Дорога на Січ завдовжки два десятиліття

Під Нікополем, біля невеликого села Капулівка, збираються відродити Чортомлицьку Січ, зруйновану військами російського імператора Петра І. Попри те, що острів, на якому вона розташована, затоплений водами Каховського водосховища, місце для її будівництва вибране не випадково. На околиці села — могила кошового отамана Івана Сірка, якого запоріжці Чортомлицької Січі обирали своїм ватажком не раз. З висоти кургану на багато кілометрів видно неосяжну гладінь Дніпра і його приток, а також старовинні козацькі села, історія яких налічує декілька століть. Могила легендарного отамана-«характерника» останніми роками стала місцем паломництва нікопольських наречених і туристів зі всієї України та з-за кордону. Майже два десятиліття тому, на зорі незалежності України, тут відзначалося 500-річчя запорізького козацтва. У серпні 2000 року під тиском громадськості у могилу І.Сірка повернули його череп, що довго зберігався у Москві, а потім у Дніпропетровському історичному музеї. Розкопки могили при перенесенні останків отамана, що проводилися півстоліття тому, дозволили антропологам з Інституту етнографії АН СРСР відновити історичний образ відомого запоріжця. Тепер на вершині кургану стоїть бронзовий бюст І.Сірка, а біля підніжжя — могильний камінь, витесаний після його смерті запорозьким козаками. Кілька років тому по обидва боки алеї, що веде до могили кошового отамана, були побудовані невелика каплиця і сторожова башта, які відтворюють дух козацької епохи.

Нинішні наміри відновити Чортомлицьку Січ не йдуть ні в яке порівняння з тим, що робилося до цього часу. Її будівництво повинне розгорнутися на двадцяти гектарах сільської території. Один із авторів проекту, директор ТОВ «Січ-тур» Володимир Буштаренко, говорить, що його персональна «дорога на Січ» почалася ще два десятиліття тому, коли він задумав амбітний проект. Опис Чортомлицької Січі зберігся у московському архіві Малоруського наказу. Він свідчить про те, що запорозька фортеця була обнесена земляним валом з палями висотою 13 метрів. З боку степу стояла башта у 43 метри по периметру з бійницями для стрільби. Перед баштою — земляне містечко з гарматами. Вал фортеці був оточений глибоким десятиметровим ровом. У цілому Січ мала в окружності близько двох кілометрів. Посеред Січі тягнувся майдан, у центрі якого підносилася трибанева церква Покрови Божої Матері. Довкола майдану — козацькі курені і будівлі для кошової старшини, гарматня і скарбниця. На думку істориків, фортецю оточував торговельно-ремісничий посад, який займав удвічі більшу площу. Нещодавно побудовану Січ на запорозькій Хортиці нікопольці вважають історичним непорозумінням й авторитетно заявляють, що її там ніколи не було. «Ми хочемо відновити історичну реальність, — говорить В.Буштаренко. — Тому ми виготовили макет, який повністю відповідає тому, як Січ виглядала раніше. Хоча це не остаточний вигляд майбутнього історико-культурного комплексу». Річ у тім, що відновлена в Капулівці Січ має бути... діючою — сюди зможе приїхати будь-який охочий, пожити у запорізькому курені, покуштувати кулешу або юшки, пройти навчання бойовим мистецтвам і верховій їзді, вирушити Дніпром на козацькій «чайці». Вартість проекту, який має бути реалізований лише за рік — до футбольного чемпіонату Євро-2012, виглядає вельми переконливо — близько 22 мільйонів євро. Сума приблизно порівнювана з річним бюджетом Нікополя.

Для реалізації масштабного проекту був створений добродійний фонд «Славетна Січ», до керівництва якого увійшли народні депутати України Леонід Кожара і Павло Жебрівський, а також громадські діячі, такі як поет Дмитро Павличко і баронеса Ольга фон Шталленберг. Вона переконує, що ідея будівництва діючої Січі вельми зацікавила представників української діаспори з Нідерландів, Польщі і Прибалтики. «Задля такої ідеї, говорить баронеса, можна і з шапкою по колу піти, думаю, що корона з голови не впаде». У списку засновників фонду значиться і один зі спонсорів — депутат Дніпропетровської облради, гендиректор нікопольського заводу «Трубосталь» Олександр Фельдман. За його словами, він і раніше брав участь у встановленні пам’ятника Івану Сірку, а коли ознайомився з проектом відновлення Чортомлицької Січі, то з готовністю відгукнувся і профінансував виготовлення макета. «Потрібно відроджувати українську спадщину, — говорить він. — Адже Україна — наша спільна батьківщина, людей різних національностей. Мої предки по матері в цьому районі проживали мінімум три століття, всього лише за 20 кілометрів від Капулівки, в селі Воронцовка. Я сподіваюся, що між козацькими організаціями і фондом «Славетна Січ» буде взаєморозуміння і співпраця, адже ми робимо спільну справу». Осторонь масштабного проекту не залишилися також влада Нікополя і Нікопольського району. Проект будівництва Чортомлицької Січі вони вважають досить реальним. «Майже два десятиліття говорили про необхідність зведення сторожової башти і каплиці біля могили Івана Сірка, — сказав голова райдержадміністрації Сергій Воронов. — А їх побудували лише за три місяці. Якщо поставити роботу як належить, не просто говорити, а робити конкретні справи, то все можливо! І бажання для цього є. Скажу вам чесно і відверто — для відродження історичної козацької спадщини на нікопольській землі не виникало ще такого потужного поштовху і реальної історичної можливості, яка є зараз». Передбачається, що новоявлена Чортомлицька Січ діятиме як прибутковий бізнес-проект.

Варто відзначити, що лише кілька років тому в Нікополі вже збиралися відродити Микитинську Січ, з якої почався переможний похід Україною козацького війська під керівництвом Богдана Хмельницького. Фінансувати проект збирався один із дніпропетровських олігархів. Проте і зараз на місці передбачуваного будівництва, як розповідають місцеві жителі, лежать гори сміття. Не все так просто і зі спорудженням самої Чортомлицької Січі. С.Воронов визнає, що територія, на якій планується будівництво, давно розпайована, і хоча інші земельні ділянки вже знайдені на території Нікопольського району, бюрократична процедура оформлення земельних актів вимагає часу і чималих коштів. Проте нікопольці налаштовані оптимістично. Наприклад, директор Придніпровського гуманітарно-економічного коледжу Костянтин Качура вважає проект відродження Чортомлицької Січі вельми перспективним для розвитку готельного і туристичного бізнесу. Вже зараз у коледжі опрацьовують можливість підготовки студентів за двома екзотичними спеціальностями — «козацька економіка» і «козацька педагогіка».