Єдина ознака, за якою пізнаємо народ, до того ж ознака незамінна й остаточна – єдність мови
Олександр Потебня, видатний український мовознавець, філософ, доктор філології, професор

«Філософія – це відчуття свободи»

Викладачі Київського національного університету імені Тараса Шевченка — про важливість вивчення цієї науки для кожного
20 листопада, 2019 - 18:21
МАЛЮНОК АНАТОЛІЯ КАЗАНСЬКОГО / З АРХІВУ «Дня», 1998 р.

Сьогодні ми говоритимемо з людьми, які обрали професію за покликом серця. І стала нею... філософія. Що ми взагалі знаємо про цю науку і навіщо її потрібно вивчати? Відповідають викладачі Київського національного університету імені Тараса Шевченка: кандидат філософських наук, асистент кафедри історії філософії Тетяна ТРУШ та Михайло БОЙЧЕНКО — доктор філософських наук, професор кафедри Теоретичної і практичної філософії. Ця розмова — не лише для людей, які хочуть отримати філософську освіту, проте бояться програти в житті та займатися не тим, і вона — не лише тому, що не так давно філософію скасували як обов’язковий предмет на непрофільних факультетах. Вона — для всіх. А втім, читайте і робіть висновки самі.

«ФІЛОСОФІЯ ЗМУШУЄ ЗВЕРТАТИ УВАГУ НА ДИСГАРМОНІЮ, НАМАГАТИСЯ ЦЕ ЯКОСЬ ВИПРАВИТИ АБО ХОЧА Б ПОЯСНИТИ»

— Що особисто вам дала філософська освіта?

Тетяна ТРУШ: — Я думаю, що без філософської освіти взагалі неможливе різнобічне становлення людини. Вважаю, що філософська — має бути освітою номер один. Наприклад, у нас нещодавно скасували філософію як предмет у інших університетах на непрофільних факультетах, хоч раніше вона читалася всюди. Це великий недолік, адже філософська освіта дає обізнаність у культурі, релігії, політиці і не тільки. Відповідно, це впливає і на формування якостей тих людей, що планують керувати державою. Це основа комунікації з людьми, розуміння, аналізу та пошуку джерел знань. Без цього типу освіти не-мож-ли-во!

 

 

 

Михайло БОЙЧЕНКО: — Філософська освіта розвинула в мені здатність до концептуального мислення. Ловлю себе на думці, що чим би не займався: чи то в побуті, чи то в дозвіллі — скрізь шукаю філософські сенси, які є причиною тих чи тих подій, процесів, пояснюють логіку того, що відбувається. Не завжди ти сприймаєш кожне явище, адже ми всі не геніальні. Однак часто-густо при концентрації уваги виникає відчуття, що поки не знайдеш отой смисл — буде якийсь неспокій. У тебе банально інше сприйняття світу — ось, що дає такий тип освіти.

Чому філософія — це сучасна наука, яка потрібна суспільству?

Т. Т.: — Якщо розглядати філософію з боку предмету, який, передусім примушує людину мислити та пізнавати, відповідно, філософія не може бути несучасною. Несучасна та людина, яка говорить такі речі. Це те, що запускає процес пізнання, мислення. Якщо ви це усвідомили  — завжди будете читати, дізнаватися щось нове, ходити на різні заходи, відвідувати театри — все це в комплексі даватиме вам підґрунтя для того, щоб мислити, ставити питання, цікаво, предметно спілкуватися. Тут без філософії ніяк.

М. Б.: — На мою думку, якщо філософія розвиває здатність до концептуального мислення — вона потрібна всім. Якщо говорити про вузькофілософську освіту, то це для когось може стати і прокляттям. Тому що людина хоче жити спокійно, безтурботно. А філософія змушує хвилюватися, звертати увагу на суперечності, дисгармонію, намагатися це якось виправити або хоча б пояснити. Якщо не вийти з кризи — то хоча б висвітлити її для себе, знайомих, суспільства. Поки не знайдеш вихід — відчуватимеш стурбованість. Навіть Гегель писав, що це постійне відчуття тривоги, якого ти не можеш позбавитися. Це дійсно якісь стани, в які людина входить невипадково, а сама себе свідомо готує, і згодом вже втратити цього не може. Я навіть жартую іноді, що є люди, які йдуть на роботу, потім приходять і відпочивають, а в філософа голова працює цілодобово.

«Є НАВІТЬ ТАКИЙ НАПРЯМ — ФІЛОСОФІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ»

— Чи має молодь, зокрема школярі, абітурієнти достатнє уявлення про те, що таке філософія? 

Т. Т.: — Я чула про такий предмет, як «Людина і світ», який мають читати в школах. Відповідно до мого досвіду, в школярів або взагалі не порушується питання про філософію, або це заміняється предметом загальноосвітнього зразку, який просто не цікавий. Учні відвідують його, тому що потрібно, або для отримання балів. На мій погляд, якби читалася адаптована до школи філософія, то: по-перше, ми мали б студентів, які приходять в університет підготовленими на іншому рівні, по-друге — це розширювало б їхній світогляд, і вони би більш свідомими були й у виборі професій, і в підході до політики, більше цікавилися власним життям взагалі. Це було б класно. Я не вважаю, що філософія — предмет для останніх класів школи. В світі існує багато цікавих замальовок, як можна викладати це з захопленням у молодших класах. У нас немає нерозумних учнів, кожен може розкрити певні питання по-різному й глибоко. Філософська освіта розширює сам мисленнєвий процес кожної людини. Для школи це було б прекрасно, адже філософія лежить у основі будь-якої науки взагалі.

М. Б.: — Звичайно, ніхто не має достатнього уявлення про цю науку. Поки не почнеш пливти — не зрозумієш, що це таке. До того ж у світі існує трохи більше філософської літератури, яка розрахована саме на дітей. Є навіть такий напрям — філософія для дітей. У нас тільки нещодавно почали його досліджувати та розробляти. Знайомство з філософією в багатьох країнах передбачено ще з молодшої школи. Існують філософські казки — з чого, власне, починається «знайомство». «Там за синіми горами», або «Світ Софії» — прекрасна книжка для підліткового віку. Нещодавно тільки був переклад книжки-листування Гьосле спільно з Норою К., дівчинка не захотіла своє прізвище назвати. І от, вони прочитали «Світ Софії», але в них виникли вже власні ідеї, рішення. І як Гьосле ставить загадки для цієї дівчинки, так і дівчинка змушує Гьосле попітніти над відповіддю. Бо дівчинка питає про те, про що дорослі філософи навіть не замилюються часто. Тому, справді, десь і в школі треба це втілювати, а взагалі має бути загальна суспільна культура вивчення філософії. Це ж не просто заклопотаність якимись проблемами світу. Насамперед філософія — відчуття свободи. Коли ти створюєш певний концепт самостійно — ти відчуваєш себе співтворцем цього світу. Це фантастичне відчуття. Тому, незважаючи на великий тягар філософського знання і покликання, існує ще й велика насолода.  

«ДЛЯ ПОЛІТОЛОГІВ, ПОЛІТИКІВ — ЦЕ ПРОСТО ОБОВ’ЯЗКОВА ДИСЦИПЛІНА»

— Чому б ви могли порадити вступати на філософський факультет?

Т. Т.: — На мій погляд, філософську освіту повинна мати кожна людина. Зрозуміло, що для політологів, політиків це просто обов’язкова дисципліна. Якщо людина знається на філософії, вона розуміє, звідки виходять політичні учення, розуміє структуру держави, й яким чином держава функціонує. Хай це і мрія філософа — мати керівників держави, що керуються моральними принципами, дотримуються законів, і, найголовніше знають їх. Тоді матимемо саме правління геть іншої якості, тоді й підхід до освіти зміниться. Ми будемо прогресивніші. Тим паче, самі українці мають дуже великий внутрішній потенціал. За моїми спостереженнями     — це унікальна нація. Вона може вийти з глухих кутів, мати специфічний вивих думки, дуже цікаві ідеї. Якщо це підтримувати, ми можемо бути передовою державою в світі, я більш ніж переконана в цьому. Просто потрібна якісна філософська освіта. Це мотивація для того, щоб людина стала особистістю, вийшла з сірої маси.

М. Б.: — На філософський мають вступати ті, кому все дається дуже легко. Мені в школі завжди було просто. Тому я шукав певних викликів. Філософія — наука, яка даватиметься важко будь-якій людині. Це потребує не просто знань, а досвіду. І поки ти його не здобудеш  — не зможеш стати філософом. Діти можуть легко ставити філософські питання, а відповіді на них інколи доводиться шукати все життя. Ті люди, які шукають для себе складних, справжніх завдань, хочуть прийняти найсерйозніший виклик у житті — для них це свідомо й по-справжньому. Хоча багато кому здається, що якщо не маєш здібностей, то от, ці філософи, вони про все говорять — це певно найлегше, насправді — це професійно найважча сфера. Для найбільш сильних, розумних і сміливих. 

МАЛЮНОК АНАТОЛІЯ КАЗАНСЬКОГО / З АРХІВУ «Дня», 1998 р.

«ФІЛОСОФСЬКИЙ? Я ВАС БЕРУ!»

— Побутує така думка, що людина, яка має філософську освіту, займається згодом виключно науковою роботою та викладанням. З огляду на ваш досвід, ким працює філософ? 

Т. Т.: — Знаю багато прикладів людей, що навчалися на філософському факультеті і не стали викладачами чи науковцями. Проте вони стали корисними в програмуванні, наприклад, або здійснили себе в правознавстві. Були, навпаки, люди, які приходили з правознавства і розуміли — без філософської освіти з них не буде справжніх юристів, і таких людей було багато. Знаю людей, які зробили свій бізнес: одні згодом прийшли до філософії, а інші з філософів стали бізнесменами. В мене був приклад, коли одна жінка, навчаючись на філософському факультеті, прийшла влаштовуватись на роботу, і директор компанії сказав: «Філософський? Я вас беру!» Ті люди, які розуміють, що таке філософська освіта, ставлять це в пріоритет. Адже люди з подібною освітою можуть мислити нестандартно, показувати неординарні рішення, а таких людей цінує сучасний світ.

М. Б.: — Я зустрічаю серед наших випускників багатьох на «Фейсбуці». Дуже багато, хто потрапляє в рекламу, в менеджмент. Не лише в Україні, а й по всьому світу. Зустрічаю їх на посадах, які потребують креативного мислення, незвичних підходів, сміливості, знову ж таки. Там, де потрібне вміння безкомпромісно підійти до вирішення питання, критичне мислення застосувати. До того ж залишатися людиною, бути уважним не лише до великих проблем, а й до кожної особистості. Тому, певно, як казав Платон, із філософів виходять найкращі керівники. Філософ може стати корисною людиною для суспільства. А за Сковородою: «Якщо ти корисна людина — тебе завжди винагородять». Тому, як на мене, не програє той, хто піде навчатися на філософський факультет. Не лише в Україні, а й у світі велика частка топ-менеджерів з філософською освітою. З давніх часів, Греції, Риму — люди найбагатші, з найвищими посадами, спеціально запрошували до себе філософів як своїх радників та вчителів. Сьогодні майже задарма можемо вивчати цю науку, тому прекрасні часи настали, скажу я вам, головне — це усвідомити.

Аліса ПОЛІЩУК
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ