У Запоріжжі 3 вересня на майдані Героїв перед облдержадміністрацією відзначили рік від створення 37-го мотопіхотного батальйону 56-ї бригади Збройних Сил України. Привітати бійців прийшли як звичайні мешканці міста, так і представники влади.

„Спасибі від усіх запорожців за те, що зробили добре свою справу. Я впевнений, якщо кожен з нас буде робити добре і якісно те, що йому належить, ми побудуємо сильну і багату країну, а найголовніше, - незалежну”, - привітав військових голова області Григорій Самардак.

Як розповів виконувач обов’язків воєнкомаМихайло Логвинов, батальйон сформувався на початку вересня минулого року, до його складу увійшли добровольці з місцевої Самооборони, а також приєдналися військові, які вже брали участь в АТО. Після місяця підготовки батальйон відправили під Донецьк, більше двох місяців він обороняв Авдіївку та інші міста Донеччини від терористичних угрупувань. З січня батальйон обороняє Маріуполь, багато сержантів та офіцерів нагороджено за оборону міста.

„На жаль, п’ять найкращих солдатів віддали свої життя за український народ. Ми завжди пам’ятатимемо їх подвиг. Я впевнений, цей мотопіхотний батальйон і надалі достойно представлятиме Запорізький край у боротьбі з терористичними угрупуваннями на сході України. Прийде час, коли ми будемо святкувати перемогу”, - розповів Михайло Логвинов.

Ініціатори відзначення річниці – волонтери, які регулярно допомагають бійцям батальйону. Військовослужбовці зізнаються, що такі заходи потрібні для того, щоб запоріжці знали, хто їх захищає.

„Зараз твориться історія і батальйони Запорізькі, Дніпропетровські зіграли величезну роль у цій війні. Практично на 90% вони складаються з добровольців, особливо перші роти, які формувалися. Можна сказати, прийшли воювати партизанами ті, хто до армії немає жодного стосунку. Але жоден з цих батальйонів не відступив й обороняв свої позиції, – розповідає начальник розвідки батальйону Роман Гурін. - В 37-й батальйон я потрапив 22-го жовтня разом зі штурмовою ротою 40-го батальйона територіальної оборони, який вийшов з-під Іловайська. Я побував під Іловайськом, в Іловайському котлі, там керував розвідкою. А 24-го жовтня нас відправили в АТО. Мене призначили начальником розвідки батальйону”.

В цивільному житті Роман - власник фірми, що надає інтернет-послуги в Дніпропетровській області. В травні минулого року вирішив піти добровольцем. Дружина з розумінням поставилася до рішення Романа відправитися в АТО добровольцем, оскільки сама вже як 22 роки військовослужбовець. Роман має двох дітей: донька навчається у Запоріжжі, син у військовому училищі в Кривому Розі.

Зараз у 37-му батальйоні нараховується більше 500 військових, серед них вісім жінок. Більшість із них починали з волонтерства, з часом зрозуміли, що їх допомога потрібна й на фронті. Юлія Матвієнко в складі батальйону з травня цього року. Спершу допомагала хлопцям на фронті як волонтер. Через рік вирішила піти добровольцем.

„Ми, дівчата, як волонтери знали, на що йдемо. Нас восьмеро в батальйоні. В чомусь нам складніше, ніж хлопцям, оскільки там і з душем складно. Проте в нас дуже джентльменський батальйон: спочатку в машини грузять речі дівчат, в душ перші, ми в палатці маємо окрему відгороджену кімнату. Мій чоловік з перших днів в АТО, діти вже звикли. Дуже вдячна за розуміння своїм батькам, які підтримали спочатку і в волонтерстві, а потім і в бажанні піти добровольцем в АТО”, - поділилася Юлія Матвієнко.