Сьогодні Україна потребує єдності з Європою рівно стільки, скільки і Європа потребує єдності з Україною

Центр аналізу регіональних ризиків та Ужгородський національний університет 16 жовтня провели у форматі «Дискусійний клуб євродепутатів» експертну зустріч є депутатами Європарламенту від Словаччини Іваном Штефанецем (каденція 2014-2019 та 2019-2024 років) і Владіміром Більчіком (2019-2024). Тема дискусії з євродепутатами за участі провідних експертів та науковців - «Результати виборів до Європарламенту – 2024: виклики і можливості для України».

Відкриваючи зустріч докторка політичних наук, проректрока УжНУ Мирослава Лендьел висловила щиру подяку гостям, а в їхній особі всьому словацькому народу за всебічну гуманітарну, військову, політичну та економічну допомогу Україні у перші дні нападу російських окупантів на нашу країну.

Почесна президентка ГО «Центр аналізу регіональних ризиків», докторка філософії, заслужена діячка науки і техніки України Світлана Мітряєва у своєму слові наголосила, що Центр ще на початку 2024 року виступив з ініціативою створення «Дискусійного клубу євродепутатів» як платформи позапарламентського спілкування між представниками українського громадянського суспільства та діючими і колишніми депутатами Європейського парламенту, які розуміють важливість підтримки України в її боротьбі проти неспровокованої агресії з боку росії для майбутнього усієї Європи та забезпечення стабільності і безпеки у Карпатському регіоні зокрема. Ідея його функціонування полягає в організації проведення в Ужгороді регулярних неформальних зустрічей з депутатами Європарламенту для обговорення ключових проблем євроінтеграції України та шляхів їхнього розв'язання, напрацювання ідей щодо забезпечення безпечного і мирного існування майбутніх поколінь, недопущення війн та інших форм агресії на європейському континенті.

Поряд з цим, у фокусі уваги учасників дискусійного клубу планується тримати й питання поглиблення справді ефективних та взаємовигідних відносин між Україною та країнами-сусідами першого порядку, насамперед, Словацькою Республікою, Угорщиною, Румунією, Польщею тощо. Географічне положення Закарпаття не залишає йому іншого вибору, як стати містком між Україною та нашими сусідами на шляху до об'єднання з усією європейською родиною. «У перспективі ми б воліли бачити за цим столом ще більшу кількість друзів України, щоб зміцнювати наше партнерство не лише на політичному рівні, але й на рівні громадянського суспільства, фундаментальними цінностями якого є свобода і справедливість. Саме їх зараз відстоює український народ на полі бою у своїй священній та кривавій боротьбі проти російських агресорів», - мовила С.Мітряєва.

Учасники дискусійного клубу обговорили з його гостями сьогоднішні виклики у європейській політиці, що мають місце після цьогорічних виборів до Європарламенту, зокрема: зміцнення позицій євроскептичних партій у новому Європарламенті та можливий вплив цього процесу на солідарність та згуртованість в Європі; можливості прискорення європейської інтеграції України, її підтримка у боротьбі з російською агресією та очікування України від нового складу ЄП; російський вплив на європейських політиків як фактор дискредитації Європарламенту.

           Розпочинаючи дискусію декан факультету суспільних наук УжНУ, доктор політології Юрій Остапець відзначив, що у порівнянні з виборами до Європарламенту 2019 році кількість депутатів, які належать до праворадикальних фракцій, збільшилася на 69 представників. Змінилася і структура Європарламенту у розрізі депутатських фракцій. По-перше, перестала існувати однойменна фракція європейської праворадикальної партії «Ідентичність і демократія». По-друге, були утворені дві нові фракції праворадикальних політичних сил: «Патріоти за Європу» та «Європа суверенних націй». Із вказаних фракцій Європарламенту чотири є проєвропейськими: «Європейська народна партія», «Прогресивний альянс соціалістів і демократів», «Оновлення Європи», «Зелені – Європейський вільний альянс» (загалом 454 депутати). Ще чотири фракції можна віднести до євроскептиків: «Європейські консерватори та реформісти», «Ліві», «Патріоти за Європу» та «Європа суверенних націй» (всього 233 депутати).

У відповідності до електоральних результатів праворадикальних політичних партій на виборах до Європарламенту можна виокремити такі кластери країн: 1) країни, де праві партії перемогли на виборах (Франція, Бельгія, Італія); 2) країни, в яких праворадикальні партії здобули високий результат (2, 3 або 4 місце за результатами виборів) (Німеччина, Швеція, Іспанія, Португалія, Нідерланди, Греція, Румунія, Чехія, Польща, Словаччина); 3) країни, де такі партії не мають суттєвої електоральної підтримки (інші країни ЄС).

Вибори до Європарламенту з одного боку показали зростання рейтингу праворадикальних сил у Європейському Союзі, а з іншого, незважаючи на популярність праворадикалів, мейнстримні право- (EPP) та лівоцентристи (S&D), центристи (Renew Europe) залишаються і надалі найбільшими фракціями Європарламенту, основою депутатської більшості, що свідчить про незмінність курсу на розвиток демократії, захист індивідуальних та колективних свобод у Європейському Союзі.

Відповідаючи на запитання експертів словацький політик Іван Штефанец підтвердив думку, що минулі вибори до Європарламенту засвідчили поступову радикалізацію настроїв європейців. Ці настрої «підхопили» навіть ті партії, котрі ще донедавна позиціонували себе як соціал-демократи (угорська партія FIDES В.Орбана, словацький Smer Р.Фіцо), корті перейшли на риторику правих сил. Основні причини цього явища – війна росії проти України, міграційна політика та власні соціальні проблеми.

Однак при цьому посилився і вплив найпотужнішої політичної сили континенту – Європейської народної партії, яка збільшила своє представництво у Європарламенті, що засвідчує пріоритет інтелектуального електорату над прихильниками популістів. ЄНП потужно підтримує Україну, котра сьогодні, ціною неймовірних зусиль, боронить не тільки власну свободу й територіальну цілісність, але й захищає усю європейську демократію від спроби чергового переділу Європи.

Його колега Владімір Більчік підкреслив, що у Європарламенті є розуміння того, що сьогодні одна країна, один народ воює і жертвує життя своїх громадян не тільки за власну державу, свободу, справедливість, незалежність, за своє майбутнє, але й за усіх нас, за безпеку усієї Європи. Це - українці. Своєю військовою доблестю, мужністю і стійкістю її громадян, Україна змінила дискусію у рамках усього Євросоюзу стосовно його розширення та гарантування безпеки. ЄС повинен розширюватися і Україна повинна зайняти і обов’язково займе у ньому своє достойне місце. Вступ до України до Євроунії з її могутнім військовим та економічним потенціалом змінить не лише характер вирішення безпекових аспектів, але й розвиток економічної співпраці, вирішення соціальних питань. Сьогодні Україна потребує єдності з усією Європою рівно стільки, скільки і Європа потребує єдності з Україною.

У ході дискусії експерти поцікавилися думкою словацьких політиків стосовно недавнього візиту до москви словацького депутата Європарламенту Любоша Блахи щоб «подякувати росії за звільнення від фашизму» та «вибачитися за русофобію на Заході». З цього приводу Владімір Більчік наголосив, що даний прецедент ганьбить не стільки самого євродепутата, скільки усю словацьку владну партію. У Європарламенті він є фактично самітником, з котрим, через його відверті проросійські погляди, практично ніхто не контактує. «Він тихенько сидить на задньому ряду в куточку і ні на що не впливає… Але той факт, що провідна політична сила урядової коаліції Словаччини партія Smer, очолювана прем’єром Р.Фіцо, ніяк не відреагувала на провокацію свого однопартійця свідчить про те, що однодумців у нього вистачає», - зазначив В.Більчик.

В обговоренні виступів взяли участь декан факультету історії та міжнародних відносин, кандидат історичних наук Віталій Андрейко та його заступник, кандидат політології Михайло Шелемба, директор Центру регіональних ризиків, кандидат політології Анатолій Головка, директор Інформаційно-видавничого центру УжНУ, заслужений журналіст України Василь Ільницький, доктор історичних наук Сергій Федака, , аналітик Центру регіональних ризиків Михайло Коваль. Перший секретар Представництва МЗС України в м.Ужгород Святослав Чухрай наголосив, що головна мета зовнішньополітичного відомства України залишається незмінною: перемога і досягнення миру, посилення санкцій проти агресора, конфіскація російських активів за кордоном на користь України та реалізація безпекових угод із країнами-партнерами на шляху до НАТО, а також роботу щодо руху до ЄС і НАТО.

У ході дискусії прозвучала низка цікавих думок, зокрема про необхідність як найповніше скористатися наступним головуванням у Європарламенті дружно налаштованої до нас Польщі для успішного просування України до членства у ЄС.

Василь Ільницький, для «Дня», м.Ужгород