Діти — се наш дорогий скарб, се наша надія, се — молода Україна.
Олена Пчілка, українська письменниця, меценатка, перекладачка, фольклористка, публіцистка, громадська діячка

Хисткий захист

Чому три нові законопроекти щодо прав тварин можуть завдати більше шкоди, ніж користі
14 листопада, 2017 - 16:47
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Нещодавно в 17 містах країни доволі успішно відбувся марш на захист прав тварин. Тема чотирилапих на якийсь час стала топовою. Один із проявів цього — у Верховній Раді кілька тижнів тому зареєстрували законопроект №7220 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо запровадження обліку домашніх та безпритульних тварин)». У Міністерстві екології та природних ресурсів підготували проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з удосконалення законодавства з питань захисту тварин від жорсткого поводження. Поки він без реєстраційного номеру та не підписаний профільним міністром Остапом Семераком. Невдовзі в парламенті повторно зареєструють третій тематичний законопроект — №6598 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)».

Невже чиновники справді перейнялися проблемою безпритульних тварин, пересувних цирків, дельфінаріїв та звіринців? На думку експертки Національного екологічного центру України Наталії Вишневської, таке пожвавлення пов’язане з політичними інтересами, оскільки зоозахисне поле сприятливе для проштовхування різних намірів — як хороших, так і поганих. Проте жоден із трьох нових законопроектів не розв’язує питання захисту прав тварин на 100%. Якщо парламент ухвалить їх без змін, матимемо більше шкоди, ніж користі.

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

СКІЛЬКИ ПЛАТИТИ ЗА ТВАРИНУ

Громадяни найбільше обговорюють документ про реєстрацію та облік тварин. Українці цікавляться, чи доведеться платити за тварин податки, які саме, що буде з безпритульними песиками. Нещодавно співавторка законопроекту народна депутатка Ірина Суслова на брифінгу пояснила ключові зміни.

«Усі тварини мають отримати чіпи чи жетони. Реєструвати їх у єдиній базі даних доведеться тільки після того, як закон набуде чинності, — зауважила Ірина Суслова. — Сьогодні реєстрація домашніх тварин відбувається за бажанням. Те саме стосується чіпування та стерилізації. Після створення такого реєстру ми зможемо контролювати процес ведення стерилізації, зокрема щодо безпритульних тварин. Власникам тварин доведеться заплатити  за реєстрацію та чіп 170 гривень,  це разова плата. Кошти за реєстрацію та чіпування йтимуть виключно на тварин, на забезпечення роботи притулків для безхатніх собак і котів тощо».

У законопроекті №7220 є багато інших пропозицій, зокрема заборона використовувати тварин на випробувальних мисливських станціях, для проведення іспитів, змагань та притравки мисливських собак. Забороняється розведення домашніх безпородних тварин, використання тварин для жебрацтва. Також з’являється норма, що власники тварин обов’язково мають прибирати за своїми вихованцями екскременти на вулиці чи в під’їзді. Якщо ні — готуйтеся до штрафів.

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

«ПЕРЕСУВНІ ЗВІРИНЦІ, ЦИРКИ ТА ДЕЛЬФІНАРІЇ ПОВЕРТАЮТЬСЯ В ЛЕГАЛЬНЕ ПОЛЕ»

Проте мінімум рік жодних кардинальних змін не буде. Так прогнозує Ірина Суслова, оскільки текст документа не ідеальний. На думку депутатки, той потребує ретельного доопрацювання. І це добре, адже деякі положення законопроекту засудили представники зоозахисної спільноти.

«Багато норм цього закону потрібні, але неточні формулювання можуть мати наслідки, — вважає Олександр Тодорчук, автор і координатор ініціативи UAnimals, що організовувала марш на захист прав тварин. — Теоретично в цьому законопроекті перестрибнули через багато першочергових дій. Щоб закон працював, влада має створити притулки для тварин, адже є пропозиція забирати їх у власників, якщо вони не стерилізовані.  Але незрозуміло, хто це робитиме та куди тварин забиратимуть. Поліція таких повноважень ще немає. Також закон не передбачає повернення безпритульних тварин у природне середовище. Тобто їх стерилізують і мають кудись подіти. Приватні притулки можуть сказати, що в них немає місць, щоб прийняти тварину. Активісти хвилюються, що на цій стадії це призводитиме до евтаназії».

Наталія Вишневська теж вважає законопроект №7220 недосконалим. «Він змінює поняття жорстокого поводження з тваринами, повертає в легальне поле пересувні звіринці, цирки та дельфінарії. В тексті закону є приписка, що вони можуть працювати за умов дотримання ветеринарних, гігієнічних та інших норм. Цих норм апріорі не могли дотримуватися в цих трьох видах закладів. І це головна проблема, тому що ані Державна екологічна інспекція, ані будь-хто інший не може довести у судовому порядку порушення умов утримання тварин», — констатує зоозахисниця.

«ЗМІНИ ТРЕБА ПРОСУВАТИ ПОСТУПОВО»

Пропозиції від Мінекології теж суперечливі, адже відомство дозволяє пересувні звіринці та цирки, які прямо заборонені в законі про захист тварин від жорстокого поводження. Термін «жорстоке поводження» також прописаний нечітко. Так, до тварин мисливської, рибальської та наукової сфери це поняття взагалі не застосовуватимуть. Очевидно, авторам усіх трьох законопроектів варто сісти за стіл переговорів, долучаючи експертів-ветеринарів, зоозахисників тощо, та домовлятися про принципові зміни.

«У всіх законопроектах є корисні та хороші речі. Мінекології розмежовує відповідальність і покарання за злочини проти домашніх і диких тварин, між поліцією та екоінспекцією, вводиться нова стаття про відповідальність за поширення жорстокості в публічному просторі, — додає Наталія Вишневська. — Законопроект №6598 забороняє утримання ведмедів і великих хижих тварин на стаціонарних базах відпочинку, прописує кращі умови для сільськогосподарських тварин. Облік та реєстрація — однозначно правильні кроки. Та не можна в одному законопроекті забороняти притравку тварин і просувати реєстрацію домашніх улюбленців. Адже колосальне мисливське лобі не підтримає заборону притравки, і весь закон заблокується. Ці зміни треба просувати поступово».

КИЇВ — БЕЗ ШАПІТО

Можна рухатися ще простішим шляхом — просто покращувати Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження». Чомусь до останнього часу цього цілком вистачало. І саме посилаючись на цей закон, днями Київрада прийняла рішення «Про припинення розміщення заїжджих пересувних цирків-шапіто з тваринами на території міста Києва». Тобто тепер пересувні звіринці у столиці — табу.

«У Київ час від часу приїжджають такі цирки, розташовуються на околицях міста. Тому це рішення правильне,     — переконана Катерина Полянська, експертка Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина». — Такий цирк має подати запит до Київради про те, чи може він зайняти земельну ділянку, підключитися до комунікацій тощо. Київрада тепер не повинна надавати такі дозволи. Якщо цирки-шапіто здійснюватимуть свою діяльність незаконно, це стане приводом звернутися до поліції».

Рішення столичних депутатів підсилює поки що діючу заборону на роботу пересувних звіринців. Скільки їх гастролює містами країни — ніхто не знає. Їх ніхто не контролює, не відстежує, а якщо й ловить на гарячому, немає механізму покарання.

Катерина Полянська пригадала випадок, коли на Львівщині гастролював цирк-шапіто, який показував виставу з крокодилами, папугами та зміями просто в школі. Інше питання, чому директор навчального закладу дозволив такий захід, привчаючи дітей до неповаги та брутального ставлення до тварин. На місце події приїхали представники Національної поліції та Державної екологічної інспекції, але ані вилучити тварин, ані притягнути їхніх власників до відповідальності не змогли. Тож експертка радить, крім поліпшення законів, працювати над системою контролю за їх виконанням.

Інна ЛИХОВИД, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments