«Ці переговори – лише видимість, усе зводиться до того, щоб затягнути час. Це можна було зрозуміти, як тільки оприлюднили склад переговірних делегацій. Росіяни відправили осіб, які не мали достатньо повноважень порівняно з тими, кого відправила Україна. І росіяни просто ігнорують питання, які порушують українці», - сказав він.

Водночас австрійський військовий експерт переконаний, що позитивним розвитком є вже те, що Україна та Росії зустрілися у Стамбулі. Але для змістовного обговорення, спрямованого на результат, у майбутньому потрібно, «щоб делегації були краще укомплектовані».

«Росіяни хочуть продовжити там, де вони зупинилися три роки тому. З російської точки зору, йдеться про «першопричини конфлікту». Це означає, що Україні відмовляють у членстві в НАТО, Україні відмовляють в участі в європейській спільноті цінностей. Україні також не дозволяється створювати сучасні збройні сили. І також вона має відмовитися від частини своїх територій. Саме з цим росіяни хочуть вести переговори. Вони не хочуть припинення вогню», - зауважив Райснер.

За словами австрійського полковника, Росія не відмовилася від військового рішення та, «схоже, робить ставку на тактику повільного просування малими кроками». «Тобто, можна сказати, що російська армія повзе вперед, але вона все ще далека від початкових воєнних цілей. Росіяни намагаються зв’язати українські сили вздовж усього фронту. Вони намагаються запобігти формуванню українцями власних резервів, щоб ті могли перейти в наступ. І вони вважають, що завдяки цьому ефекту виснаження, який вони створюють, у довгостроковій перспективі, тобто на часовій шкалі, вони врешті-решт візьмуть гору», - вважає він.

На цьому тлі полковник Бундесгеру вказав на те, що Росія не самотужки веде війну проти України.

«Росія опирається у війні проти України на країни, що її підтримують. Ми всі їх знаємо. Наприклад – Китай, який був представлений на параді в Москві 9 травня. Це був чіткий сигнал підтримки Росії. Але, звісно, є й інші країни, такі як Індія, яка купує сировину. Не можна не згадати Північну Корею. І, звісно, Іран, який постачає обладнання. Але й інші країни, які тією чи іншою мірою допомагають Росії. І це дозволяє Росії вести цю війну. Саме тому я постійно наголошую, що РФ веде її не сама. Принаймні Північна Корея має бути чітко визнана стороною цього конфлікту, це має бути зрозуміло всім», - додав він.

На його переконання, саме наявність цієї підтримки з боку інших країн дає Росії «діяти з великою впевненістю, як це було видно на переговорах».

«І саме опираючись на це, Росія продовжує наступати та все ще нарощує кількість військ, техніки та обладнання на фронті. Здається, що росіяни просуваються дуже повільно, але вони просуваються. І саме цей імпульс Україна мусить зламати, щоб створити ситуацію, в якій росіяни будуть змушені по-справжньому сісти за стіл переговорів», - зауважив він.

Коментуючи запланований 17-й пакет санкцій ЄС проти Росії, Райснер вказав на те, що результат нових обмежувальних заходів буде відчутним лише з часом, «а цього часу в України немає».

«Очікується 17-й пакет санкцій, який буде спрямований насамперед на "тіньовий флот" РФ, тобто на танкери, які перевозять російську нафту, від якої врешті-решт ми також частково отримуємо вигоду через посередників. Це потребує часу – тижнів, місяців, але щоб дійсно поставити росіян на коліна, ймовірно, знадобляться роки. А цього часу в України немає. Для України ситуація така, що вона веде на фронті оборонні бої з метою затримки просування противника, їй потрібні швидкі й негайні рішення, які дозволять чинити сталий тиск на Росію. І це – також можливість військового наступу з відповідними засобами, не лише точкові атаки від тижня до тижня чи раз на місяць видовищний удар, а потрібен насичений ефект, щось, що дійсно матиме тиск на росіян», - додав він.

За словами експерта, карта санкцій має довгостроковий ефект, а Україна потребує вже зараз ресурсів та спроможностей для ефективного ведення своєї оборонної війни, і продовження та посилення підтримки з боку партнерів є ключовим в цьому плані.