Нові правила гри розкололи опозицію

Усі ці дні представники «Батьківщини» та Арсеній Яценюк пояснювали свою мотивацію: чому дружно проголосували за закон, який напередодні нещадно критикували. Нагадаємо, що минулого тижня Рада явила світу диво одностайності — одразу в двох читаннях було ухвалено закон про вибори парламенту, й проголосували за це 366 депутатів, включаючи 62 бютівців і 36 нунсівців. Проти проголосували лише шість осіб.

Навіщо опозиція дала свої голоси й розділила з більшістю відповідальність за такий закон? Адже у влади й так вистачило б голосів. Примітно, що подібний консенсус раніше анонсував особисто Віктор Янукович.

Офіційне виправдання звучить так: пожертвували однією частиною своїх вимог, аби врятувати іншу. «Це не був компроміс, це була вимога й задоволення вимог», — заявляє Арсеній Яценюк. Мовляв, якби Партія регіонів ухвалила свій закон про вибори, в наступному складі парламенту було б не більш як 50 депутатів від опозиції. Арсеній Петрович навіть стверджує, що з новим законом опозиція може перемогти на майбутніх парламентських виборах.

І дійсно, регіонали врахували 17 опозиційних поправок, що не дають можливості знімати кандидатів з будь-якої причини й ускладнюють можливість фальсифікацій. На виборах фіксуватимуться всі порушення, крім того, у мажоритарних округах опозиція планує висувати єдиного кандидата від усіх основних партій. З другого боку, залишилися всі принципові положення для Партії регіонів — це 5% бар’єр і мішана система.

Неофіційно в БЮТ пояснюють, що ці норми також вигідні Яценюку та партійному керівництву «Батьківщини» — зокрема 5% бар’єр. «Це положення точно означає, що до парламенту потрапляють три структури. Хоча можлива й четверта — комуністи. При цьому ті, хто виграв, отримують солідний «прикуп». Відсутність блоків означає, що весь список БЮТ формує партійна номенклатура «Батьківщини». Турчинов і Ко вирішуватимуть, кого брати до списку, а кого ні. Третій пункт — це можливість балотуватися у мажоритарних округах і за списком. Але «продати» мажоритарний округ можна завуальованіше й тонше, ніж брати до списку людей», — міркує в розмові з «Днем» співбесідник з БЮТ.

Звісно, найболючіше прохідний бар’єр ударив по міноритаріях. «Громадянська платформа» Анатолія Гриценка, «За Україну!» В’ячеслава Кириленка, «Удар» Віталія Кличка, «Наша Україна» Ющенка-Наливайченка, «Свобода» Тягнибока та інші втратили свій шанс завести до нового парламенту свої списки. Найжорсткіше відреагувала «Свобода». «Відбулася залаштункова змова... Тому постає питання про доцільність перебування ВО «Свобода» в Комітеті опору диктатурі (КОД). Фактично парламентська опозиція поставила під сумнів сенс існування КОД», — заявив минулого тижня одразу після голосування Олег Тягнибок.

Учора цьому настрою піддався й Анатолій Гриценко. Він також побажав вийти з КОД. Мовляв, діяльність Комітету опору диктатурі є недостатньо ефективною через те, що не всі учасники є насправді опозиційними.

А от на думку Юрія Луценка, найбільше зло цього закону — навіть не високий бар’єр, а відновлення мажоритарних виборів, які будуть легко куплені партією влади.

«Образа дрібних опозиційних партій на 5-відсотковий бар’єр, встановлений, зокрема, й голосами парламентської опозиції, призведе до загострення боротьби між ними в кожному окрузі. Таким чином, ідея узгодженого опозиційного кандидата стає майже недосяжною й грає на руку Партії регіонів», — заявляє Юрій Луценко із Лук’янівського СІЗО.

Комуніст Спиридон Кілінкаров також вважає, що мажоритарна складова майбутніх виборів не дає можливості шукати політичний консенсус. Навпаки, породжує жорстку конкуренцію. «У мажоритарних округах воюватимуть усі проти всіх. Друзів не буде, жодні домовленості не виконуватимуться, ніхто жодних гарантій не сприйматиме, всі «мочитимуть» один одного до кінця. І хто «добіжить» до фінішу — той і правий», — вважає парламентарій.

Проте саме єдиний список мажоритарників від опозиції може стати добрим компенсатором для міноритаріїв. Переговори з цього питання вже почалися. На думку експертів, «Батьківщині» на Західній Україні слід домовлятися не лише з Яценюком, а ще спробувати домовитися зі «Свободою» — це реальна сила, яка там має підтримку.

«Я вважаю, якщо опозиційні партії не домовляться між собою, то перемагатиме представник влади, — сказав у розмові з «Днем» Андрій Парубій (один з шести, що проголосували проти). — Я дуже сподіваюся на позитивний результат у цьому обговоренні. Так, ми знаємо, як це важко. Але тут можна лише сподіватися на мудрість вождів, що їм стане здорового глузду прийняти таке рішення. Думаю, головним критерієм відбору до єдиного списку буде популярність людини, її принципи. Але це може бути й механізмом для тих політичних сил, що не набирають 5%, забезпечити свою присутність у парламенті».