Чому Київ пливе?

Хто винен, що Київ вкотре затопило? Потужні зливи, старі ливнівки чи неготовність міської влади боротися з наслідками стихії? Кияни намагаються зрозуміти, чому в ніч на 19 серпня центр столиці вкотре перетворився на озеро. Якщо минулого тижня «поплив» Хрещатик, то вихідними постраждали інші центральні вулиці, зокрема Еспланадна та Антоновича. Вода також залила підземний паркінг торговельно-розважального центру «Гулівер». Поруч опинилися під водою з десяток автомобілів.

За словами мера Києва Віталія КЛИЧКА, місто з наслідками негоди впоралося, але на майбутнє влада вчитиметься оперативніше реагувати на подібні зливи і швидше ліквідовувати наслідки негоди. Містяни чули це і після зливи 25 липня, і після «потопу» 15 серпня. Тепер у заявах міського голови додалися тези, що місто розроблятиме нові проекти для заміни дощової каналізації на вулицях, де виникли проблеми, а рятувальники перевірять ТРЦ на їхню готовність до підтоплення.

«ЛИВНІВКИ НЕ ОНОВЛЮВАЛИ ДЕСЯТИЛІТТЯМИ»

«Ми вивчаємо місця, де були підтоплення, щоб поставити там більш потужні насоси. Здійснимо реконструкцію системи стокової каналізації на найбільш проблемних вулицях, — цитує Кличка його прес-служба. — Там, де робимо капітальний ремонт доріг, ми ставимо нову систему. Але не будемо забувати, що у Києві 800 кілометрів комунікацій зливової каналізації, більшу частину яких не ремонтували і не оновлювали десятиліттями».

Експерти зі сфери містобудування погоджуються з мером, що міська система ливнівок застаріла й вичерпала свої ресурси. Нею не займалися попередні мери, тому команда Кличка вийшла у цій ситуації крайньою. Але чимало «гріхів» і за нею. Нинішній склад Київради вже відзначився скандальними погодженнями детальних планів територій, які передбачають забудову зелених зон висотками і торговельно-розважальними центрами, що збільшує навантаження на наявну інфраструктуру.

Як коментував нещодавно «Дню» експерт із містобудування Віктор ГЛЕБА, забудовники отримують дозволи на будівництво ТРЦ з порушеннями державних будівельних норм і схвалюють такі відхилення за певну плату в Мінрегіоні. Система відпрацьована. Тільки от втручаються дощі. Погоджене на папері вилазить озерами посеред вулиць і затопленими паркінгами.

РОЗПЛАТА «ГУЛІВЕРА»

Згаданий ТРЦ «Гулівер» був скандальним із самого початку будівництва. По-перше, як можна було зводити будинок у майже 142 метри заввишки в історичному середмісті, де дозволена висотність становить усього 27 метрів? Крім того, ця територія є колишніми заплавами річок. Погодив проект головний архітектор Києва 1996 — 2003 років Сергій Бабушкін. Він же дозволив збудувати найвищий хмарочос у столиці на Кловському узвозі, 7А, за що Київ неодноразово отримував зауваження від ЮНЕСКО, адже споруда перекриває панораму на Києво-Печерську лавру.

По-друге, ніхто не врахував, що з появою мегакомплексу зросте транспортне навантаження на вулиці Еспланадну та Басейну. Затори тут стали звичним явищем.

Леонід КОСАКІВСЬКИЙ: Те, з чим стикаємося дедалі частіше, є наслідками хаотичної забудови міста, починаючи з 1996 року, перетворення Києва на кам’яні джунглі. У зв’язку з інтенсивною непродуманою забудовою, її надзвичайним ущільненням зникають зелені зони, які зазвичай вбирали в себе опади, що призвело до збільшення площі водозбору дощової каналізації, яка не розрахована на такі об’єми. А гроші в її модернізацію не вкладаються, чого потребують такі обсяги зведення нових будинків, через жадібність забудовників, які дбають лише про зайві поверхи для своїх надприбутків

По-третє, кияни були категорично проти будівництва «Гуліверу», оскільки раніше там був розташований сквер. Хоча всередині 1990-х у цьому місці збудували кільце трамваю, яке проіснувало п’ять років, містян не полишала думка про відновлення скверу. Утім, з 2002 року почали з’являтися різні проекти забудови цього простору. Перемогла ідея 35-поверхового бізнес-центру в поєднанні з 16-поверховим розважальним комплексом «Гулівер».

«ЦЕ НАСЛІДКИ ХАОТИЧНОЇ ЗАБУДОВИ МІСТА»

«Причин таких катаклізмів декілька. Є й погодні, від них ніхто не застрахований. Але є й рукотворні, — розмірковує у «Фейсбуці» перший міський голова Києва Леонід КОСАКІВСЬКИЙ. — Те, з чим стикаємося дедалі частіше, є наслідками хаотичної забудови міста, починаючи з 1996 року, перетворення Києва на кам’яні джунглі. У зв’язку з інтенсивною непродуманою забудовою, її надзвичайним ущільненням зникають зелені зони, які зазвичай вбирали в себе опади, що призвело до збільшення площі водозбору дощової каналізації, яка не розрахована на такі об’єми. А гроші в її модернізацію не вкладаються, чого потребують такі обсяги зведення нових будинків, через жадібність забудовників, які дбають лише про зайві поверхи для своїх надприбутків».

ХРЕЩАТИК, 19 СЕРПНЯ 2018 р.

«До цього додалися прорахунки проектантів нових ТРЦ і ЖК, владних структур, які чи внаслідок дрімучої некомпетентності, чи, можливо, корупції погоджували неприйнятні проекти і технічні умови підключення до мереж, — додав Леонід Косаківський. — Зливостоки погано чистяться, як і місто загалом, бо кількість змитого дощем сміття, що забиває решітки, вражає. Та й влада не повинна лише списувати на те, що зливова каналізація довго не ремонтувалася. «Гулівер», Еспланадна, Антоновича, Хрещатик, «Метроград» тощо — ще свіженькі, не так давно вийшли з ремонту або постали у всій красі, але до випробування природою виявилися неготовими».

РЯТІВНА «ГУБКА»

Леонід Косаківський вважає, що Київрада має терміново розглянути проблему дощової каналізації, надати гроші й почати реалізовувати програму її розбудови та модернізації. Експерт-транспортник Віктор ПЕТРУК додав на своїй фейсбук-сторінці, що інфраструктури, абсолютно стійкої до стихії, не існує, але вона повинна бути стійкою до наслідків стихії і здатною самовідновлюватись.

«Такі явища характерні для багатьох великих міст, Київ не унікальний. Але проблема в тому, що велика частина земної поверхні захована під забудовою, вода не може сходити природним шляхом. Тому виходів із ситуації є декілька, — розмірковує співкоординатор Ради з урбаністики Києва Григорій МЕЛЬНИЧУК. — Це контроль над забудовою, щоб був певний відсоток відкритого ґрунту, тобто мають бути парки, сквери, зелені зони. Щодо поточних рішень, то є такий принцип «міста-губки», який використовують у Берліні, Відні та інших містах. Він передбачає, що кущі, дерева, газони на дахах, фасадах і в громадських місцях вбирають дощову воду. А парки чи сквери можуть стати акумулюючими басейнами безпосередньо на міській території, тому що відвести велику кількість опадів дуже швидко — дорого та складно. У Києві є місця, де справді потрібно замінити ливнівки. Але вони не можуть відвести воду досить швидко. Тому концепція «місто-губка» — це те, що мають використовувати великі міста».