«Фея» солодощів і м’ясний «барон»

Два ветеранські бізнес-проєкти – виробництво продукції з в’яленого м’яса «Griffin?s kitchen» та домашні смаколики від Юлії «Garden Stars» –перемогли у конкурсі бізнес-ідей «Ти зможеш! Ми допоможемо!». Його організовував тематичний фонд «Арсенал Підтримки» за підтримки Фонду громади «Подільська громада». Кошти для учасників бойових дій виділили у рамках програми «Підтримка української армії». Вона реалізується у співпраці з міжнародним донором. Раніше підтримка військових полягала здебільшого в організації доставки гуманітарної допомоги на передову. Та тепер вирішили підтримувати ветеранів, які потребують соціальної реабілітації. Найкращий її варіант – це власна справа.

КОЖЕН З УЧАСНИКІВ ОТРИМАВ ШАНС

Ідеї створити фонд підтримки ветеранського бізнесу виникла у «Подільській громаді» навесні минулого року, після того, як Київська бізнес-школа провела навчання для учасників бойових дій. Тоді двоє ветеранів наважилися започаткувати власну справу і реалізувати свої бізнес-плани – це «Медобар» та «Пончики «Intermezzo». Стартовий капітал їм надав БФ «Подільська громада». Та разового проєкту було замало, адже запит від ветеранів на підтримку реалізації бізнес-ідеї був колосальним, відзначає голова правління БФ «Подільська громада» Олена ДАНІЛОВА. Тому восени минулого року вирішили заснувати тематичний фонд «Арсенал підтримки», головна мета якого – допомога, підтримка та консультування ветеранів та членів їхніх родин у започаткуванні, веденні та розвитку власного бізнесу. Щоб актуалізувати роботу зініціювали конкурс бізнес-ідей «Ти зможеш! Ми допоможемо!» для учасників бойових дій, ветеранів та військовослужбовців запасу.

«На участь у конкурсі ветерани подали 29 заявок. У рамках проєкту за підтримки міського освітньо-аналітичного центру «Ветеранський простір» відбулося навчання усіх охочих учасників. Під час двотижневих курсів вони дізналися, як відкрити власний бізнес, написати успішний бізнес-план, налагодити ринок збуту та підібрати персонал, тобто кожен з учасників отримав шанс сформувати свою бізнес-ідею. По завершенні курсу 9 учасників презентували свої бізнес-плани. За рішенням конкурсної комісії двоє учасників – це Леонід Гуменний та Юлія Гаврилюк – отримали грантову підтримку на реалізацію своїх проєктів», – каже Олена Данілова.

ГАРНИЙ ПРИКЛАД МОТИВАЦІЇ

«Обидва проєкти переможців – «їстівні», бо ветерани люблять добре поїсти», – жартома відзначали організатори. Перший – це «Виробництво продукції з в’яленого м’яса «Griffin?s kitchen», другий – «Домашні смаколики від Юлії «Garden Stars». Кожен отримав підтримку у межах 50 тисяч гривень. Наразі учасники конкурсу вже підписали угоди з фондом, за потреби узгоджують податкові документи та відкривають рахунки, щоб можна було перерахувати кошти. Але на цьому співпраця не завершується, адже у своїй діяльності тематичний фонд «Арсенал підтримки» керується принципами соціального підприємництва, тобто певна сума прибутку від новостворених соціальних підприємств акумулюється у фонді для наступних учасників.

«Нинішня грантова підтримка невелика – 50 і 53 тисячі гривень. Для Леоніда це стартовий капітал, щоб перетворити хобі з виробництва в’яленого м’яса на бізнес-проєкт, а для Юлії, яка вже кілька років займається підприємницькою діяльністю, наростити виробничу базу і придбати необхідне обладнання, – долучається до розмови голова наглядової ради тематичного фонду «Арсенал підтримки» Володимир СИРОВАТКО. – Та головна наша ідея не тільки в тому, щоб підтримати ветеранський бізнес, а сформувати фонд, який буде наповнюватися від прибутку новостворених соціальних підприємств і на конкурсній основі допомагатиме тим учасникам бойових дій, які повернулися з війни і прагнуть відкрити власну справу – ніби за принципом «брат за брата. Це гарний приклад мотивації для ветеранів війни та членів їхніх сімей у відкритті власної справи чи підсиленні вже наявної».

ЄДИНЕ, ЩО МАЛИ, – ЦЕ САД

На що витратити грантові кошти, вже до копієчки розписала дружина учасника бойових дій, переселенка Юлія ГАВРИЛЮК. Разом з родиною вона переїхала на Вінниччину з Криму, де народилася і виросла, але після окупації залишатися на півострові не змогла. Вирішили з чоловіком оселитися на його батьківщині – у селі Степанівка під Вінницею. Величезний город у 60 соток родина почала використовувати для заробітку, а товариська і підприємницька жилка Юлії допомогли знайти однодумців і сформувати свого роду кооператив виробництва фермерських продуктів з натуральної сировини. Зараз у її асортименті м’ясна та молочна продукція, напівфабрикати і солодощі.

«Ми переселенці, і коли відновлювали чоловікову батьківщину, то єдине, що там було вціліле, – це сад, – каже Юлія Гаврилюк. – Він гарно плодоносив, і я вирішила – буду готувати для дітей козинаки. А робила їх з того, що родило в саду. А потім з’явилися мармеладки, цукати, фруктове морозиво. Так я стала «феєю солодощів». Зараз займаємося вирощуванням малини. До нашої справи долучились друзі. Ми виготовляємо широкий асортимент продукції. За грантові кошти маємо докупити обладнання, якого нам бракує».

ВІД ХОБІ ДО БІЗНЕСУ

Дещо інша історія в учасника бойових дій, громадського активіста Леоніда ГУМЕННОГО. Тривалий час він експериментував із в’яленням м’яса, робив прошуто, хамон, та переважно для себе та друзів, окремі навіть почали замовляли невеликі партії, та все це було радше хобі, аніж бізнес, каже ветеран. Перетворити захоплення на власну справу спонукала дружина. Вона дізналася про курси з підприємницької діяльності і буквально «виперла» чоловіка на навчання. Відвідавши кілька занять, Леонід зрозумів, що започаткувати власну справу не так вже й страшно. Написав бізнес-план і успішно захистив. Поки що реєструвати торгову марку не поспішає, хоче придбати обладнання, вийти на відповідні об’єми виробництва, а вже тоді підкорювати ринок своєю продукцією.

«Починалося все з хобі, готував різний спектр продукції із в’яленого м’яса, просто було цікаво експериментувати з рецептурою. Залучив двоє побратимів, готували цю смакоту разом, переважно на вихідних. Хто пробував нашу продукцію, просили продати їм, але це були поодинокі випадки, – розповідає Леонід. – Дружина спостерігала за усім цим процесом і, коли випала нагода, відправила мене на конкурс, аби я пройшов навчання. Часом чоловіка потрібно підштовхнути, щоб він зрозумів, чого хоче від життя. Не думав, що вдасться виграти конкурс, але навчання допомогло систематизувати думки і зрозуміти, з чого варто розпочати. Поки на ринок зі своєю торговою маркою не виходимо. Адже не вистачає ні обладнання, ні оборотних коштів. Та це питання часу і, я переконаний, що наш бренд «Griffin?s kitchen» зовсім скоро завоює Вінницю, а потім і Україну».

До слова, Вінниця – це єдине місто в Україні, де функціонує програма соціального підприємництва. У її рамках в міськраді напрацьовують механізм допомоги фонду «Арсенал підтримки», щоб, окрім грантових коштів, також виділяти фінансову підтримку ветеранським стартапам.