Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

«Аve...» — як імпульс!

Перші власники історичної книжкової новинки «Дня» — про те, чому «ця тема має бути близькою для кожного, хто вважає себе відповідальним за долю України»
27 вересня, 19:35

Назвавши 2018-й роком Гетьманату Скоропадського, газета «День» розпочала важливу суспільну дискусію про Павла Скоропадського, його оточення та загалом про невивчені суспільством уроки того історичного періоду. Представлення книги «Ave. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського» продовжило цю дискусію, надавши їй свіжого імпульсу та нових аргументів.

Лише тиждень минув від першої офіційної презентації «Ave...», яка відбулася в рамках Форуму видавців у Львові. А вже в п’ятницю, 28 вересня, історичний фоліант презентують на Міжнародному книжковому фестивалі Book Space у Дніпрі. Для жителів і гостей міста «Ave...» представлять один із упорядників видання, редактор відділу «Історія та Я» Ігор СЮНДЮКОВ та автори — Марія ЧАДЮК і Вадим РИЖКОВ, зустріч з якими запланована на 16.00 у Малій залі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (вул. Олександра Поля, 1). До речі, «День» виступив головним інформаційним партнером фестивалю Book Space.

Тим часом ми продовжуємо публікувати найцікавіші думки, інспіровані книжковою новинкою «Дня».

«ПРОЕКТ, ЯКИЙ ФОРМУЄ ТА ПРОПОНУЄ ГУМАНІТАРНУ ПОЛІТИКУ ДЛЯ ДЕРЖАВИ»

Ольга КВАСНИЦЯ, викладач факультету журналістики ЛНУ ім. Iвана Франка:

— Насамперед, треба віддати належне редакції газети «День» і зокрема головному редактору видання Ларисі Івшиній за реалізацію справді інтелектуального проекту, який фактично формує та пропонує гуманітарну політику для держави. Не буду категоричною і не говоритиму, що в держави, по суті, немає виробленої та цілісної гуманітарної політики. Однак вона зараз лише десь на етапах свого становлення.

Як викладач університету, я можу сказати, що ця гуманітарна політика в багатьох моментах відверто провалюється. Як приклад, можу навести одне опитування, яке робили серед молоді. Питання полягало в тому, аби назвати імена тих, хто був українською елітою, яка складала національне ядро нації у перші 30 років ХХ століття. Я була прикро вражена відповідями. Люди називають два, а в кращому разі три імені: Франка, Грушевського та Винниченка. Жодного разу в цих опитуваннях не було згадано Скоропадського, Липинського, Вернадського та багатьох інших знакових постатей.

Натомість газета «День» свідомо артикулює ті смисли, котрі фактично зв’язують розрив часів, який трапився за радянського панування. Це свого часу спробували зробити дисиденти після епохи «Розстріляного відродження».

На жаль, у новітній час гуманітарною політикою в державі не займаються належним чином.

Була б свідома гуманітарна державна політика, то ми би не мали війни на сході, а концепція «русского міра» не мала би тут жодного шансу бути втіленою. Бо насправді війна ведеться за голови людей. А в них мають бути відповідні ідеї.

За інтелектуальним проектом газети «День» стоїть бачення минулого та його проекція на майбутнє з відновленням таких категорій, як шляхетність і аристократизм. Це відновлення того, що колись в українській мові позначали поняттям «великопанськість». Власне, це ті категорії, які були присутні в нашій історії, національній пам’яті та загалом у нашому єстві.

Інша річ, що на сьогодні поняття аристократизму дискредитоване завдяки радянській і пострадянській спадщині. До прикладу, досліджуючи у своїй науковій роботі тему еліти, інтелігенції і те, як ці категорії були відображенні зокрема у ЗМІ, в кращому випадку я натрапляла на поняття інтелігента, який був складовою суспільного робітничо-селянського устрою. У підсумку це дозволило радянській системі накинути ідею того, що українська нація всуціль селянська, без провідної верстви, без аристократії, без голови. Категорії аристократизму, шляхетності, як і їхніх представників, колись не артикулювалися, що більше заборонялися, не артикулюються і нині в нашому соціумі. Відповідно газета «День» пробує це реставрувати, акцентуючи увагу на тих постатях, які формували державу, які реалізовували культурний національний проект.

Пригадаймо, наскільки багато вдалося зробити гетьману Скоропадському за сім місяців правління. А тепер порівняймо це з тим, що зроблено з часу відновлення Української держави в 1991 році. Які наукові інституції збудовано? Які нові театри побудовано? Отож-бо й воно.

Доки ми не знатимемо досконало своєї історії та постатей, які її формували, доти ми не зможемо спонукати того модернізаційного проекту, якого всі так прагнемо. Тому що Європа — це не тільки сучасні автобани, а й відповідні ідеї та принципи. Йдеться про відповідальність, свідомість того, кого ми вибираємо і кого не вибираємо.

Брак аристократичної та національно свідомої еліти є вразливим місцем нашої національної свідомості. Адже чи є в нас зараз така еліта? Немає. Це наш постколоніальний спадок. А газета «День» своїм інтелектуальним проектом намагається ліквідовувати ці постколоніальні синдроми, зв’язуючи розриви в часі та наголошуючи, що в нашій історії були велетні духу і чину. Це були люди, котрі брали на себе відповідальність, котрі мали політичну волю до того, аби формувати і реалізовувати державний проект.

Розумію, що навряд чи суспільство погодиться сьогодні на ідею відновлення родової аристократії, бо змінилися історичні часи та контексти. Однак питання духовної аристократії залишається чинним. Свідченням останнього є колектив авторів, які у синергетичній взаємодії створили оригінальний корпус текстів про постать гетьмана Скоропадського.

«ПОВЕРНЕННЯ СПРАВЖНЬОЇ ІСТОРІЇ В УНІВЕРСИТЕТСЬКІ АУДИТОРІЇ»

Оксана СУРМАЧ, директор Педагогічного коледжу ЛНУ ім. Iвана Франка:

— Презентація «Ave...» — це, без сумніву, важлива інтелектуальна подія для України. Побудова держави повинна відбуватися не за зачиненими дверима, а у відкритому діалозі — на таких інтелектуальних платформах, як та, котру газета «День» запропонувала на Форумі видавців.

Зустріч із авторами книги стала якісною передмовою до її прочитання. Для мене важливо, що в «Ave...» проводяться паралелі між минулим і подіями сьогоднішнього дня. Як часто акцентує Лариса Олексіївна, сучасне — це завжди дзеркальне відображення минулого. Те, що ми не засвоїли, упустили і не вивчили, відгукується нам до сьогодні тим незнанням і тими нинішніми бідами.

Газета «День» працює над вихованням української по духу еліти, закликаючи її співпрацювати з народом. Тільки у цій співпраці і спільних зусиллях можна збудувати гідну державу. По суті, зараз у нас немає політичної еліти. Є лише окремі її представники, які беруть на себе відповідальність і намагаються зробити щось для держави. Також імпонує прагнення «Дня» відродити в українців народний аристократизм, який у співпраці з українською по духу елітою дасть можливість поштовху до державності та соборності. Адже Україну необхідно будувати саме на цих ідеях.

Знаю із власного досвіду, що є чимало викладачів, які використовують книжки газети «День» в освітньому процесі. Таким чином відбувається повернення справжньої історії в університетські аудиторії. Нині дуже важливо відродити нашу історичну пам’ять та історичну традицію, бо без неї поступу вперед не буде.

«УСЕ — ЩОБ ВІДЧУТИ ДУХ РОДОВОГО ГНІЗДА СКОРОПАДСЬКИХ»

Автори ексклюзивного арт-супроводу «AVE...» — про чудовий досвід колаборації

«AVE...» — це не лише книга, а й парфуми в елегантному флаконі у вигляді ангела, розроблені як ексклюзивний арт-супровід для історичного фоліанта. Такого не робив ще ніхто! Коли в головного редактора «Дня» виникла ця ідея, ми познайомилися з талановитими українськими парфумерами, які вже спричинили сенсації в європейських професійних колах, — Владом Зваричем і Олександром Перевертайлом. Як зазначила Лариса Івшина, «тепер їх колаборацію з високими смислами зможе оцінити і наш читач — об’єднання брендів заради відродження шляхетності! І смаків, і відчуттів.... Запахів гірких і свіжих трав...Пам’яті».

 До речі, перший медійний досвід об’єднання брендів також належить «Дню». До 15-річчя газети відомий художник-графік Павло Маков подарував власний малюнок, який не менш відома дизайнер Лілія Пустовіт нанесла на елегантну хустку. Найкращі — для найкращих!

«День» вирішив поспілкуватися з творцями арт-супроводу книги, аби поцікавитися їхніми враженнями від роботи над проектом, а також тим, як вони відчули пошанування гетьмана через такий незвичний хід — вторгнення історії в інші сфери.

Саме засновник парфумерного будинку Partisan Parfums Олександр ПЕРЕВЕРТАЙЛО розробив свіжий і водночас зелений аромат, який ніби переносить нас на слобідські ландшафти.

«Газета «День» традиційно робить різні цікаві арт-супроводи для своїх історичних видань, — відзначає Олександр Перевертайло. — Цього разу виникла ідея створити парфуми — я у свою чергу радо погодився на цю пропозицію. Безумовно, такі колаборації — об’єднання історичної книги і тематичний аромат — чудово всіма сприймаються.

 Для мене робота над AVE стала не тільки зануренням в історію гетьмана Павла Скоропадського, адже аромат розроблявся саме з ідеєю відтворити дух маєтку Скоропадських, що був розташований у Тростянецькому парку. Тому перед безпосередньою роботою над парфумами я дослідив, які рослини ростуть на цій місцевості.

 Крім того, певна заготовка подібного аромату в мене ще була відтоді, як я працював над ароматом, що був присвячений українським південним степам. Однак його треба було довести до пуття, зробивши акцент на відчутті саме м’яких і свіжих трав тростянецького парку.

Звичайно, цей аромат є фантазійним, та в ньому є все, щоб відчути дух родового гнізда Скоропадських».

 Ми дбали про те, щоб кожен етап роботи супроводжувався небанальним підходом. Естетичний флакон гутного скла для парфумів на замовлення «Дня» розробила львівська мисткиня Еліна БІЛОУС. Еліна та Олександр познайомилися... на презентації парфуму, але кожен із них зробив свою частину висококласної роботи.

«У мене завжди був пієтет до нашого минулого і до постатей, які творили історію України, — відзначає Еліна у коментарі для «Дня». — Завжди думала, що мені колись випаде шанс долучитися саме як художниці, а не просто як громадянки, до вшанування певної історичної особистості. І тут надійшла така чудова пропозиція від пані Лариси Івшиної — можливість попрацювати в надзвичайно глибокій та важливій темі. Для мене це була можливість і себе показати, і виявити свою пошану до постаті гетьмана Скоропадського. Адже я дуже поважаю його як людину, як особистість, як державотворця.

Крім того, це стало стимулом ближче познайомитися з ним, більше про нього прочитати і дізнатися. У цей період я прочитала чимало книжок про нього і передивилася всі документальні фільми, присвячені гетьману Скоропадському. Мої знання про нього стали значно глибшими. Звичайно, раніше я знала суть його політичної діяльності та важливість його внеску в українську історію. Але загалом це був набір неструктурованих фактів і думок. Для того, щоб глибше зрозуміти Скоропадського, мені довелося прочитати його особисті листи та щоденники, а також ознайомитися з тим, що про нього писали інші.

Ідея флакону у вигляді ангела? Розкажу передісторію. Ще рік тому ми спілкувалися з пані Ларисою Івшиною про те, що вона планує видати нову книгу про Гетьманат Скоропадського. Тоді це мене відразу дуже зацікавило, бо я завжди цікавилася темою розбудови України як держави. Впевнена, що ця тема взагалі має бути близькою для кожного, хто вважає себе відповідальним за долю України.

І ось тоді пані Лариса сказала, що, крім книги, планує випустити парфуми. Для них потрібен буде відповідний флакон, а я якраз займаюся склом. Рік минув дуже швидко. У мене було багато різних ідей для оформлення флакона, але, відверто кажучи, жодна з них мені не подобалася. І ось одного разу, коли я займалася іншою справою, до мене прийшла потрібна ідея. Зазвичай мені для натхнення потрібна музика або кіно. І якраз у фільмі я почула фразу про те, що деяких ангелів Господь залишає на землі, аби в цьому світі вони виконували свою місію. І тут мене осяяло: в України завжди були свої ангели, які служили задля її блага. У голові постала картина флакона у формі ангела з крилами. Почала працювати. Далі надіслала ескізи пані Ларисі. Вона відчула мій задум і погодилася на цю ідею. Ось так і з’явився ангел для AVE.

Це був унікальний та дуже корисний у всіх сенсах досвід. Раніше в форматі створення арт-супроводу для книги я не працювати. Загалом вважаю ідею створення арт-супроводу дуже правильним ходом. Бо є різні люди, які по-різному сприймають інформацію. Когось книжка може зацікавити саме через оригінальний аромат парфумів. Йому розкажуть, що це не просто звичайні парфуми — вони присвячені гетьману Павлу Скоропадському, що спонукатиме людину поцікавитися цією історичною постаттю. А комусь припаде до вподоби саме флакон, передісторія якого також стане приводом для знайомства зі Скоропадським.

Робота над AVE стала чудовим шансом для реалізації своїх ідей у новому форматі і для мене, і для парфумера, і, безумовно, для дизайнера обкладинки книги, яка оформлена просто фантастично — у витриманому шляхетному стилі».

***

Нагадаємо, що придбати книгу «Ave. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського» можна в магазині на сайті «Дня»  або безпосередньо в редакції (пр-т Перемоги, 121Д, каб. 4.5), у книгарнях Львова, на книжковому фестивалі Book Space у Дніпрі — стенд №1 на території «космічного містечка» біля ОДА (вул. Олександра Поля, 1). А вже незабаром — у мережах книгарень по всій Україні.

Парфуми AVE можна придбати і замовити у львівському бутику UAKrasa (вул. Коперника, 16), а вже найближчим часом — і в столиці. Слідкуйте за нашими оновленнями!

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати