...коли дві нації борються, то білі рукавички треба скинути.
Юрій Горліс-Горський, український військовий і громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР

Археологи «розкривають карти»

Попри брак фінансування, цього року українські науковці провели десятки експедицій
14 грудня, 2017 - 10:35
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«Державного фінансування саме польових археологічних досліджень не передбачено взагалі. Всі дослідження, результати яких можете побачити, проводились за рахунок або грантів, або якихось благодійних коштів. Також значна кількість фінансувалась забудовниками. Адже відповідно до законодавства, якщо будівництво зачіпає пам’ятку, вона має бути досліджена коштом забудовника», — розповідає Антон КОРВІН-ПІОТРОВСЬКИЙ, директор «Охоронної археологічної служби України» Інституту археології НАН України. Спілкуємося з ним на конференції «Археологія України-2017», основний організатор якої — Інститут археології НАН України. Така подія проводиться вперше. На 32 постерах в археологічному музеї показали результати найцікавіших цьогорічних досліджень: карти, фотографії з розкопок і з артефактами тощо. Загалом, каже Антон, у 2017-му провели не менше 200 експедицій.

У «ДЖУНГЛЯХ» ЛУГАНЩИНИ

«У таких «джунглях» кремінських лісів виявили поселення, доволі непогане, доби фінальної бронзи. Будемо досліджувати його далі, мабуть, з березня по червень наступного року. Кілька поселень виявили у балці Великий Суходіл поблизу Лисичанська. Одне поселення епохи Середньовіччя виявилось зруйнованим — хтось проклав величезну траншею, в якій потім ми знайшли багато матеріалу. Кістки тварин, кераміка — це теж треба досліджувати», — ділиться планами Сергій ТЕЛІЖЕНКО, науковий співробітник відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України. Цього року Сергій працював з експедицією в Луганській області.

«Ми проводили дослідження у більш-менш безпечній зоні, це Попаснянській район, околиці міста Лисичанськ, Кремінський район. Там бойові дії вже пройшли і ризик натрапити на вибухонебезпечні  предмети майже відсутній, — коментує Сергій. — Майже усі дослідження, які проводились цього року, пов’язані з розвитком інфраструктури, яка буде облаштовуватись у Луганській області. Це проведення нових комунікацій, електро- і газопостачання тощо. Тож на Луганщину повертається нормальне життя».

Про одне поховання епохи Середньовіччя у місті Сватове археологи дізнались завдяки активістам, які облаштовували ділянку під козацький табір. «Поховання середньовічне, у межах VIII—X століть нашої ери, людей поховали за мусульманським обрядом — випростане трупопокладення головою на південний захід, обличчям на південь, тобто на Мекку. Справа у тім, що у складі Хозарського каганату, який у ті часи був на території сучасного сходу України, були мусульмани, — говорить Сергій Теліженко. — Поховання і саме місце доволі цікаві. Це висока точка над Сватовим, внизу протікає річка Красна — пейзаж дуже непоганий. Далі дослідження там не проводитимуться. Поховання частково зруйноване, а те, що залишилось, ми дослідили».

«ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЗАМАЛО»

Крім браку фінансування, українським дослідникам завдають клопоту «чорні копачі», які грабують пам’ятки. «Так звана чорна археологія набула катастрофічних масштабів. Мабуть, в Україні немає села, де не було б два чи три металодетектори. Люди порпаються з ними на території археологічних об’єктів, що призводить до їхніх великих руйнувань, — акцентує Антон Корвін-Піотровський. — Тут, певно, мало державної політики, мало покарання та адміністративних заходів з боку влади, яких насправді і нема. Важлива свідомість самих громадян. Тих, хто проводить такі роботи, — щодо того, яку шкоду це приносить нашій археологічній спадщині, нашій державі. І також власників землі, які крізь пальці дивляться на те, що по їх території ходять якісь люди і щось шукають».

До речі, днями ми отримали відповідь на запит до правоохоронних органів щодо моніторингу сайту аукціону для колекціонерів Violity (має репутацію місця, де активно збувають знахідки «чорні копачі»). Нагадаємо, у серпні цього року Міністерство культури звернулось до СБУ з проханням зробити таку перевірку на предмет законності проведення операцій із культурними цінностями. «День» надіслав запит до Служби безпеки, щоб дізнатися про реакцію на звернення Мінкульту. Незабаром отримали відповідь, що розслідуванням злочинів щодо незаконного обігу культурних цінностей займається Національна поліція. Наш запит перенаправили до НПУ, і на початку грудня ми отримали відповідь від начальника департаменту карного розшуку Нацполіції Сергія Тіхонова, що у них запитувана інформація відсутня. Тож гучні потрібні заяви у нас вже роблять, але практичних результатів вони поки не приносять. 

ОБЛІК СПАДЩИНИ МАЙЖЕ ВІДСУТНІЙ

«Сьогодні в Україні є розкрученими приватні колекції, які на 99% формуються за рахунок предметів, знайдених «чорними археологами». У цих людей є гроші на розкрутку, на те, щоб навіть представляти все так, наче вони роблять для України щось хороше. А в офіційної науки недостатньо ресурсу, зокрема медійного, щоб висвітлювати результати своїх досліджень», — визнає Антон Корвін-Піотровський.

Трохи обнадіює те, що 2018-й Мінкультури збирається оголосити Роком відновлення культурної спадщини. «Можливо, варто краще профінансувати заходи з обліку спадщини. Сьогодні у нас фактично відсутній державний реєстр нерухомих пам’яток, який має вести Міністерство культури. Але по факту воно цим не займається, — констатує Антон. — Головне, щоб ініціатива з роком відновлення культурної спадщини не була «для галочки».

Марія ПРОКОПЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: