Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна.
Іван Світличний, український літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960—1970-их років, репресований

«Глибина і україноцентричний світогляд»

У Сумському державному університеті відбулася читацька конференція з авторами «Дня»
20 січня, 2017 - 17:06

Сьогодні, 20 січня, перед відкриттям фотовиставки газети «День» у Сумському державному університеті відбулась читацька конференція з авторами видання. На зустрічі були присутні викладачі університету, студенти – майбутні журналісти, громадські діячі та просто сумчани, для яких проекти «Дня» мають значення, як осмислений, вагомий пласт знань та бачення. Важливо, що Суми (місто, яке знаходиться в безпосередній близькості до РФ) є містом зі специфічними настроями. Специфіка їхня полягає в тому, що тут зуміли зберегти оборонну оболонку українськості при шаленому пропагандистському тиску РФ. Але це зовсім не значить, що ситуація тут однозначна і безхмарна. Край, який поєднав у собі Полісся, Гетьманщину та Слобожанщину. Край, який потребує уваги, вивчення і безпосереднього спілкування, невимушена атмосфера якого і була досягнута на зустрічі «Дня» з сумчанами.

Перед аудиторією виступили президент Фонду сприяння ініціативам газети «День» Микола Гриценко, редактор відділу історії «Дня» Ігор Сюндюков та оглядач відділу політики Валентин Торба, які передали вітальні слова від головного редактора Лариси Івшиної, котра, на жаль, не змогла приїхати особисто. Мова йшла про світоглядні і нагальні питання, які відбиті як у щоденних випусках газети, так і в серії потужних книг «Дня». Присутні відзначили, що ці проекти повинні стати навчальною та науковою базою для вищих навчальних закладів та відповідних програм.

«Я передплачую газету «День» тому, що вона є медом для моєї душі, – говорить журналістка, сумчанка Алла Євграфова. – Звичайно, це образне порівняння, але воно найбільше демонструє моє ставлення до «Дня». Матеріали «Дня» мають використовуватись у наукових працях. І я знаю, що вони вже використовуються та допомагають вченим. Адже «День» – це і глибина, і національний, україноцентричний світогляд. Ваша газета не зраджує ні правді, ні Україні, в той час як безліч видань пішли шляхом «найменшого спротиву»

Одне з найцікавіших питань пролунало в залі від журналіста, який цьому фаху присвятив все життя. Торкалось воно теми – чи є українська журналістика дійсно четвертою владою? Учасники дискусії вважають, що в умовах кланового олігархату та фактично феодалізму журналістика здебільшого стала обслуговуючим персоналом конкретних кланів. Газета «День», зі свого боку, не дозволила собі за 20 років свого існування стати не лише «жовтою», а й навіть «жовтенькою». І це в той час, коли безліч видань або обслуговували олігархів, або перетворювались на примітивні проекти, спрямовані на ницість смаків та поверхове бачення.

Під час діалогу була висловлена думка, що якісна журналістика неможлива без побудови держави. Сама ж журналістика має брати на себе ініціативу з спрямування своїх зусиль у розбудові державності. «День» два десятиліття бере на себе роль видання, яке формує свідоме (тобто осмислене!) патріотичне середовище. Так, «День» заангажований, але ангажованість ця полягає саме в розумінні необхідності побудови Держави, яка неможлива без збереження національної пам’яті. 

Ігор Сюндюков зробив екскурс у серію видань газети «День», згадавши в тому числі унікальний проект «Україна Incognita», який цю серію і відкрив. Не можна було оминути увагою тему ідентичності української нації і книгу «Сила м’якого знака». Інтрига назви цього фоліанту, логічним продовженням якого стала робота «Повернення в Царгород», полягає в тому, що саме українці є нащадками Русі, а не московити, які всіляко намагаються вкрасти нашу історію, починаючи від Володимира Великого, пам’ятник якому Кремль поставив у Москві.

Але, звичайно, головним «цвяхом» зустрічі була презентація сумчанам минулорічної новинки «Дня» – книги «Сестра моя, Софія…». Як зазначала головний редактор «Дня» Лариса Івшина, «Україна і Болгарія мають дивитись одна на одну, а не на Москву. Москва як раз робила все, щоб розлучити нас». Зі свого боку Ігор Сюндюков відмітив, що така політика Кремля призводить зрештою до небезпечної тенденції – приходу проросійських політиків до влади в країнах, що оточують Україну. Саме тому ми маємо доносити спільну історичну істину до країн-сусідів, адже загроза російської експансії не обмежується українськими теренами.

 Подробиці – у найближчих випусках «Дня».

Валентин ТОРБА, «День». Фото Артема СЛІПАЧУКА, «День»
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments