Музика - мало не єдине, що ще не стало для людей яблуком розбрату.
Рей Чарльз, американський співак, музикант, один з найвідоміших у світі виконавців джазу

Iнтелектуальні мандрівки по-слобожанськи

Як захоплення харків’янки Олени Красилі «вилилось» у нові туристичні маршрути
13 жовтня, 2017 - 11:12
БІЛЬСЬКЕ ГОРОДИЩЕ / Фото з сайту pslava.info

«Для мене дуже важливо, щоб ми дізналися історичну правду, хоч якою б вона була. І самі робили з того висновки, щоб не було нав’язувань особами будь-якого політичного спрямування», — каже про своє захоплення туристичними мандрівками, які називає інтелектуальними, харків’янка Олена Красиля. За освітою вона фармацевт та вчитель молодших класів. Проте душа, захоплення етнографією та археологією кличуть її пізнавати світ. Тому вже три роки пані Олена вивчає історію, ініціює та проводить інтелектуальні подорожі Слобожанщиною.

СТАРТУВАЛА З БІЛЬСЬКОГО ГОРОДИЩА

Перша мандрівка, організована Оленою Красилею, була до Більського городища на Полтавщині, а вже потім «Мандрівка з присмаком Парижа. Через столицю Скіфії — Гелон», «Дідове літо на Краснокутчині», «Свято печеної картоплі»... Мандрівки, ініційовані Оленою Красилею, мають романтичні, ностальгійні назви. Проте якщо поцікавитися програмою, то стає зрозуміло — відвідані історичні місця і знайомство з унікальними людьми із глибинки відкриють Слобожанщину по-новому, наштовхнуть на роздуми, надихнуть на вивчення історії. На питання, як придумуються маршрути, Олена відповідає, що вони передусім мають захопити її. Для тих, хто ніколи не був у Харкові, має свої поради.

«Раніше мало хто працював з архівами, тому про Харків ходило і ходить багато легенд, які поширюють навіть екскурсоводи, надаючи цим історії міста більше примітивізму, ніж гордості. Починати знайомство з містом варто з місця заснування Харківської фортеці, поблизу річок Харків і Лопань. Неодмінно відвідати Покровський собор, пам’ятку української архітектури другої половини XVII століття. Для того, щоб повністю зрозуміти Харків, раджу відвідати місто Чугуїв, яке майже 400 років було військовим містечком. Можна спробувати побачити Харків як місто купців. До поїздки варто підготуватися, почитавши, наприклад, статті краєзнавця Андрія Парамонова, засновника Харківського приватного музею міської садиби. Остання його праця присвячена роду мовознавця, громадського діяча і письменника Бориса Грінченка. Він зі Слобожанщини, але тут і досі нема жодного його пам’ятника», — розповідає Олена Красиля. Проте, варто відзначити, що сфера її зацікавлень — це районні центри, туристичні об’єкти, до яких дістатися, як виявилося, не так вже й легко. Запитую пані Олену, що її найбільше здивувало, коли вона почала займатися мандрівками по області? Відповідь виявилась неочікуваною:

«Відсутність доріг до важливих історичних місць Харківщини. Приховані таємниці, які й досі не показують туристам. І, найголовніше — відсутність належної охорони пам`яток. Наприклад, підземний монастир у Валківському районі, який має три поверхи, колони всередині, унікальну глиняну ікону, з кожним роком все більше руйнується, осипається, «перекопується» чорними археологами».

ЯКИЙ СЕРВІС У ГЛИБИНЦІ?

Олена Красиля каже, що у мандрівки з нею відправляються інтелектуали, серед них бібліотекарі, студенти, краєзнавці, журналісти, вчителі, фотографи. Часто це ті самі люди, які вже третій рік поспіль пізнають з нею Слобожанщину. Я запитую: чи готова вона брати у ці інтелектуальні подорожі іноземців?

«Моя мрія, щоб більше іноземців приїздили до України і знайомилися з нею. Але, на превеликий жаль, подібні групи ми не скоро побачимо, приїздять одиниці. В першу чергу через нестабільність в країні. Але, як мені сказав один знайомий француз, — якби в нас не було проблем з якістю доріг, корупцією, і ми гарантували безпеку кожному іноземному туристу не тільки документально, то це було б першим кроком до масового відвідування України. Бо нам є чим дивувати. Важливо, що наші люди поступово починають розуміти, що таке якісний сервіс для туристів, з’являються еко-садиби, відроджуються заповідники. Приємно вразив НПП «Слобожанський». Ось його стежки можна з гідністю презентувати іноземцям. Новенькі сучасні стенди, місця для відпочинку на екологічному маршруті — видно відразу, як молоді наукові співробітники заохочують туристів, працюючи фактично на ентузіазмі. Думаю, щойно ми перестанемо обговорювати «сусідів» і почнемо «вимітати сміття» з власної хати, тоді й прийдемо до розуміння європейського туристичного сервісу», — переконана Олена.

ВСТИГНУТИ ЗАЛИШИТИ ПАМ’ЯТКИ У ПАМ’ЯТІ

Мандруючи Харківщиною, Олена Красиля радить неодмінно відвідати Писарівський етнографічний музей під відкритим небом «Українська Слобода», Шарівський замок, садибу «Наталіївка», Пархомівський історико-художній музей, який має в колекції картини Пікассо, Бенуа, Шевченка, Рєпіна, Ренуара, Кандінського, Шишкіна, Верещагіна. Особливим місцем вважає один із найстаріших дендропарків України — Краснокутський, який був створений завдяки меценатам Каразіним. Також, перебуваючи на Слобожанщині, варто відчути особливу атмосферу в унікальній пам’ятці садово-паркової архітектури кінця ХІХ століття — «Співочі тераси». Кажуть, свого часу тут співав Федір Шаляпін, відбувалися концерти класичної музики.

«На жаль, більшість садиб у жахливому стані. За останній рік у Харкові було знищено декілька старовинних будинків з цікавою історією. Шкода, що відомий Шарівський архітектурно парковий ансамбль просто на очах руйнується, садиба Шидловських, яка розташована поблизу Старого Мерчика вже майже втрачена», — з прикрістю говорить Олена Красиля. Щоб встигнути залишити ці пам’ятки у своїй пам’яті, інтелектуали об’єднуються і вирушають у мандрівки — не просто послухати екскурсовода, а й самому щось розповісти. «Найважливіша мандрівка, назва якої «Слідами Мозолевського. Долина скіфських царів», попереду», — каже Олена Красиля. Коли вона буде, поки не знає, бо зараз активно будує історичний «міст» між Слобожанщиною і Дніпром. Але це вже інша цікава історія.

Людмила ЛУТИЦЬКА, Харків
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments