Повернути Україні дітей

ОСВІТА

Сьогодні, коли в українських школах офіційно закінчується навчальний рік 2023/2024, свято останнього дзвоника пройде далеко не у всіх навчальних закладах. Війна, яка триває в Україні, призвела до руйнування багатьох шкіл, а деякі знаходяться під окупацією ворога.

Та найбільший виклик, з яким сьогодні стикається країна, – це втрата людей, втрата дітей.

Більше ніж 1818 дітей постраждало в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ.

Станом на ранок 3 квітня, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 538 дітей загинули та понад 1280 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

Рятуючи життя та здоров’я своїх дітей, сотні тисяч українських жінок були вимушені тікати закордон.

За даними Європейської комісії до шкільних систем країн ЄС за час повномасштабного вторгнення було інтегровано 760 382 дитини шкільного віку (за даними із сайту Європейської комісії за період 24.02.2022 - 07.03.2023), а всього за кордоном перебувають майже 500 тисяч дітей-переселенців, 10,5 тисяч педагогічних працівників закладів повної загальної середньої освіти (за даними МОН на початок 2023-2024 н.р.).

Частина і дітей, і педагогів школи зберігають юридичні зв'язки зі здобуття або надання середньої освіти, або їх втратили.

Існують непоодинокі випадки, зокрема у країнах Європи, коли діти шкільного віку здобувають шкільну освіту і в європейській школі, і в українській. Остання може бути юридичною особою в Україні, яка має форму очного надання освіти в європейській країні, або бути комунальною (державною) школою, яка надає освіту онлайн з України, або лише зараховувати результати навчання на екстернатній/сімейній формі навчання.

У доповіді освітнього омбудсмена України зазначається, що частина дітей не можуть продовжувати навчання за дистанційною формою в українській школі, а екстернатна чи сімейна форма навчання потребує наявності певних знань, навичок та умінь у батьків.

Одним із найпоширеніших шляхів доступу до української освіти є українські школи за кордоном, у яких навчається частина переміщених дітей. Окремі з них створювалися вже під час повномасштабної війни, деякі - спершу створювалися як короткострокові проекти, щоб допомогти закінчити переміщеним дітям 2021-2022 навчальний рік за українськими програмами, але продовжили свою діяльність, оскільки попит учнів досить великий. Наприклад: Варшавська українська школа чи “Schlau UA Твоя українська школа в Мюнхені”, де українські переміщені вчителі навчають українських переміщених дітей за українською освітньою програмою.

Але як школи, так і учасники освітнього процесу, які в них навчаються та працюють, стикаються з великою кількістю викликів. На жаль, можливості більшості цих шкіл наразі не дозволяють охопити широке коло охочих учнів. Розвиток, спроможність цих шкіл і можливість навчання у них, тим паче довготривалого, не будуть можливими без системної державної підтримки таких шкіл.

Що станеться з Україною, якщо ті школярі, яких батьки вивезли за кордон, не повернуться додому або втратять можливість отримати якісну освіту через війну?

Діти – це майбутнє будь-якої нації. Вони є основним людським капіталом, на якому базується розвиток суспільства. Втрата молодого покоління може мати катастрофічні наслідки для країни. Якщо школярі та їх батьки, які були змушені покинути Україну через війну, не повернуться, країна ризикує назавжди втратити навіть не сотні тисяч, а мільйони громадян громадян.

Відтік людського капіталу призведе до до ще серйознішого демографічного спаду, який і так через війну відчуває держава. Це матиме вплив на всі сфери суспільного життя: від економіки до культури. Зменшення кількості молодих людей в країні призведе до скорочення робочої сили, що, в свою чергу, вплине на продуктивність та економічне зростання після перемоги України.

Втрата освітніх можливостей

Ще однією серйозною проблемою є втрата можливостей для якісної освіти. Війна руйнує не тільки фізичні будівлі шкіл, але й навчальний процес. Багато дітей залишаються без доступу до необхідних навчальних матеріалів і вчителів. Це особливо гостро відчувається в окупованих та прифронтових територіях, де освітня інфраструктура зруйнована або недоступна.

Невідповідна освіта або її відсутність ставить під загрозу майбутнє дітей. Без необхідних знань і навичок вони не зможуть реалізувати свій потенціал і внести свій внесок у розвиток країни. Це створює замкнене коло бідності і відсталості, яке важко розірвати.

І якщо попереднє керівництво Міністерства освіти та науки України заперечувало існування проблеми, мовляв, то в нинішньому МОН активно працюють над вирішенням проблем доступу до якісної освіти українських школярів закордоном.

Так, нещодавно МОН затвердило модифіковані (скорочені) освітні програми українознавчого компонента. Це, зокрема, програми з української мови, української літератури, історії України та географії для закладів загальної середньої освіти.

Ці програми можна використовувати для тих учнів, які пропустили навчання або тривалий час не вчилися за українськими освітніми програмами. Зокрема, діти за кордоном та ті, що вимушено перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Зміст скорочених програм побудовано таким чином, що діти здобуватимуть основні знання з визначених предметів, які допоможуть їм безперешкодно продовжувати навчання в українських школах.

«Нині майже 400 тисяч учнів перебувають за кордоном. Вони навчаються дистанційно, за сімейною або екстернатною формами в наших школах і водночас мають відвідувати школи в країнах перебування. Це може бути складним завданням для дитини. Тому вивчення українознавчих предметів за скороченою програмою допоможе школярам подолати освітні втрати без подвійного навантаження. Окрім цього, це важливий інструмент для збереження зв’язку з Україною», — зазначив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.

Програми й методичні рекомендації до них можна переглянути за покликанням. Вони сформовані на основі модельних навчальних програм, рекомендованих міністерством, з української мови та української літератури для 5–7 класів, історії України для 5–6 класів, географії для 6–9 класів, навчальних програм із зазначених предметів для 8–11 класів, затверджених Міністерством освіти і науки України.

Програми можна застосовувати у класах для надолуження освітніх втрат, орієнтованих на школярів 5–11 класів, які потребують додаткових занять, щоб опанувати матеріал з основних предметів та надолужити те, що учні пропустили через війну. Їх також можуть використовувати організації та установи, які займаються надолуженням освітніх втрат під час перебування дітей у таборах та/чи в недільних школах.

Вчителі, які організовують таке навчання, можуть адаптувати програми, з урахуванням потреб та інтересів учнівства.

Якщо учень або учениця перебуває за кордоном і навчається за скороченими програмами, то має право на зарахування оцінок з інших предметів, отриманих за кордоном.