Про гучні арт-проекти, які користуються популярністю не лише у відвідувачів, а й відзначаються фахівцями у сфері культури і мистецтва «Дню» розказала Тетяна КОСТЕНКО, перший заступник генерального директора «Музею історії Києва»:

— Нині Музей історії Києва — це велика структура, до складу якої входять 8 філій. Головний підрозділ — музейно-виставковий центр на вул. Б.Хмельницького. Коли ми проаналізували переваги, недоліки й особливості приміщень будівлі, то вирішили, що тут має бути не лише історична експозиція, а історико-мистецький та культурно-просвітницький центр сучасного типу.

У нас кожен відвідувач може знайти для себе щось цікаве, адже вибір чималий. Можна в одному місці поринути в історичне минуле Києва, помилуватись виставками живопису, фотографії, скульптури, послухати класичну музику, подискутувати на пізнавальних дискусіях, ознайомитись із творчими особистостями. Це своєрідний «культурний хаб» — територія можливостей, платформа для відпочинку та організації дозвілля. Це простір реалізації культурно-освітніх проектів. Величезною перевагою нашого музейно-виставкового центру є також пристосованість приміщень для відвідування людьми з інвалідністю, оскільки наш музей є безбар’єрним, тобто адаптованим для зручного переміщення осіб з особливими потребами.

Тетяна КОСТЕНКО

«ВІД «СПОГЛЯДАЦЬКО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ» МОДЕЛІ ДО «ГЕДОНІСТИЧНОЇ»

— Останнім часом у світі кардинально змінюється ставлення до ролі та функцій закладів культури. Яким, має бути сучасний музей?

— Стара схема роботи музеїв «експозиція — екскурсовод — екскурсія — відвідувач» відходить у минуле. Застаріла «споглядально-просвітницька» модель змінюється на так звану гедоністичну, згідно з якою культура розважати і заспокоювати, хвилювати і провокувати, створювати настрій і, звичайно, залишати враження. В сучасному світі люди постійно зазнають стресу, вони перевантажені на роботі, втомлюються від побутових проблем, тому в закладах культури шукають можливість відволіктись, а якщо вже навчатись, то в ненав’язливій формі.

Сучасний світовий концепт музейної діяльності — це «відпочинок — знання — настрій — враження», тобто задоволення потреб відвідувачів. Їх, до речі, в розвинутих країнах світу в музеях уже давно вважають і називають клієнтами.

— А чи є проблема з відвідуванням і чи застосовуєте якісь нові методи для заохочення відвідувачів?

— Не секрет, що коли ти не входиш у ТОП 20 MustSee музеїв світу, всі стикаються з кризою відвідувачів. Щоб не перетворюватись на «пилозбірник» експонатів, музеї всього світу шукають нові форми комунікації з відвідувачами, втілюють інтерактивні програми і проекти з застосуванням новітніх аудіовізуальних технологій, зокрема 3-D, VRі т.п. На цьому шляху перебуваємо й ми, бо це актуально, сучасно і цікаво.

АНАТОЛІЙ ТВЕРДИЙ. БЕЗ НАЗВИ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Звичайно, все, що стосується технологізації експозицій, потребує великої кількості коштів, але ми усвідомлюємо, що без капіталовкладень у музеїв  немає майбутнього. Тому звертаємося за підтримкою і допомогою до Департаменту культури КМДА, а також шукаємо спонсорів.

Щодо відвідувачів, то ніколи не затягнеш людину туди, де їй не цікаво. До нас йдуть, і дуже багато. Бо цьому сприяє різностороння, багатовекторна діяльність нашого Музейно-виставкового центру. Ми робимо так, щоб до музею хотілося б приходити дітям,  молоді,  родинам і людям похилого віку. Робимо спеціальні інтерактивні програми для дітей і підлітків, проводимо театралізовані екскурсії, квести історичною експозицією та вулицями Києва. Навіть для наймолодших відвідувачів 2—3 років, ми влаштовуємо концерти BabyMozart. Для старшого покоління діє соціальна програма «PurVital — для літніх людей та заради них», у межах якої відбуваються творчі вечори, концерти класичної музики, представлення книжок тощо. Понад два роки триває проект CultprostirHub — програма освітніх, мистецьких, комунікаційних та медійних заходів для киян та міської молоді. Також ми долучилися до програми «Культура без меж», у рамках якої проводимо спеціально розроблені екскурсії для людей з вадами зору.

«МИ МРІЄМО ПРО ТЕ, АБИ МУЗЕЮ ПЕРЕДАЛИ ГОСТИНИЙ ДВІР»

— Якими проектами дивуватимете відвідувачів найближчим часом?

— До кінця квітня в нас триватиме інтерактивний проект iFashion-Art, де задіяно виставкові площі трьох поверхів музею, окрім другого, де розміщена історична експозиція. Ідея проекту — поєднання інтелектуальної моди з contemporary art та інтерактивною програмою заходів:майстер-класи від провідних стилістів, дієтологів і дизайнерів, зона експрес-знайомств... Коли, як не весною, варто подумати про оновлення — і внутрішнє, і зовнішнє.

У травні ознайомимо з творчістю художників закарпатської школи живопису. Це роботи класиків та молодих митців — учасників конкурсу «Срібний мольберт».

МИКОЛА БІЛИК. МИРОЛЮБИВА ГРА / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Літо розпочнеться з арт-проекту Анастасії Подрев’янської, між музейної виставки відреставрованих музейних експонатів «Погляд крізь віки. Дослідження та реставрація», виставкових проектів KyivArtWeek та KyivArtSchool. Осінь також буде насиченою різноманітними мистецькими проектами. Наших відвідувачів дивуватимуть Петро Сметана, Сергій Гай, Руслан Лобанов, Олег Давиденко та інші.

— Розкажіть про історичну експозицію?

— Ця експозиція міститься на другому поверсі і присвячена історії Києва від часів давньоруської держави до початку ХХ ст. У ній представлені археологічні знахідки Х—ХІІІ стст., комплекси матеріалів козацької доби, живописні роботи Пимоненка, Мурашка, Котарбінського, Світлицького, Шишка, а також особисті речі киян, які жили в Києві на рубежі ХІХ—ХХ століть та творили його неповторний образ. Це далеко не все, що ми могли б показати нашим відвідувачам, адже у фондах музею зберігається більш ніж 280 тисяч унікальних експонатів, серед яких лише археологічних знахідок понад 100 тисяч, а виставкових площ не вистачає. Колекція музею і наша гордість, і водночас наша болюча тема.

Дискусії щодо приміщення для Музею історії Києва не вщухають із 2004 року — тоді музей було виселено з Кловського палацу і «тимчасово переселено» до Українського дому. У 2012 році під тиском громадськості музею було передано будівлю по вулиці Богдана Хмельницького, 7. Оскільки ця будівля проектувалася під торгово-офісний центр, то сховищ немає, як і достатніх площ для розміщення повноцінної експозиції. Якби в Музею історії Києва було як мінімум 10 тисяч квадратних метрів, то можна було б показати історію Києва в усій його красі, починаючи з ІХ століття до наших днів. А це: археологічні комплекси, сакральні пам’ятки, книги, зброя, одяг, предмети побуту, ювелірні прикраси та багато іншого. У нас є неперевершена колекція мистецьких творів. У ній є роботи Олександра Мурашка і Григорія Світлицького, Миколи Глущенка і Анатолія Пламеницького, Сергія Шишка і Анатолія Петрицького, Вадима Меллера і Олександра Хвостенка-Хвостова. Музей історії Києва володіє також найбільшою в Києві колекцією київського пейзажу.

Ми мріємо про те, аби музею передали Гостиний двір. Однак передача цього об’єкту перебуває нині на етапі судів: з приватної власності в державну, відбуваються апеляційні суди і остаточно питання ще не вирішене. Сподіваємося на те, що до нас дослухаються, і ми матимемо гідне приміщення для представлення повноцінної експозиції Музею історії Києва.