Чому українські діти розмовляють російською мовою?
Уже рік минув з того часу, як душевний біль примусив мене написати до «Дня» про бідність телебачення на дитячі передачі, про наповнення єдиної для малят передачі «На добраніч, діти» та про важливість для формування самосвідомості дитини присутності мультфільмів з українською мовою спілкування персонажів. Судячи з листа «Чому?» читача А. Бурлюка («День», № 132) , «віз і нині там». Змін немає. Дискусія триває. Можна, звичайно, поспівчувати автору листа, який вважає, що того факту, що російську мову «розуміють на території» від Карпат до Тихого океану» (до речі, мусили розуміти, як і знати згадуваний істмат і діамат), уже достатньо, щоб зараз у своїй державі, на власній землі продовжувати вкорінювати цю саму мову в серцях і думах підростаючого покоління, продовжувати вирощувати манкуртів.
Може, досить вже дискутувати про державну мову, а постаратися вивчити її добре самому, допомогти своїм дітям полюбити її, шанувати? Може, самому почитати про трагічну долю Миколи Гоголя та дружбу Віктора Некрасова з молодими українськими шістдесятниками?
На відміну від пана Бурлюка, у мене не є головним запитання «Чому?» Я не брешу своїм дітям, розмовляючи на людях однією, а вдома іншою мовою. Я не лицемірю, розмовляючи з колегами, не насилую себе, розмовляючи з друзями. Але мені болить, коли я змушена пояснювати вже вкотре своїй донечці, що дітки, які бавляться з нею у пісочнику, не приїхали звідкілясь, вони з України, українські дітки, але говорять російською мовою. Тому що дитина моя ставить основне запитання, відповідно і до свого «чомуччиного» віку: «Чому?»
Так само я втомилася пояснювати дитині, чому з регулярністю до маразматичного «крутять» занудні мультфільми по п’ять хвилин щодня «Про Беду», «Емелю» та ін. Російською мовою без перекладу. Ніби немає в нас прекрасних колоритних мультиків про козаків, «Ходить гарбуз по городу», «Коза-Дереза» та ін., ніби так важко перекласти неукраїнські мультики для наших дітей. А це — необхідно. Очевидно, «куражитися» над дітьми, для котрих українська є материнською мовою, можна. Невже російська мова, яку добровільно- примусово знали за царя і 70 років радянської влади, має і надалі вже змалку давити самосвідомість дітей, принижуючи значення мови землі, яка їх народила і годує?
