Доля випробовує тих, хто намірився іти до великої мети, але сильних духом не спіймає ніхто, вони зі стиснутими руками вперто і сміливо ідуть до наміченої мети.
Катерина Білокур, українська художниця, майстер народного декоративного живопису

Два фронти Десятинки

Чому громада стала на захист архітекторів і вимагає визнати незаконність споруди біля Музею історії
7 лютого, 2018 - 10:17
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

На клаптику території між Національним музеєм історії України та фундаментами Десятинної церкви 12 років працює так званий «Десятинний монастир». Він належить Українській православній церкві (Московського патріархату). Столичні активісти та пам’яткознавці стверджують, що це МАФ, споруджений незаконно. Територія належить до буферної зони Національного заповідника «Софія Київська», до того ж знаходиться у пам’ятко-охоронній зоні історичної частини Києва. Будувати тут подібні споруди не можна.

АРХІТЕКТОРИ — ВІЛЬНІ!

Тривалий час громада мовчки спостерігала за таким станом речей. Та 25 січня поліція затримала двох архітекторів, Олександра Горбаня й Олексія Шемотюка, які спробували привернути увагу влади до проблеми. Тепер їх звинувачують у підпалі каплички-МАФу УПЦ.

Спочатку Шевченківський районний суд міста Києва обрав архітекторам запобіжний захід у вигляді арешту на 60 діб із альтернативою внесення застави у розмірі фантастичних 2,2 мільйона гривень. Адвокати захисту подали апеляцію щодо зміни запобіжного заходу.

Громадськість бурхливо відреагувала на ситуацію. Минулої суботи, 3 лютого, активісти провели акцію «Свободу архітекторам», вимагаючи звільнити Горбаня та Шемотюка, а також наполягаючи на розслідуванні того, на яких підставах на території зі статусом особливо цінних земель історико-культурного призначення з’явився цей МАФ.

У понеділок, 5 лютого, в Апеляційному суді міста Києва розглядалася апеляція щодо ув’язнених архітекторів. Час розгляду позову постійно переносився. Висловлювали побоювання, що засідання взагалі не відбудеться. Так, колега одного з ув’язнених, архітектор Олексій Горбань, розповів у «Фейсбуці», що минулої п’ятниці разом із дружиною був на побаченні з архітекторами у СІЗО. На той час чоловіки не отримали повідомлень про виклики до Апеляційного суду міста Києва.

У цей же день, 5 лютого, на сайті УПЦ (МП) з’явилося повідомлення, що представник Десятинного монастиря подав заяву в Апеляційний суд міста Києва з проханням відпустити «паліїв храму», мовляв, релігійна громада готова взята їх на поруки. Дивна позиція. Щоправда, суд таки відпустив архітекторів, але на поруки народних депутатів.

«Я вважаю їх найкращими акціоністами сучасності. Їх акція, метою якої було привернути увагу до захоплення іноземцями нашої історичної землі, спрацювала на 500%, — пише про Горбаня та Шемотюка у «Фейсбуці» народний депутат Ігор ЛУЦЕНКО, один із тих, хто поручився за архітекторів. — Ми очікуємо, що, врешті, з’явиться держава і законним чином очистить територію від нелегальних зайд... Якщо ми дотиснемо і переконаємо державних мужів, Євгена Нищука та Віталія Кличка (нагадаємо, це міністр культури та мер Києва. — Ред.), використати свої повноваження і добитися порядку на Десятинці, то, власне, Горбань і Шемотюк уникнуть кримінальної відповідальності. Якщо ж далі дозволимо чиновникам демонструвати боягузтво і брати хабарі за сліпоту та глухоту, то, нагадаю, нищення шляхом підпалу передбачає реальні строки. Попереду — серйозна боротьба».

ПІД ТИСКОМ «ФОРМАЛЬНИХ ПРИЧИН»

Десятинна церква та все, що з нею пов’язано, давно не дає спокою російській церкві. Там давно намагаються заволодіти місцем, де стояв перший кам’яний храм Київської Русі. Ще у 2004—2005 роках тодішній президент Віктор Ющенко та мер Києва Олександр Омельченко на прохання УПЦ погодили будівництво нового Десятинного храму на місці його давніх підмурків. І це попри спротив археологів та архітекторів, які наголошували, що макету істинної Десятинки не збережено, а будувати щось із голови — абсурдно. Конфлікт завершився початком археологічних робіт на місці давнього храму. Тим часом УПЦ (МП) встановила поблизу непримітний дерев’яний будиночок, щоб провести одну літургію. А вже у 2012 році його обшили камінням, і так укріпилися на цій території.

Тому крім суду за остаточне звільнення архітекторів, має розгорнутися інший фронт — щодо законності появи «Десятинного монастиря». Позов мало б підготувати Міністерство культури України. Однак в оприлюдненій заяві на сайті відомства йдеться, що це має зробити Національний музей історії України. Бо земельна ділянка, де наразі розміщується капличка-МАФ, належить саме йому. 

Та як пояснюють юристи, Національний музей історії України може долучитися до розгляду позову лише у якості третьої сторони. Приміром, якщо такий позов підготує Мінкультури чи департамент культури Київської міської держадміністрації, оскільки захист особливо цінних земель є повноваженням центральних органів виконавчої влади.

Наразі генеральний директор НМІУ Тетяна Сосновська разом із колегами та юристами вирішує, як краще подати позов, щоб його не відхилили. Коли матеріал ішов до друку, коментар пані Тетяни отримати не вдалося, тож про деталі «День» повідомить згодом. Бо як-не-як захищати охоронну зону Софії Київської зобов’язаний Мінкульт, а не музей. Громадськість здивована тим, що міністерство публічно примушує НМІУ захищати історію Десятинного храму. Одне з пояснень, яке нещодавно озвучила заступниця міністра культури Тамара Мазур, — буцімто відомство програє суд з формальних причин. Цікаво, яких?

Інна ЛИХОВИД, «День». ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Газета: 
Рубрика: