«Ми боремося за те, щоб не зачіпали озеро Радунка (інша назва Райдуга або Райдужне. — Авт.). Уявіть, що буде, коли в нього вбити палі, які триматимуть міст аж на вісім смуг?» — бідкається активістка, мешканка Райдужного масиву у Києві Валентина Калмикова. Озеро — окраса району, має давню історію, навіть згадується в Іпатіївському літописі початку ХV століття.

Місцева громада сполошена намірами влади добудувати Подільсько-Воскресенський міст за проектом 1993 року, що зруйнує екосистему водойми та ландшафт довкола неї.

СТАРИЙ ПРОЕКТ — НОВІ ЗАТОРИ

Міст почали будувати 13 років тому, для завершення робіт усі ці роки  бракувало коштів. Торік міський голова Києва Віталій Кличко пообіцяв, що за три роки столиця таки отримає нове автомобільне сполучення через Подільсько-Воскресенський міст, а згодом ним запустять лінію метро на Троєщину. Добудову здійснять за кошти німецьких інвесторів, котрі вже виділили Києву 200 тисяч євро для проведення технічної та фінансової експертизи проекту.

«Через озеро планували збудувати два мости з виїздом на вулицю Івана Микитенка та вулицю Сулеймана Стальського. Але тут немає багаторівневих розв’язок, є лише однорівнева зі світлофорами, а це — затори у майбутньому, — додає Валентина Калмикова. — Ми пропонували, щоб з’їзд з мосту скерували на проспект Алішера Навої, де майже все готово, лише деякі ділянки треба добудувати. Другий варіант — з’їзд на вулицю Оноре де Бальзака, де широкий транспортний коридор, немає проблем з розширенням і руйнуванням, тим більше якщо йдеться про розвантаження Троєщини».

ГРОМАДА ПРОТИ МАГІСТРАЛІ

Після зауважень місцевих мешканців міська влада погодилась розглянути альтернативний варіант добудови мосту. Та з появою німецького інвестора, схоже, інтереси громади вже мало кого цікавлять. Так, 8 лютого на засіданні секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради планується розгляд детального плану території (ДПТ) у межах бульвару Перова, вулиць Сулеймана Стальського, Петра Вершигори, проспекту Генерала Ватутіна у Дніпровському районі Києва. В анотації до проекту ДПТ ідеться, що новий міст через Дніпро виходитиме на вулицю Стальського, перетворюючи її на магістраль загальноміського значення з відповідним розширенням проїзної частини.

Місцеві мешканці категорично проти таких перетворень, їх бентежать не лише майбутні затори, а й поява шумоізоляційних щитів уздовж магістралі, незначна кількість пішохідних переходів, що ізолює мешканців мікрорайону один від одного, а також навантаження на прилеглі будинки під час зведення естакади — є побоювання, що у старих спорудах можуть бути тріщини.

Активісти запевняють, що пропонований мерією проект створить нові проблеми для мешканців Райдужного масиву і не вирішить проблеми транспортного сполучення з Троєщиною. Як пояснив громаді Віктор Петрук, головний спеціаліст управління Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, по-перше, будувати метро надто дорого, економічно вигідніше збудувати сучасну трамвайну розв’язку. По-друге, планується, що нова лінія метрополітену перевозитиме щоденно 300 тисяч пасажирів, а це приблизно все населення Троєщинського масиву, тобто потреба саме у станціях метро перебільшена.

ЗМІНИ (НЕ)МОЖЛИВІ

Місцева ініціативна група намагається комунікувати з Віктором Петруком, котрий підтримує альтернативний проект мосту, щоб спільно донести до архітектурно-містобудівної ради свою позицію. Чиновник також наполягає на перегляді застарілого проекту мосту, який базується на генплані 1986 року та абсолютно не враховує сучасних пересувань киян з правого на лівий берег Дніпра.

Однак архітектор Олег Гречух зауважує, що шанси суттєво змінити проект практично нульові. «У кадастровій карті земельні ділянки під міст уже зарезервовані, у деяких місцях це доволі широкі ділянки. Ці документи на землю оформлені давно, тому фактично щось змінити неможливо, — пояснює Олег Гречух. — Новий міст через Дніпро Києву потрібен, але інша справа, що через приватизацію земельних ділянок біля з’їздів виникає проблема з самими з’їздами. Щоб міст повноцінно функціонував, по ньому треба не тільки нормально проїхати, а заїхати та виїхати. От новий Дарницький міст має проблему з недобудованими з’їздами: попри те, що він широкий і зручний, він все одно не вирішує транспортної проблеми густонаселеного району. Люди з’їжджають з цього мосту на дуже вузькі житлові вулиці, тож на ньому заторів немає, а на виїзді — є».

Планувати життя міста — складно та відповідально. Мало знайти іноземного інвестора, котрий погодиться завершити проект радянських часів. Важливо почути міську громаду, яка згодом оцінить роботу.