Понад тисяча подій по всьому світу – в Австралії, обох Америках, Африці, Азії, Європі, і одна з них – у Києві.

Почуття провини, коли пропустив Марш за науку, в. о. міністра охорони здоров’я Уляна СУПРУН зарахувала до найважчих предметів у Всесвіті – в жартівливій картинці, що супроводжувалась закликом прийти на захід.

«Українська наука — це питання медицини, економіки, міжнародного іміджу та національної безпеки. Тому тут не місце фейкам, плагіату і псевдонауковим дослідженням. Але крім інституційних змін, наука потребує популяризації в суспільстві. Сьогодні все більше людей розуміють, що бути в курсі останніх досягнень науки та мислити критично — це модно. Але нас повинно бути більше», - написала Супрун на своїй фейсбук-сторінці.

Щоб не картати себе весь наступний рік, 4 травня ми теж пішли до парку Шевченка, звідки починалась хода. Там зібрались з півтисячі людей – науковці і небайдужі, озброєні інтелектом і плакатами. Як і торік, учасники підготувались ґрунтовно: напередодні у просторі «Платформа Острів» провели майстерню костюму і реквізиту.

Нагадаємо, український March for Science є частиною глобальної ініціативи, що виникла у США 2017 року, після обрання президентом Дональда Трампа. На противагу його політиці, американські вчені та популяризатори науки вийшли на захист фахових досліджень і проти псевдонауки. Ініціативу одразу підхопили понад 600 міст, серед них і Київ.

Марш у Києві цього року назвали «Україна без науки», але не лякайтесь такого песимізму: поки пацієнта можна врятувати.

ОБУРЛИВЕ

Власне, перший аргумент на користь маршу – там можна дізнатися про проблеми, які турбують українських учених – від них самих.

Головні питання, озвучені під час ходи, співкоординатор заходу Сергій  ГОНЧАРОВ перерахував «Дню» незадовго до події (читайте матеріал «Запит на науку завжди є»).

Наприклад, в Україні досі не запустили Національний фонд досліджень, хоча закон «Про наукову і науково-технічну діяльність», де це прописано, ухвалили у 2017 році.

«Зареєструвати цей фонд як юридичну особу ми не можемо, бо не маємо його голови, а не маємо голови, бо фонд не зареєстрований юридично. Постійно потрапляємо в якісь колізії, які неможливо розв’язати без волі чиновників. А чиновникам це або нецікаво, або вони намагаються проштовхнути на такі посади знайомих чи лояльних до себе людей», - розповідав Гончаров.

Чому так важливий НФД? Бо, підкреслюють організатори маршу, йдеться про установу нового типу, яка даватиме гроші справжнім вченим і найкращим лабораторіям через прозорий конкурс під контролем топових українських науковців.

Водночас у бюджеті виділили мільярд гривень на, по суті, неіснуючий (тобто, існуючий на папері) Фонд Президента з підтримки освітніх і наукових програм.

А ще наука фактично відсутня у заявах топових політиків, зокрема, про неї не згадують в команді новообраного президента. Тим часом, попереду – вибори до парламенту, між ними і затвердженням нового бюджету пройде місяць-два, у цей період формуватимуть Кабмін і коаліцію, і важливо, щоб у «портфельній» гарячці наука отримала пристойне фінансування. Увагу до цього треба привертати вже сьогодні.

Традиційно багато питань до кадрової політики Міністерства освіти і науки, нікуди не поділись проблеми плагіату в дисертаціях.

ОПТИМІСТИЧНЕ

Серед тих, хто організовує подію в Києві – сайт «Моя наука», де науковці у зрозумілій для широкої аудиторії формі розповідають про старі і нові відкриття, українських і світових учених, команди Днів науки  і Наукових пікніків, спільнота «Наукова хунта».

І друга причина, чому корисно побувати на марші – це можливість поспілкуватися з реальними науковцями, які працюють в авторитетних українських і закордонних інститутах, популяризують науку в Україні, щоб люди розуміли, що це круто і важливо для кожного. Ця спільнота має запит на зміни і намагається їх проштовхувати, а також уособлює ключовий аргумент на користь того, що не все ще втрачено.

ТЕ, ЩО ОБ’ЄДНУЄ

Кульмінацією маршу став запуск у космос Найбільшого Вареника у Світі. Цей вареник унаочнював найкраще досягнення України 2030 року, якщо ситуація з наукою не зміниться. Перев’язаний червоною стрічкою, притрушений штучними квітами, цей вареник нагадував поховальний вінок.

Запуск відбувався біля Лядських воріт, фінального пункту маршу. Зворотній відлік, як на космодромі, люди чесно плескали і морально підтримували вареник, але він не полетів. Що не дивно, бо на варениках далеко не полетиш.

Кожен може підтримати вчених – і це третій аргумент, чому варто приходити на Марш за науку. Науковці страшенно засмучуються, коли бачать випади проти щеплень і ГМО, коли читають про лікування гомеопатією і теорію несилової взаємодії. Розвиток критичного мислення і логіки – важлива тема Маршу за науку. Це актуально для всіх, незалежно від фаху, адже так можна захиститися від фейків різного штибу, ну і в суспільстві, де здоровий глузд у пошані, реальна наука має більше шансів.

Пропустили Марш за науку? Вам не треба чекати ще рік до наступного, у травні купа цікавих тематичних подій. Наприклад, Медичні пікніки в парку Шевченка, які пройдуть 19 травня. До зустрічі!