Грецька дилема

Греція, яка переживає боргову кризу, перебуває в центрі уваги всього світу. Зокрема, грецьке питання було першим пунктом порядку денного останніх самітів ЄС та вчорашнього G20. Минулого тижня на саміті ЄС у Брюсселі було ухвалено програму виходу Греції з боргової кризи, яка передбачає низку заходів та списання 100 млрд. зовнішнього боргу цієї країни. Натомість грецький прем’єр Георгіос Папандреу вирішив запитати греків, чи повинна держава погоджуватися на ці умови. Таке рішення викликало обурення серед лідерів ЄС. Зокрема, президент Франції Ніколя Саркозі заявив, що Греція не має альтернативи цьому, і наголосив, що греки не отримають грошей до результатів референдуму. «День» попросив директора Центру Міжнародних та європейських студій при університеті Кадір-Хас (Стамбул) Дімітріоса ТРІАНТАФІЛУ прокоментувати настрої у грецькому суспільстві та рішення влади щодо проведення народного волевиявлення:

— Пане Дімітріос, прокоментуйте, будь ласка, ситуацію в Греції. Які настрої панують серед греків під час цієї єврокризи?

— А як ви думаєте? Всі дуже пригнічені та збентежені, засмучені і стурбовані майбутнім. З одного боку, є розуміння, що Греції потрібна ця грошова допомога для проведення реформ. З іншого — це скорочення зарплат, зменшення пенсій, звільнення людей з роботи, це дуже складні питання. У суспільстві панує настрій розгубленості та плутанини. А що викликає роздратування — це те, що політична еліта, не лише прем’єр-міністр, являє собою цілий політичний клас, особливо дві правлячі партії: урядова та опозиційна, які час від часу правлять країною, починаючи з 1974 року, запевняють, що в Греції не було подібних інцидентів.

— А що думають греки про роль уряду у виході з цієї боргової кризи, зокрема його намір провести референдум?

— Очевидно, більшість греків проти проведення цього референдуму. Адже в конституції записано, що проведення референдуму можливе лише після відповідних процедур. Але у нас немає традиції його проведення. За всю історію Греції референдум відбувся лише раз — 1974 року. Тоді було винесено просте питання: хочемо ми продовження монархії чи ні. Греки сказали: ні. Якщо ми живемо в демократичній країні, то очікуємо від політиків відповідних рішень. Сподобаються вони нам чи ні — ми вирішуватимемо на наступних виборах, так само як і залишати урядовців при владі чи ні. Тож греки дуже стурбовані цим рішенням щодо референдуму, адже це свідчить про неспроможність політиків робити свою справу: вони перекладають тягар вирішення майбутнього країни на громадськість. Цей референдум містить проблему із самого початку. Звісно, ми підемо голосувати, ми хочемо залишатися в Європі. Близько 70% греків підтримують це. Бути в Євросоюзі — означає перебувати серед найпотужніших країн Європи. Але пов’язування референдуму з долею правлячої партії — це те, чого греки не розуміють. Бо коли ви скажете: так, я проголосую за це на референдумі, то виходить, що ви кидаєте нинішньому урядові рятувальний круг. Але ж саме він і повинен відповідати за теперішню кризу, тому що мав можливість реалізувати необхідні реформи. Ми прийшли до цього після того, як на євросаміті минулого тижня було прийнято дуже жорстке рішення щодо нового кредиту, який Греція отримає від Міжнародного валютного фонду, Євросоюзу і Центрального європейського банку. Якщо у політиків уже є домовленість з ЄС, то чому вони хочуть провести референдум? Це питання, яке ставить кожен.