, без яких справжня поезія не може обійтися. Тепер, почувши себе вольним, попавши в товариство гарних, образованих людей, Москалів, Німців, Поляків і своїх, начитавшися чимало книжок, літературних і наукових, він розвинув у собі енергію думки, силу чуття, міць уяви. Перед ним раз-у-раз з’являвся образ вольного й закріпощеного чоловіка, вольної і поневоленої країни, правди і кривди на землі….». І далі: «Ти тут тепер одягаєшся гарно, буваєш у театрі, слухаєш концертів, живеш серед гарних, умних людий, одним словом раюєш, а що діється там, у тебе, дома, на Україні?...» (Богдан Лепкий). На сторінках книги Лепкого доля Шевченка – успішного художника, улюбленця видатного живописця Карла Брюлова, популярного в салонах аристократії митця і вже відомого поета все ж органічно поєднується зі страждальцем за долю поневоленої України і земляків поета-гуманіста.

Богдан Лепкий наголошує на людинолюбстві Тараса Шевченка, його живому, гострому розумі та цікавості до усіх форм прояву життя. «Се був маляр-співак, для якого найгарніший краєвид без чоловіка не мав принади, – пише дослідник життєвого шляху митця. – Для якого щастя на людському обличчю було найвищим твором штуки, у якого звук мав краску, а краска хотіла мати звук. Артист не вбивав у ньому чоловіка, суспільника, патріота, борця. Думаю, що колиб йому хто завдав був питання: життя для штуки, чи штука для життя? – він відповів би був: життя для правди і добра людського».

Описуючи тяжку долю поета через солдатчину та муштру, автор все ж акцентує увагу на внутрішній духовній силі Шевченка, глибині його натури та розуму, які дозволили поетові піднестись до найвищих вершин світорозуміння та світопереживання, зробили безсмертним «артистом».

Сьогодні звертання до книг, присвячених життю і творчості Тараса Шевченка, подібних до вище описаної, є не лише предметом зацікавлення для науковця-історика літератури. Такі тексти дозволяють сформувати найадекватніше уявлення про українського Генія, подолати залишки совєтських стереотипів щодо Поета, оживити голоси та імена дослідників творчості Тараса Шевченка минулих епох, що, у свою чергу, збагачує культуру народу.

Перефразовуючи великого Поета, варто сказати: «І новому навчайтесь, і старого не цурайтесь!»

Ірина Грабовська