Коли термос з чаєм рятує життя

Зима — надскладний період для людей без даху над головою. Навіть абсолютно терпимі -2° можуть стати критичними для життя, якщо немає де переночувати. Що й казати про «різдвяні» -15° чи -20°, які маємо цього року у Києві та багатьох інших містах України.

З 6 січня у столиці запрацювали 30 стаціонарних пунктів обігріву, з них 11 діють цілодобово, інші — з 9:00 до 18:00. До їх роботи київські рятувальники залучили представників Товариства Червоного Хреста. «В основному, пункти розташовуються у ЖЕКах, територіальних центрах соціального обслуговування, закладах охорони здоров’я тощо, — цитує заступника голови Київської міської державної адміністрації Петра Пантелеєва офіційний портал КМДА. — Ми відійшли від практики розгортання наметів, оскільки це небезпечно через можливість виникнення пожеж і не зовсім зручно. Люди можуть зігрітися, випити чаю або кави. У кожному пункті є аптечка. Якщо буде необхідно, ми збільшимо кількість таких приміщень для обігріву на 20 одиниць». Адреси пунктів можна знайти на сайті КМДА. Інше питання — чи знають про них бездомні.

ЦЯ ІНФОРМАЦІЙНА ЛИСТІВКА, ПІДГОТОВЛЕНА ВОЛОНТЕРАМИ СПІЛЬНОТИ СВЯТОГО ЕГІДІЯ, ПОЯСНЮЄ, ЯК ДОПОМОГТИ БЕЗДОМНИМ У ХОЛОДИ

Представники Спільноти святого Егідія у Києві інспектують пункти обігріву, допомагають своїм друзям, як називають безпритульних, знайти ці місця. Взагалі міжнародна Спільнота допомагає бідним в Україні з 1999 року. У Києві волонтери організації тричі на тиждень роздають бездомним теплий одяг, чай, гарячу їжу — близько 35 тисяч порцій на рік. Також за потреби волонтери доправляють таких людей до лікарень. Про те, як підтримати безпритульних у холоди, «День» дізнавався у голови Спільноти святого Егідія у Києві Юрія ЛІФАНСЕ.

«ЦЬОГОРІЧНА ПОСТАНОВА ПРО ПУНКТИ ОБІГРІВУ — КОПІПАСТ ТОРІШНЬОЇ»

— Пункти обігріву працюють за режимом установ, де вони розташовуються. Тобто вночі людям майже немає де сховатися, — починає Юрій Ліфансе. — У цілодобовому режимі, зокрема, працює пункт у будинку соціального піклування, який сам по собі діє 12 місяців на рік, і кілька точок у лікарнях, що теж працюють цілий рік. Ми не знаємо про жоден окремий пункт обігріву, відкритий спеціально на період важких морозів.

— На яку допомогу можна розраховувати в існуючих пунктах?

— За їх призначенням там має бути лише чай, робітник на місці за потреби повинен викликати швидку допомогу. Важко сказати, чи є тут щось спеціальне. Ефективні заходи сьогодні — «швидка», яка забирає бездомних, якщо потрібно, і поліція, котра має забезпечити безпеку громадян, коли є ризик для їх життя. Жодних інших комунальних заходів спеціально для цих морозів ми не бачимо.

— Чи змінилось щось з минулого року?

— Цьогорічна постанова КМДА про відкриття пунктів обігріву — копіпаст постанови минулого року. Всі ЖЕКи, яких у Києві 105, також оголошені пунктами обігріву. Тобто, з 9 до 18 години кожен може зайти туди й зігрітися. Торік, коли ми побачили інформацію про відкриття 105 точок обігріву, дуже зраділи. А коли почали обходити ці пункти, щоб привести туди наших друзів, побачили, що вони закриті, адже мають певний режим роботи.

«КІЛЬКА РОКІВ НЕ ЗНАХОДИМО СТАТИСТИКИ ПО ЗАМЕРЗЛИХ У КИЄВІ»

— Як Спільнота святого Егідія допомагає безпритульним, окрім роздачі їжі кілька разів на тиждень?

— У 2017 році великі морози співпали з Різдвом. 7 січня ми проводимо традиційний різдвяний обід для бідних, в Україні — у Києві, Львові та Івано-Франківську. У столиці такі обіди проходили у трьох місцях, на них запросили понад 300 людей. Окрім різдвяних подарунків, запрошені отримали півдня в теплі, і, можливо, для них це стало більшим дарунком, ніж сам обід. До речі, у морозні дні, коли на вулиці -10° і нижче, ми роздаємо чай, їжу і теплі речі щодня.

— Яку роботу проводить ваша організація серед громади, щоб бездомним було легше знайти притулок?

— За необхідності ми викликаємо таким людям швидку допомогу і супроводжуємо їх, поки вони перебувають у лікарні. Адже кожен з нас, коли потрапляє у такі заклади, потребує підтримки родичів, так само — і бідні люди.

Ми звертаємо увагу всіх, що відповідальність за безпеку бездомних лежить не тільки на державі чи місті. Якщо у -20° вигнати бездомного з під’їзду, де він сховався від холоду, на вулицю, це може приректи його на смерть. Тому сьогодні ми закликаємо всіх бути особливо уважними до таких людей. По дорозі кудись можна дати їм чай, а головне — перевірити, щоб вони не заснули на вулиці. 

— Як у київських лікарнях ставляться до бездомних?

— У місті всі мають право на термінову медичну допомогу, тому «швидкі» без проблем забирають бездомних. Іноді у лікарні не хочуть приймати безпритульних, тому підсовують їм документ про відмову від госпіталізації. Люди підписують цей папірець, і тоді у медзакладі мають право не класти їх на лікування. Навесні минулого року стався жахливий випадок — у Києві біля лікарні швидкої допомоги померла бездомна людина. Перед тим цей чоловік кілька днів лежав голий під вікнами лікарні. Коли підняли шум, було пізно, він помер у реанімації.

У лікарні для бездомних часто виділяють певну палату, яку самі лікарі іноді називають «газова камера» — через запах і смертність серед її мешканців. Тобто бездомний, з одного боку, може потрапити на лікування, а з іншого, його лікуватимуть так само, як і будь-кого у Києві — за умови, що хтось купуватиме йому ліки, буде його підтримувати. Втім, по суті, лікарня — єдине місце, де бездомні можуть сховатися в морози.

Ще одна проблема — місту надто дорого тримати пункти обігріву у лікарнях. Було б набагато дешевше поставити мобільні пункти у наметах ДСНС, де людина могла б сховатися. І коштує це набагато менше.

— Чи відомо вам про випадки загибелі бездомних у столиці цієї зими?

— Слава Богу, про такі випадки не знаємо. Хоча у листопаді ми втратили двох друзів. Але існує інша проблема — десь з 2012 року ми не можемо знайти відкритих даних, статистики по замерзлих у Києві. Це можна зрозуміти лише за непрямими джерелами. Наприклад, торік проходила інформація, що у січні у моргах Києва було 25 нерозпізнаних тіл, і зазвичай це бездомні люди, які загинули через морози.

«ВЗИМКУ БЕЗ ДАХУ НАД ГОЛОВОЮ ЧАСТО ЗАЛИШАЮТЬСЯ ЗАРОБІТЧАНИ»

— Взагалі як змінюється кількість безхатченків у Києві?

— Взимку більшає людей, яким нема де ночувати. Без даху над головою часто залишаються заробітчани, які приїжджають до Києва з регіонів. Зазвичай вони  працюють на некваліфікованих роботах, де надають житло. Серед найпопулярніших місць такої роботи — будівництва, які на зиму часто закриваються. Тому ці люди на якийсь період залишаються без даху над головою, що для них дуже небезпечно, адже вони не знають, де сховатися, це, скажімо так, бездомні без стажу. І якщо у такий період їм не допомогти, може статися що завгодно.

За останні роки збільшилась кількість людей, які приходять до нашої Спільноти за допомогою. Це пов’язано з економічною кризою. Зокрема, збільшилась кількість літніх людей, які просять допомоги, бо вижити з пенсії сьогодні дуже важко. Слава Богу, на вулицях до нас не звертаються переселенці — якимсь чином вони все-таки влаштовуються у Києві.

Протягом тижня ми зустрічаємо близько 500 людей, які потребують допомоги. У Міністерстві соціальної політики ми знайшли дані про 2500 бездомних у Києві. Зазвичай експерти помножують цю цифру на десять, щоб дізнатися, скільки людей справді залишаються без даху у місті. Справа у тім, що існує проблема між тим, як бездомного визначає закон, і тим, скільки людей немає даху над головою. За законом бездомний — той, хто взагалі немає нічого. А для нас бездомний — той, хто сьогодні спить на вулиці. Так, у Києві є приватні пункти, у яких за борги давно відключені газ і електрика. Зараз такі помешкання абсолютно непридатні для ночівлі.

— Якщо підсумувати, куди бездомній людині можна піти у мороз?

— Нікуди. Якщо бездомний якийсь час живе у Києві, він вже знає, де сховатися з досвіду попередніх років. Є під’їзди і підвали, а ще травмпункти і комерційні центри, які працюють цілодобово і звідки безпритульного не виженуть, якщо перед тим він помився. Але чогось спеціального не з’явилось.