Економічна ситуація в країні поліпшиться лише після того, як держава стане сильнішою від злочинного світу
У ЧОМУ УКРАЇНСЬКА «МАФІЯ» ВПЛИВОВІША ВІД ІТАЛІЙСЬКОЇ
Убивство Вадима Гетьмана й ряд інших гучних убивств політичних діячів і журналістів, які прокотилися Україною, ясно показали: організована злочинність чи, простіше кажучи, мафія в Україні дістала нечувану владу. Позаяк убивство — крайній захід навіть для мафіозі горезвісної Італії: воно привертає громадську думку та змушує державу вживати жорстких заходів проти злочинців. Те, що українські кримінальні боси дедалі частіше вдаються до вбивств, красномовно свідчить: злочинний світ настільки проник у найвищі ешелони влади, що може діяти цілком безкарно. Це підтверджує також той факт, що жоден зі злочинів такого штибу не було розкрито.
Ясна річ, у такій ситуації вплив криміналітету позначається буквально на всіх аспектах життя суспільства. Але про це — трішки нижче, спочатку поговоримо ось про що: організована злочинність тією чи іншою мірою є практично в усіх країнах. Але чому кримінальний світ має в Україні таку фантастичну владу, яка й не снилась американським чи італійським мафіозі?
А справа ось у чому. За законами суспільного розвитку будь-яка соціальна система, зокрема злочинна, має тенденцію до розширення свого впливу на всі сфери життя: політичну, релігійну, економічну тощо. Воно й зрозуміло: що більше цього впливу, то заможніше й безпечніше живуть члени злочинного угруповання. На рівні звичайної банди це виявляється в збільшенні чисельності, підкупі співробітників правоохоронних органів і т.ін. І, звісно, нарощування потужності використовують для знищення бандитів із конкуруючого угруповання. В свою чергу, потужність конкурентів стримує розвиток сили цієї банди. А тепер давайте перенесемо цю схему на рівень організованої злочинності. Тут уже інші масштаби для розширення свого впливу. Вона скуповує цілі підприємства, окремих політиків і навіть цілі партії, приводить своїх людей на найвищі пости державної влади та правоохоронних органів. Головним конкурентом і об’єктом впливу для мафії є держава. Саме від того, наскільки сильна й рішуча держава в боротьбі зі злочинністю, залежить сила і вплив криміналітету.
КДБ ПРОТИ «ЗЛОДІЇВ У ЗАКОНІ»
Організована злочинність виникла зовсім не з розпадом Союзу та переходом до ринкової системи й демократії. Починаючи з сімдесятих років «злодії в законі» прагнули збільшити свою владу за допомогою корупції і, слід сказати, досить успішно. У вісімдесяті роки ця загроза стала такою великою, що питання протидії оргзлочинності доручили КДБ. Було створено спецпідрозділи. Робота велася широким фронтом: від аналітичних розробок до формування широкої агентурної мережі КДБ не лише для арешту того чи іншого конкретного злочинця, а й для того, аби зрозуміти всі принципи функціонування організованої злочинності й напрацювання ефективних методів боротьби з ними. Це, безсумнівно, дало великий ефект. Але розпочата в СРСР перебудова та пробуджені нею процеси призвели до того, що правоохоронні органи виявилися паралізованими, а на хвилі демократії до влади приходили представники злочинного світу. Одним із головних завдань було зруйнування роботи правоохоронних органів і знищення торкнулося й КДБ. Словом, у період об’єктивних процесів розпаду СРСР оргзлочинність дістала унікальну можливість для розширення своєї влади й не змарнувала її. І багатьма проблемами нашого сьогоднішнього життя ми зобов’язані саме цьому.
Складною економічною ситуацією, яка склалася в пострадянських незалежних державах, злочинці також скористалися для розширення своєї влади. Стан справ, коли планова соціалістична система розпалася, а ринкова ще не склалася, сприяв цьому. Поєднання бюрократичних й економічних методів господарювання ввімкнуло «зелене світло» створенню корпоративно-бюрократичних кланів, які часто мають визначальний вплив на політику й економіку країни. Тим часом аналіз українського законодавства наводить на думку, що воно вельми сприяло розвитку в Україні тіньової економіки — основної бази для дій організованої злочинності. Утім, зважаючи на вищезгадану політичну активність кримінальних структур за часів падіння КПРС і формування нової влади, це навряд чи дивує.
ВЛАДА СТВОРИЛА УМОВИ, ЗА ЯКИХ НЕВИГІДНО БУТИ ЧЕСНИМ
Фактично українські закони заохочують кримінальну економіку. Суворо дотримуватися букви закону для нинішніх підприємців означало б знищити свій бізнес — такі сьогодні податки в Україні. Отже переважна більшість підприємців змушена порушувати закон. Це робить їх легко уразливими для кримінальних структур, розширюючи таким чином владу останніх. У результаті в тіні приховуються не лише фінансові доходи того чи іншого підприємства, а й власне економічні відносини набирають потворних форм — таких, скажімо, як «вибивання» боргів чи плата підприємствами злочинним угрупованням за «охорону».
Ситуація на ринку праці якнайкраще сприяє поповненню мафіозних угруповань. Низькі зарплати, до того ж хронічно затримувані, приховане безробіття, неможливість прогодувати родину штовхають людей, і передусім молодь, до лав злочинців. Можна назвати ще мільйон проблем, але висновок буде один: влада створила умови, за яких бути чесним і законослухняним невигідно. А виграє від цього лише злочинний світ.
А тепер на хвильку перервіться й поміркуйте: хіба ви вперше чуєте про існування таких проблем? Та хоча б про те, що податки необхідно радикально знизити, вже багато разів товкли політики й економісти найрізноманітнішого рівня. Здається, всі вже розуміють нагальність такого кроку — а віз і досі там. Чому? А чому за наявності в нас дуже хороших економістів, котрі пропонують вельми ефективні рецепти лікування економіки, ситуація лише погіршується? А тому, що це не вигідно кримінальному світу: наведення порядку в економіці загрожує йому втратою суперприбутків, а відтак і послабленням його влади. І поки кримінальний світ не зазнає потужного удару, поки структури державної влади не буде хоча б почасти очищено від його представників, ніякі реформи в країні не підуть. І тут ключову роль грає боротьба з корупцією.
ЧОМУ ПРЕСА ПОЛЮБИЛА КРИМІНАЛЬНИЙ ЖАРГОН
Організована злочинність просто не може існувати без корупції. Це — її головна зброя та засіб впливу на урядовців. Без корупції злочинний світ не зможе виконувати свої масштабні економічні операції — йому потрібні отримувані від чиновників пільги, захист від контролюючих державних органів тощо. Саме тому промислово розвинені країни Заходу та Сходу витрачають дуже багато коштів, фінансових, матеріальних й інтелектуальних ресурсів на боротьбу з корупцією, розуміючи, що це необхідна плата за виживання суспільства. Позаяк розвиток корупції в суспільстві завершується кінець кінцем або встановленням терористичних методів управління, або цілковитим соціально-економічним розвалом. Проте в більших чи менших масштабах корупція існує в багатьох країнах. Але те, що певною мірою можна назвати сучасним українським феноменом — це відверта пропаганда ідеології злочинного світу з використанням телебачення, газет й інших цілком легальних структур. Злочинний світ, ясна річ, займався самопропагандою й раніше. Але колись блатного жаргону дворову молодь навчав який-небудь колишній зек у перервах між відсидками, а тепер дедалі частіше «по фені ботають» телебачення й газети. Спробуйте провести експеримент — візьміть свіжі газети й полічіть, скільки слів кримінального жаргону ви там знайдете. Часом такою лексикою послуговуються й декотрі політики й навіть державні діячі. Убивць називають кілерами (дещо інший емоційний відтінок, чи не так?) — і виводять на сторінках книжок і в мас-медіа такими собі романтичними героями. Заняття рекетом і проституцією стає престижним фахом серед молоді, а належність до банди стає символом добробуту. Власне, відбувається геть немислима річ: злодії, бандити й інші шахраї, котрих завжди зневажав народ, за допомогою представників творчої інтелігенції та властей намагаються стати респектабельними й імпозантними персонами в суспільстві. І що найсумніше, часто стають.
Злочинний світ готовий іти на величезні видатки заради «промивання мізків населенню», аби вбити в масову свідомість свою ідеологію. Адже коли йому вдасться прищепити свої закони до більшості суспільства (що значною мірою вже відбувається), шанси держави перемогти його практично зведуться нанівець. Власне кажучи, організована злочинність сьогодні сама є такою собі державою в державі з усіма державними атрибутами: кримінальною бюрократією, своїми політиками, економістами та засобами масової інформації. Про подальші плани криміналітету здогадатися нескладно: витіснити справжню державну владу й узяти владу в країні в свої руки. Коли виходити зі світового історичного досвіду, результатом усього цього буде процвітання верхівки криміналітету, злиденне існування 95 відсотків населення України й тотальний кривавий терор.
Сьогодні — чи випадково? — дедалі популярнішою стає теорія про те, що потрібно просто потерпіти певний час, і згодом злочинці самі раптом вирішать покінчити з кримінальною діяльністю й почнуть жити за законами держави. Оце навряд чи. Оргзлочинність і демократія несумісні. Кримінальний світ за своєю природою монополіст, який не терпить конкуренції. Тож із ним слід боротися як з однією з головних загроз національній безпеці нашої держави.
П’ЯТЬ УДАРІВ ПО «МАФІЇ»
Чи можлива ефективна боротьба з таким могутнім ворогом? Цілком. За умови застосування ретельно розробленого комплексу відповідних заходів успіх практично гарантовано. І починати слід із боротьби з тіньовою економікою. Це послабить міць криміналітету і дасть змогу повести на нього атаку в інших сферах: у політичній і соціальній. Ось які п’ять кроків в економічній сфері могли б дати хороший ефект.
По-перше, створення пільгових умов для вітчизняного виробника і зниження оподаткування підприємств-виробників України.
По-друге, ухвалення законів, які жорстко регламентують економічну й фінансову діяльність підприємств.
По-третє, запровадження суворого контролю не лише за доходами, а й за видатками громадян, починаючи зі значної суми (скажімо, від 200 мінімальних заробітних плат). Коли скромний держслужбовець будує собі розкішний особняк за кілька десятків тисяч доларів, це, м’яко кажучи, наводить на роздуми.
По-четверте, максимально можливе скорочення розрахунків готівкою, це дасть змогу легко з’ясовувати різницю між доходами й витратами.
Ну й по-п’яте, виконання всіх цих законів повинні чітко забезпечувати силові структури.
Ясна річ, програму боротьби зі злочинним світом неможливо вкласти в рамки газетної статті. Та, власне кажучи, й не потрібно. Важливо лише зрозуміти: доти, поки впливовість злочинного світу в нашій країні не буде послаблено, ніяких глобальних змін на краще не буде. І ніхто, нехай навіть найбільший геній від економіки, не зможе провести в Україні реформи доти, поки держава програватиме в війні зі злочинним світом.
