Карантин. Новий тиждень. Нові мрії.
Минуло ще п’ять днів карантину. Тиждень був досить важким. Майже кожен день я виходив з дому о шостій ранку, йшов на підстанцію швидкої знімати лікарів, потім повертався додому. Редакція працює дистанційно. Ми продовжуємо робити щоденну газету. Такі ранкові мандрівки приємні.
Кожного дня ранок ставав трохи теплішим. Я бачив ті сюжети, які в звичайному житті ніколи не б зустрів. Коли ще трапиться така нагода, що треба 50 хвилин іти від дому так рано. В звичайному житті поїхав би на трамваї. Два дні виїжджав на правий берег. Перші дні карантину все було нове та цікаве, а зараз вже сюжети стали типовими та звичними. Починаю шукати щось нове. Наприклад, помітив, що люди часто почали розмовляти по телефону дистанційно. Ідуть собі і розмовляють по гучномовцю. Поїздки у громадському транспорті для мене зараз зручні. Знайшов маршрути та час, коли можу майже одразу сісти у перший тролейбус чи автобус, що приїхав на зупинку. Але так працює не для всіх. Тим, кому потрібно приїхати зранку на роботу, приміром, на пів на восьму, дуже непросто.
Лікарі зі швидкої кажуть, що значно простіше їхати з роботи. Можна спокійно чекати півтори-дві години на автобус, вже ж нікуди не поспішаєш. А от їхати на роботу набагато важче. Ще і краще нікому не казати, що ти медик. Пасажири з черги можуть просто не пустити в автобус. Є ще одна важка професія. Вона і раніше була непроста, а зараз і зовсім небезпечна. Це кондуктори. Їхня робота - це постійний контакт з пасажирами. Якщо в перші дні в кожному салоні був поліцейський та нацгвардієць, то тепер функції контролю покладені на кондукторів. Крім великої кількості контактів з пасажирами, частина з яких не надто адекватні та агресивні, це ще і контакт з готівкою та її мікробами. Мрію про відкриття метро. Інтернет в тунелі поки ще не працює, згадую, як можна всю дорогу спокійно читати книжку, не відволікаючись на новини. А поки лише знімаю пасажирів з книжками.
Поруч з домом знайшов місце концентрації людей на самоізоляції. Кількість недопалків під їхніми вікнами вражає. Хочу, щоб до них завітав Кличко, той що з плакату "ДоситьШастать", та показав там свої кулаки.