«Правда й любов повинні перемогти брехню та ненависть», — ця цитата видатного чеського діяча Вацлава Гавела розміщена поруч із його портретом на меморіальній дошці на стіні відділу РАЦС Солом’янського району Києва. Біля будівлі починається бульвар, який раніше носив ім’я Івана Лепсе, а тепер — Вацлава Гавела. Тут, на пішохідній алеї між дорожніми смугами, розмістилася виставка плакатів «Довіряй, але перевіряй», присвячена медіаграмотності в українському суспільстві.

Ідея реалізовувалася в межах проекту Transition Promotion Program за підтримки чеського Міністерства закордонних справ і Міністерства інформаційної політики України. Посол Чеської Республіки в Україні Радек Матула, який прийшов привітати ілюстраторів, зазначив: «Чеська Республіка вже кілька років допомагає українським організаціям, які працюють у сфері медіаосвіти. Цього року раді були підтримати цей незвичайний і цікавий проект. Особливо приємно, що захід відбувається на бульварі імені Вацлава Гавела, який є для нас не лише президентом, письменником і державним діячем, а й символом свободи, поваги та боротьби».

До створення плакатів долучилися 15 художників-членів клубу ілюстраторів Pictoric. Виставка робіт у різних стилях виглядає цілісно та гармонійно за рахунок широкої кольорової палітри. 60 плакатів, що увійшли до виставки, можна розділити на дві умовні частини. Перша, текстова, складається з цитат відомих письменників і дослідників медіаграмотності, поданих в оригіналі або в перекладі на українську. Ілюстратори звернулися і до фольклору, передавши прислів’я та приказки за допомогою сучасної графічної символіки.

Другий блок — замальовки на тему споживання та виробництва інформації. Враження у художників різні: хтось вбачає у ЗМІ проекцію нас самих, а хтось — маріонетковий театр чи паперовий човник у бурхливому морі. Проілюстровані й основні поняття з теми: пропаганда, фейк, цензура, медіакультура тощо. Кілька плакатів виокремлюють ключові риси медіаграмотної людини, акцентують на важливості суспільного мовлення. Не забули автори і про соцмережі, сфокусувалися переважно на негативних сторонах — надлишку інформації, обмеженому куті зору тощо.

«Тут багато плакатів, які не мають конкретного посилу. Ми хочемо, щоб під час перегляду виставки люди замислювалися над цими зображеннями, трактували їх через свій досвід і фантазію. Наше завдання — не ранжувати медіа і не доносити суперпотрібну інформацію, а спонукати людей думати самостійно і розбиратися у цій проблематиці, — наголошує Олег ГРИЩЕНКО, співкуратор клубу Pictoric. — У наших плакатах багато критики, але також ми нагадуємо, що медіа мають доносити правдиву та якісну інформацію. Треба знаходити ЗМІ, які це роблять, довіряти їм, підтримувати та допомагати у становленні».

Жителі навколишніх будинків, які ввечері прогулюються алеєю, зупиняються біля плакатів, вчитуються у цитати, фотографують зображення, що вразили найбільше. Діти сміливіші — проводять пальцями по плакатах, шукаючи вихід з електронного лабіринту, сміються із набурмосених облич дикторів-маріонеток і розпитують у батьків про цензуру та пропаганду.

Люди є одним із найбільших джерел натхнення для одного з ілюстраторів Іллі УГНІВЕНКА. Він робить замальовки певних ситуацій у транспорті, на вулицях чи у кав’ярнях, які потім використовує для різних проектів, зокрема для виставки «Довіряй, але перевіряй». «На цю тему складно дивитися у позитивному ключі, — каже Ілля. — Через поширення фейків чи спекуляцій на чомусь сумно дивитися новини. Щоб максимально уникнути інформаційного пресингу, я ще під час подій на Майдані перестав дивитися телевізор, у соцмережах читаю лише те, що мені потрібно чи цікаво». Люди, зображені на плакатах Іллі, зовсім інші — вони оточують себе з усіх боків джерелами інформації та змалечку годують дітей телевізійним сурогатом. Але за численними екранами вони перестають помічати реальний світ з усіма його принадами та недоліками.

Продовженням «медіаграмотної» виставки стане книжка, в якій плакати супроводжуватимуть тексти, написані на цю ж тематику відомими українськими журналістами.