Справа всього життя

Замислюючись над давнім, проте і досі не розгаданим запитанням: чим є професіоналізм – причому професіоналізм  найвищого гатунку, як свідчать справи і життєвий шлях сьогоденного лауреата, пані Галини Бабій? Можливо, це є поєднанням декількох, але однаково важливих компонентів: щирої відданості обраній справі, якою є радіожурналістика, творчих поривів, величезної праці щодня – адже професіоналізм аж ніяк не належить до таких чеснот, котрі даються без жодних зусиль, не меншою мірою - прагнення безперервно працювати над собою, повсякчас дізнаватись щось дуже суттєве про світ і людей.

Повторюся – усіма цими рисами повною мірою наділена пані Галина Бабій, що її сьогодні ми щиро вітаємо із цілком заслуженою нагородою – присудженням премії імені Джеймса Мейса за громадянську позицію. Ця позиція пані Галини надається дуже чіткому і лаконічному формулюванню: плекати, боронити й розвивати наш український світ, передовсім його культурну складову, без чого, і це яскраво доводить Галина Бабій усією своєю журналістською творчістю, не буде й України як такої. Надто в умовах наступу жорстокого російського ворога, який з особливою ненавистю та люттю переслідує українську національну ідентичність, історичну пам’ять, прадавнє наше прагнення до свободи.

Але ж культура – це перш за все люди. Артисти, композитори, письменники, вчені. Ті, з ким пані Галина підготувала, без перебільшення, сотні і сотні інтерв’ю, працюючи у радіостудії і поза нею. Втім, принципово важливим є те, що з початком повномасштабного вторгнення Росії діапазон, масштаб, і сказати б, міра універсального охоплення тематичних напрямів, над якими працює пані Галина, незмірно зросли. Це вже не тільки люди культури, але й військові, фахівці з питань зовнішньої політики, економіки , державного управління, волонтери, провідні представники громадянського суспільства, іноземні дипломати, що працюють у Києві. І до кожної бесіди, ясна річ, треба належним чином підготуватися, щоб знати й сприймати аргументи й світогляд співбесідника. Радіоінтерв’ю (як і інтерв’ю взагалі) – це високе мистецтво, і Галина Бабій переконливо доводить це своєю творчістю.

Причому найважливішим, мабуть, в біографії нашого лауреата є те, що за фахом пані Галина – музикознавець. Після закінчення Львівської державної консерваторії імені Миколи Лисенка Галина Бабій почала у 1987 році працювати на Українському радіо, присвятивши себе – на першому етапі – підготовці музичних програм.  Пані Галина щиро зізнається, що на радіо опинилась випадково, але воно стало для неї справою усього життя. Мабуть, «випадковості» тут немає.

Підкреслимо, що й дотепер Галина Бабій докладає багато зусиль в  улюбленій сфері – музичній радіожурналістиці.  Так, зокрема, вона є постійною ведучою головних концертів симфонічного оркестру Українського радіо.

Пані Галина зізнається: «Я є впертим прихильником еволюційного шляху розвитку суспільства». І, можливо, саме тому наш лауреат знайшла своє покликання у радіожурналістиці – тій галузі культурної діяльності, яка демонструє українському загалу (принаймні тим, хто може це сприйняти), наскільки важливо суспільству мати сталі, незмінні цінності. Мати їх в цьому інтернетизованому та глобалізованому світі. А отже, зберігати серед людей синергію голосу й звуку. І глибоко символічно, що Галина Бабій, яка присвятила життя радіожурналістиці – можна сказати, мистецтву радіо – отримує абсолютно заслужену премію імені Джеймса Мейса саме в дні святкування 100-річного ювілею Українського радіо, перша передача якого вийшла в ефір 16 листопада 1924 року.

Ігор Сюндюков