Минуле не зникає. Героїчно пролита кров не зникає. Вона трансформується в нову форму духовної енергії, породжує людину, яка має його виспівати. Минуле воскресає і розцвітає в генієві.
Євген Сверстюк, український письменник, доктор філософії, президент Українського пен-клубу

ЦЕРКВИ СВIТУ

31 серпня, 2005 - 00:00

Михайло Горбачов отримає премію Афінагора

Як стало відомо, екс-президент СРСР Михайло Горбачов удостоєний премії Прав людини за видатний внесок у припинення холодної війни та затвердження у світі релігійної свободи. Нагорода носить ім’я Константинопольського патріарха Афінагора (помер 1972 р.), відомого своїм внеском у нормалізацію відносин між Вселенськими Православною і Католицькою церквами. 1964 року, вперше після розриву 1054 року, патріарх Афінагор дружньо зустрівся з Римським папою, й вони проголосили зняття давнішньої взаємної анафеми. До свого обрання на патріаршество Афінагор служив архієпіскопом в Америці й вважався особистим другом американського президента Гаррі Трумена. Щорічна премія Афінагора присуджується архонтами (членами ордену Святого Андрія). Лауреатами Афінагоровської нагороди серед інших були американські президенти Джиммі Картер, Джордж Буш-старший, мати Тереза. Церемонія нагородження відбудеться 22 жовтня в нью-йоркському готелі «Хілтон»; премію вручатиме патріарх Варфоломей. (Служба інформації Грецької православної архієпископії в Америці)

Патріарх Філарет — перший!

Всеукраїнський тижневик «Корреспондент» опублікував черговий «Топ-100» — рейтинг ста найвпливовіших діячів України. Як і 2004 року, предстоятель Української православної церкви Київського патріархату патріарх Філарет визнаний найбільш впливовим релігійним діячем України. Загалом до «Топ 100» 2005 року потрапили чотири церковні особи — патріарх Філарет посів 14-е місце, митрополит УПЦ МП Володимир (Сабодан) — 17-е місце, глава УГКЦ кардинал Любомир Гузар — 32-е місце й головний рабин України Яков Дов Блайх — 65-е місце рейтингу. Ніхто з інших релігійних діячів не потрапив до списків тижневика також у попередні роки. («Корреспондент»)

Єрусалимська епопея закінчена

Наприкінці серпня закінчилася тривала й скандальна епопея, пов’язана з патріаршою кафедрою Єрусалимського патріархату. Як уже повідомлялося, патріарх цієї кафедри Іріней Скопелітіс (обраний 2001 року) й кілька його наближених були викриті в корупції, торгівлі наркотиками, незаконних фінансових операціях, а головне — в секретному продажу значних ділянок території Єрусалима, іншими словами, в продажу Святої землі. Священний Синод Єрусалимської церкви усунув Ірінея від кафедри, а недавно обрав нового патріарха — Феофіла III (у миру — Ілія Яннопулос). Його повний титул — Найблаженніший Патріарх Святого Граду Єрусалима і всієї Палестини. 53-річний новообраний патріарх — грек; освіту здобув у Єрусалимській патріаршій школі, в Афінському університеті та в аспірантурі Дармського університету (Велика Британія). Був представником Єрусалимської церкви в Центральному комітеті екуменічної Вселенської ради церков.

Ватикану погрожує «Аль-Каїда»?

Італійська влада почала вивчати послання арабською мовою, яке було розіслане факсом і містить приховані погрози Ватикану. Припускають, що цей текст склала міжнародна терористична організація «Аль-Каїда». Послання обвинувачує Ватикан у «підтримці капіталістичних країн, зацікавлених в іракській нафті», які приєдналися до війни в Іраку. Автори листа намагаються також виправдати терористичні акти, скоєні 2004 року в Іспанії та Лондоні: ці акції названі «самозахистом проти тероризму в Іраку й Афганістані», якому потурає Ватикан. (Інтерфакс)

Російські фундаменталісти просять припинити відносини з Римом

Як повідомляє Інтерфакс, «у зв’язку з активізацією уніатів (греко-католиків) в Україні православна громадськість Росії звернулася до патріарха Московського та всієї Русі Алексія II з проханням припинити всі відносини з Римсько-католицькою церквою й розпочати активну місіонерську діяльність у країнах Європи та Америки». У зверненні «Союзу православних громадян» до патріарха Алексія говориться: «Необхідно прийняти в лоно Православної церкви всі общини старокатоликів, які виявили на те бажання, створити навчальний заклад Російської православної церкви з підготовки священнослужителів латинського обряду для служіння в країнах Європи та Америки й розвитку в них активного православного місіонерства... Будь-які відносини з Ватиканом мають бути перервані, оскільки Католицька церква використовує їх тільки на свою користь. Аби виграти в шулера, є лише один метод — не сідати за картярський стіл». (Дозволимо собі припустити, що запропоновану войовничу «експансію православних на Захід» цей самий Захід просто не помітить, принаймні, не вважатиме її незаконною. — К.Г. ).

Константинополь миротворчий

Триває протистояння між Сербською православною церквою (СПЦ) і невизнаною Македонською православною церквою (МПЦ) (декілька десятиліть тому вона була частиною Сербською, а потім проголосила свою незалежність). Свої послуги посередника запропонував Константтнопольський патріарх Варфоломей I — він написав листи прем’єр-міністру Македонії Владо Бучковському й патріарху Сербському Павлу. Як стало відомо, македонські архієреї позитивно оцінили заклик патріарха Варфоломея «знайти форму для мирного почину з метою розв’язання міжцерковної проблеми». Аналітики зазначають, що Варфоломей I не став на той чи інший бік у сербсько- македонській суперечці, а «запросив дві Церкви до діалогу», причому в листі до прем’єра Македонії він назвав невизнану Македонську церкву «святішою». У листі до прем’єра патріарх Варфоломей «по-батьківському просить» Бучковського спонукати ієрархів МПЦ «повернутися за стіл переговорів» із Сербською церквою. Він також радить «розпорядитися про негайне звільнення» ув’язненого митрополита Івана (Вранішковського) (СПЦ), оскільки його арешт «створює за кордоном дуже кепське враження обмеження прав людини у вашій країні» і шкодить вашим міжнародним відносинам, особливо у зв’язку з бажанням вашої країни вступити до ЄС». Як повідомив кабінет прем’єр-міністра, відповідь Константинопольському патріарху вже надіслана. Загалом готовність Варфоломея сприяти продовженню переговорного процесу була оцінена позитивно обома сторонами. Бентежить одне — досі всі пропозиції Константинопольського патріарха про посередництво «зупинялися на півдороги», не трансформувалися в «конкретні кроки». Тому далі все залежить від того, «чи виявить Патріарх достатньо мужності, щоб стати вище за своє грецьке походження й подивитися на речі без забобонів». (Телеканал А1).

Велика Британія: бути чи не бути ісламу

Після лондонських терористичних актів у ЗМІ Великої Британії почалися активні дебати щодо місця ісламу в британському суспільстві. Дуже скоро ці дискусії перекинулися на обговорення й аналіз суспільної ролі не лише ісламу, а й релігій загалом. Чимало відомих коментаторів та аналітиків сьогодні атакують релігію як таку, як інститут, що небезпечний для сучасної світської культури, й закликають суспільство встати на захист «цінностей Просвіти» від релігійного екстремізму. «Адже якщо всі релігії вчать, що життя після смерті значно краще за земне, то не дивно, що релігійні фанатики не рахуються ні зі своїм життям, ні з життями інших людей». На думку аналітиків, те, що зближує екстремістського мулу з католицьким падре або протестантським пастором, є набагато значнішим і важливішим, ніж те, що їх роз’єднує. Йдеться про фанатизм, ксенофобії, забобони... Тому причиною всіх наших жахів, утрат, насильства й неуцтва є, звісно, релігії як такі — помилки похмурого середньовіччя, сміхотворний анахронізм, що є результатом недостатньої освіти». Британські журналісти звинувачують також свій світський уряд у тому, що він ставиться до релігії, як до якоїсь високої й важливої цінності: «Якщо ми хочемо назавжди позбутися релігійних воєн — так, як ми вже позбулися рабства та канібалізму, — слід рішуче зрікатися релігійних догм». («Тhe Guardian», «Тhe Times»)

Підготувала Клара ГУДЗИК, «День»
Газета: 
Рубрика: