«За ХДС, але без Коля»

Ще напередодні з’їзду генеральний секретар Вільної демократичної партії (ВДП) Гідо Вестервелле попсував нерви канцлерові Гельмуту Колю під час презентації своєї книги, в якій він заявив, що «ера Коля закінчилася», і він після перемоги на виборах має піти у відставку, віддавши пост канцлера й голови ХДС своєму наступникові Вольфгангу Шойбле. Від такої дружньої пропозиції стало погано не лише Колю, а й усій ХДС — не можна виграти парламентські вибори у вересні, якщо багаторічні соратники за правлячою коаліцією починають «міняти коней на переправі». Вестервелле прозоро натякнули, що кандидат у канцлери в коаліції має бути один, і цей кандидат — Гельмут Коль.

Але ВДП вирішила, що ХДС — добрий партнер, а своя сорочка ближча до тіла. Тому лейтмотив з’їзду був: «за радянську владу, але без комуністів», тобто з ХДС, але без Коля. Цей політичний шпагат, у якому партійні боси німецьких лібералів ризикують порвати не лише напрасовані штани, має одну вагому причину — популярність соціал-демократичного кандидата в канцлери Герхарда Шрьодера й непопулярність самої ВДП. Впродовж останніх років партія з тріском вилетіла з урядів 12 земель і має сумний шанс не потрапити до бундестагу. Вже на минулих виборах лише допомога ХДС і особисто Коля врятувала ВДП від політичного забуття — ХДС просто «подарувала» партнерам частину своїх виборців.

Але тоді було що дарувати. Сьогодні ж сама ХДС за опитуваннями відстає більш як на десять відсотків від СДПН. І в такій ситуації «вірна дружина» ВДП крутить стегнами перед опозицією. Це не подобається Колю, а Вестервелле і голова партії Вольфганг Герхардт, починають говорити про «партію після виборів», що може означати тільки одне: якщо ХДС вибори програє, то вільні демократи спробують співпрацювати з соціал-демократами, не дуже потерпаючи від докорів сумління.

... На з’їзді Герхардт показав присутнім матрьошку з обличчям Шрьодера. Всередині була ще одна матрьошка — Партія «зелених», яка планує коаліцію з СДПН. Ще менша лялька — Партія демократичного соціалізму, що співпрацює з соціал-демократами в землі Саксонія-Ангальт. Це була, так би мовити, матеріалізована і стилізована клятва у вірності партії Коля. Сміх і аплодисменти зірвав пан Герхардт від 660 делегатів.

Партійні обранці не побачили в запалі ще одну — найменшу — ляльку з обличчям самого Герхардта: вона незримо була присутня на з’їзді з самого початку.

Лейпциг