Близько сотні людей зібралися у неділю, 8 липня, на Майдані Незалежності з плакатами «Free Oleg Sentsov», «Free Микола Карпюк» і закликами на підтримку інших українців, абсурдно арештованих у Росії та окупованому Криму. Це 56-й день голодування Олега Сенцова, 112-й – Володимира Балуха, 31-й – Станіслава Клиха, 13-й – Еміра-Усеїна Куку. Акції на захист «бранців Кремля» проходять щодня по всьому світу – в Європі, Сполучених Штатах, країнах Азії – щоб політики не забували про цю проблему і тиснули на президента Росії Володимира Путіна.

«ПРАГНЕМО ОБ’ЄДНАТИ УСІХ, КОГО ТУРБУЄ ДОЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ»

Ініціатор акції на Майдані Іван Рудяк під час Революції гідності керував штабом «Автомайдану» і добре знає Сенцова. Іван говорить: «Два тижні тому ми покликали автомайданівців і всіх небайдужих людей зібратися докупи і створити міжнародний процес. Ми бачимо багато ініціатив по всьому світу, але кожен – сам собі. Наша мета - об’єднати усіх, кого турбує доля Олега Сенцова, Миколи Карпюка та інших політв’язнів, в один енергетичний пласт, щоб довести політикам усього світу, що з цього приводу не можна мовчати. Треба висловити свою позицію та отримати результат – повернути хлопців додому. Ми віримо, що у нас усе вийде, і будемо боротися, не зупиняючись, до перемоги».

До речі, щоб дипломати пам’ятали про українських політв’язнів у Росії та Криму, цього тижня щодня проходили пікети біля посольств Франції та Німеччини, країн, що входять до Нормандської четвірки. Активісти передають листи до лідерів цих країн Еммануеля Макрона та Ангели Меркель з вимогою особисто звернутись до Путіна з проханням про звільнення Олега Сенцова. Також такі звернення закликають відправляти представників українських діаспор за кордоном.

«Олег Сенцов є членом організації «Автомайдан», членом нашої родини. Він брав безпосередню участь в усіх подіях Євромайдану, він був дуже активний. Олег брав на себе величезну відповідальність як тут на Майдані, так і потім у Криму. Його доля – наша доля, для нас те, що з ним відбувається, критично важливо, - акцентує Іван Рудяк. - З «Українського дому» (там був штаб «Автомайдану». – Ред.) виїхали різні групи – хтось у Луганськ, хтось у Слов’янськ, ми поїхали до Харкова, бо там були потужні проблеми, а Олег поїхав до Криму. Усі ми розуміли, що можемо не повернутися. Когось вбили, когось закривали у в’язниці. Але це наша країна, у нас не було іншого шляху. Олег знав, яка відповідальність на нас за самих себе, за свою команду. Ми робили все щиро, без сумніву».

ПІДТРИМКА ЗІ СЛОВ’ЯНСЬКА

На подію прийшли активісти зі Слов’янська Донецької області. Олександр Мороз із громадської організації «Слов’янська січ» розповідає: «Приїхали до Києва у гості, нам сказали, що проходить акція на підтримку Олега Сенцова та інших наших полонених у Росії, і ми вирішили підключитися. Ми підтримуємо цих людей і хочемо, щоб їх звільнили, бо їх арештували не зрозуміло з яких причин. У Слов’янську теж була акція на підтримку Олега Сенцова та усіх інших полонених. У місті кожну неділю проходить дитяче караоке, і там усі дружньо підтримали цю подію. З пересічних людей кожен розуміє цю ситуацію по-різному. Хтось підтримує в’язнів, хто каже навпаки – нехай сидять, їхнє місце там. Але більшість людей все-таки хоче, щоб їх звільнили. Адже це наші громадяни, наші побратими».

«МИКОЛІ КАРПЮКУ БРАКУЄ СПІЛКУВАННЯ»

Стрілець Української народної самооборони Андрій Бондаренко знає Миколу Карпюка з 1994 року. Нагадаємо, Карпюка у Росії приговорили до 22,5 років колонії суворого режиму за нібито участь у Першій чеченській війні, наразі він відбуває покарання у Володимирському централі. На думку Андрія, допомогти Миколі та іншим «в’язням Кремля» може великий міжнародний тиск, але зараз українські політики докладають замало зусиль задля цього. 

Андрій Бондаренко звертає увагу, що всі охочі можуть писати Миколі листи. «Листи доходять, але, звичайно, не всі, там жорстка цензура. Не пропускають листи українською – виключно російською. І нейтральні. Або пускають листи, де ганять українську владу. Зрозуміло чому – формують погану думку. Знаю Миколу Андроновича добре, навряд чи у нього буде такий злам свідомості. Він дуже міцна людина, кремінь, - говорить Андрій. - Миколу не зламали. Його майже рік катували, і він підписав покази тільки після того, як повірив, що у сусідній камері можуть опинитися його син і дружина. Читав обвинувачення – це маячня».

«Десь місяці два-три після того, як Миколу привезли у Володимирський централ, його психологічний стан був жахливий, - продовжує Андрій Бондаренко. - Він в одиночній камері, максимум годину на день прогулянка, і то не щодня. Микола просто не бачить людей, йому бракує спілкування. Людина, яка все життя займалася практичною політикою, постійно була в оточенні величезної кількості людей, тепер опинилась одна в оточенні бетонних стін. Але зараз психологічний стан Миколи трохи кращий. Ставлення адміністрації до нього – як до всіх в’язнів. Люди там, звичайно, зомбовані, але ж вони не без мізків взагалі і розуміють, що Микола не несе всередині Російської Федерації жодної загрози».

В ОЧІКУВАННІ ЗУСТРІЧІ ТРАМПА І ПУТІНА

Акції на підтримку Сенцова та інших українських політв’язнів у Росії та Криму не збавлятимуть обертів і наступного тижня. Тим більше, 13 липня в Олега Сенцова день народження, а 16 липня у Гельсінкі має пройти зустріч президента США Дональда Трампа і Володимира Путіна. Іван Рудяк анонсує: «У п’ятницю, 13 липня, будемо ініціювати телеміст, як і минулого тижня. Будемо встановлювати зв’язок з акціями по всьому світу – у Китаї, Штатах, Австралії, країнах Європи. Метою буде зробити так, щоб, наприклад, у Гельсінкі 16 липня тема «в’язнів Кремля» стала основним питанням Трампа до президента Російської Федерації».

Нагадуємо, що кожен може написати лист комусь із українських політв’язнів завдяки системі «ФСИН-письмо».